Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лег 436 лед мыслие; ср. легковажність; З) беззаботность. Ср легкодушний 1—3. легкодушно нар. 1) малодушно; 2) легкомысленно [Досадно було на батька, що так легкодушно пускає від себе своє добро (Фр.)]\ 3) беззаобтно. Ср. легкодушний 1—3. легкозаймистий легковоспламеняющийся. легкозасвоюваний физл. легкоусвояемый. легкозвітрюваний хим. легкоулетучиваю щий- ся. легкоздійсненний удобоисполнимый. легкозрозумілий удобопонятный (книжн.); удобоваримый (ирон.). легкозрозумїлість, -лості удобопонятность; удобоваримость. Ср. легкозрозумілий. легкокрилий поза, легкокрылый [Над сонним містом легкокрилим роєм Витають красні мрії, давні сни (Л. Укр.)].^ легкомйсний обл. см. легкодумний. легкомоторний техн. легкомотбрный. легконасіншій легкосемянный. легконогий, легконогий [У гущавині захрустіли гілки, знак, що туди пробігла легконога серпа або інша лісова звірюка (Фр.)]. легкоозброєний легковооружённый. легкоплавкий мет. легкоплавкий. легкоплавкість, -кості мет. легкоплавкость. легкопоранений легкораненый [Санітар доповів, що чотирьом легкопораненим зробив перев'язку (перекл. а Федіна)]. легкопроникний легкопроницаемый. легкопрохідний удобопроходймый. легкопрохідність, -ності удобопроходимость. легкорозчинний хим. легкорастворймый. легкорушний техн. удобоподвйжный. легкорушпість, -ності техн. удобоподвйж- ность. легкотравний удобоваримый. легкотравність, -ності удобоваримость. легкохідний легкохбдный. легкуватий легковатый. лёгма нар. разг. лежмя; ~ма лежати разг. лежмя лежать, лежать в лёжку. легбвапий мет. легированный. легбвище обл. логовище, логово [У Германа ще й досі тремтить шкіра і тривожно б еться серце при згадці про сю ніч, проведену ..в вогкім та холоднім яру під якимось вивертом, що, може, вчора був леговищем ведмедя, а за своєю перегнилою корою ховав гадюку (Фр.); Баба заворушилась у своїм леговищі (Коцюб.)]. легування мет. легирование. легувати, -гую, -гуєш мет. легировать. легуватися, -гується мет. легироваться. дегуміни, -мін обл. 1) лакомые блюда, разносолы; 2) (сласти) лакомства. легуючий мет. легирующий. легшати, -шаю, -шаеш становиться легче, делаться легче, становиться более лёгким, делаться бблее лёгким; (о чём-нибудь — ещё) облегчаться (разг.); (об улучшении самочувствия, об уменьшении боли безл. разг. — ещё) легчать, отлегать [Мені легшає в неволі, Як я їх [вірші] складаю (Шевч.)]. легше 1) прил. см. легший; 2) нар. легче [Він мокне, а в хату не йде. В гурті йому легше (Коцюб.)]; трохи ~ше немного легче, полегче. лёгший бблее лёгкий (чем кто, что), легче (кого, чего и чем кто, что); трохи ^лий немного легче, полегче. лёдар1, -ря бездельник, ленивец, лентяй; разг. лодырь; обл. злыдень [А здалеку п'яний ледар кривуляє по степу (Тич.)]. ледар2, -рі собир. редк. бездельники, ленивцы, лентяи; разг. лодыри; сброд. лёдарка бездельница, ленивица, лентяйка. ледарство леность [Максим тепер висловив одверто свої думки про безвольність, мрійливість і, може, навіть ледарство Галі (Коп.)]. ледарювання бездельничанье; лентяйничанье, лбдырничество. Ср. ледарювати. ледарювати, -рюю, -рюеш бездельничать; разг. лентяйничать, лодырничать. ледацюга разг. презр. см. ледар1. ледаче 1) прил. см. ледачий; 2) нар, ленйво. ледачёпький разг. (довбльно) ленивый; (слабее) немного ленивый, разг. ленйвенький; (в сказуемом разг. — ещё) с ленцой. ледачёнько нар. разг. (довбльно) ленйво; разг. ленйвенько, с ленцой. ледачий 1) ленивый [Волохан струснув кількох ледачих собак, що вже встигли лягти на сніг (Трубл.)]\ 2) (нехороший) разг. плохой; (сильнее) негодный; (легкомысленный, морально неустойчивый) беспутный, разг. непутёвый [Таку ледачу пам'ять маю, Що й не згадаю (Гл.)\ Ледачому ледача й смерть (Ном.)] Будь проклята кров ледача, Не за рідний край пролита! (Л. Укр.)\ Людям не жаль. «Нехай, кажуть, гине ледача дитина, Коли не зуміла себе шанувать» (Шевч.)]. ледачіти см. ледащіти. ледащиця разг. 1) см. лёдарка; 2) беспутница; негодница [В того доля ходить полем, Колоски збирає; А моя десь, ледащиця, За морем блукає (Шевч.)]\ ср. ледащо 2. ледащіти, -щію, -щієш и ледачіти, -чїю, -чїєш 1) ленйветь, разлениваться; (сильнее) излениваться (разг.); 2) (портиться) распускаться; (сильнее) развращаться, сбиваться с пути. ледащо м. и ср. р. разг. прен. 1) (о мужчине] см. лёдар1; (о женщине) см. лёдарка [Дідова дочка прийде додому, а мачуха почне її бити і дідові виказувати: — Твоя дитина ледащо (народна казка)]] хто ^>що, тому Істи пема що поел, лень без ебли щи хлебает, у ленивой пряхи и про себя нет рубахи; 2) (легкомысленный, морально неустойчивый человек) беспутник (м. р.), беспутница (ж. р.)\ (человек недостойного поведения) негодник (м. р.), негодница (ж. р.); (пустой человек; гуляка) брандахлыст (фам) [Не лай мене, моя мати, Ніколи ні за що, — Полюбила козаченька, П'яницю й ледащо (Чуб.)]. ^ • ледве, (реже) ледь 1) нар. еле, едва; (немного- ещё) чуть; (с большими усилиями — ещ) насилу, с большим трудбм [Десь попереду ледве чутно клекотіли кулемети (Гонч.)\ Ледве стала [Катерина], поклонилась, Вийшла мовчки з хати (Шевч.); Ген-ген у димовім тумані ледь маячить село (Головко)]', 2) союз (лишь только) едва [Ледве Валя закінчила перев'язувати Миронові |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)