Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

лен
439
лже
лёпний ист. лёнвый.
ленник ист. ленник.
ленський ленский. Ср. Лена.
ЛеНТеЦЬ, -ТЄЩЇ 800Л. ЛЄНТЄЦ.
ленто нар. и нескл.' сущ. ср. р. муз. ленто.
ленчик спец. ленчик.
Леонід Леонид.
Леоніда Леонила.
Леонтій, разг. Левко Лебнтий, Лебнт.
леопард леопард [Він леопарда й тигра
приручив (перекл. Бажана)].
леопардовий леопардовый.
леп, -пу 1) (пбтная) грязь; нечистота* на теле
[Ви чорні та брудні од лепу і крові...
(Сое); Я був чистий і свіжий, ти розумієш,
я був молодий, не чув своїх літ і свого
тіла, того лепу брудного життя, я міг би
летіти... (Коцюб.)]; 2) обл. гбрный воск.
лепет,'-ту лёпет [Ще багато часу лишилось
до першого лепету, до перших шерехів
та шелестів ранку (перекл. з Тургенева)].
лепетання лепетание.
лепетати, -печу, -печеш лепетать [Маля
заспокоювало собаку, щось лагідно
лепечучи (Борз.)].
лепетливий обл. болтливый [Лепетливий
товариш своїми жартами та вигадками давав
направу його думкам (Н.-Лев.)].
лепетуха обл. болтунья [Всі вважали дочок
станового за розумних, добре вихованих,
статковитих, але надто вже цікавих й
злющих та лепетух (Н.-Лев.)].
лепеха бот. (Асогиз Ь.) аир
[Здалосяпарубкові, що лютий гетьман от-от наступить його
чоботом і розчавить, як жабу в лепесі (Ле)].
лепешпяк, -ка бот. (Оіусегіа К. В г.) манник.
лепідодендрон палеонт. лепидодендрон.
лепідоліт, -ту мин. лепидолит.
лепра мед. лепра.
лепрозорій, -рію мед. лепрозбрий.
лепський обл. хорбший; красивый [Кирило:
..А лепський, кажуть, город! (Мирн.);
Коли правду сказати, , то прізвище [Леміш-
ковська] не дуже лепське (Н.-Лев.)]. Ср.
гарний.
лепсько нар. обл. хорошб; красиво [Л у к а ш:
..А треба ще й очеретяну [сопілку] собі
зробити, — ти лепсько грае! (Л. Укр.)]. Ср.
гарний.
лепта торж. лепта [Працюй, освічуй людей.
Клади й свою лепту на користь добра
світового, людськості, правди (Тесл.)].
лернёйська гідра миф. лернёйская гйдра.
лес, ->су геол. лёсс [У південно:західній
частині кургану була знайдена друга могильна
яма, так само викопана тільки до шару
лесу (Архл., 1948, II)].
лесбійський лесбийский.
Лесбос, -су геогр. ист. Лесбос.
лесировка жив. лессирбвка.
лёсовий геол. лёссовый. '
лестивий льстивый [Микошинський ласував
не так тютюном, як лестивими догодами
полковника (Ле)].
лестйвість, -вості льстивость.
лестиво нар. льстиво.
лестити (лещу, лестиш) льстить [Гості уміло
лестили господарям, особливо Бодзінський
.(Панч)].
леститпся (лещуся, лестйшея) ластиться; разе*
неодобр, подольщаться [Хотіла було сва-'
ритись на дочку, за чим довго проходила,
так та ж як узяла коло неї леститись, і
приговорювати, і розважати її (Квітка)].
лёстка обл. лесть, льстивая речь.
лестощі, -щів лесть; уст. ласкательство
[Каргат розумів, що означають ці надмірні
лестощі (Шовк.)].
лестун, -на льстец; уст. ласкбтель.
лесування жив. лессирбвка.
лесувати, -сую, -суеш жив. лессировать.
лесувбтися, -сується жив. лессироваться.
лет, -ту поза, лет [Вітрів карпатських свіжий
лет В путі нас поздоровив (Мас.)].
Лёта миф. Лёта.
летальний мед. летальный.
летаргічний летаргический.
летаргія летаргия.
летіти (лечу, летйш) лететь; - (удаляться <—
ещё) улетать; (быстро бежать и т. п. —
еще) мчаться, мчать (разг.), нестись; (о
птицах — двигаться один ва другим —* ещё)
тянуть; (мыслями, чувствами—ещё)
стремиться, уноситься, устремляться [Над нами
летіла величезна зграя чибісів (Вишня);
Летів і танув сніг (Рил.); З і н а: Хто
це на коні летить? (Корн.); Додому Галя
вже не йшла, а летіла (Бат); Ім'я його
летіло поперед нього східним гортанним
клекотом — Чапай, Чапаев — по всьому
Уралу, по всій Волзі (перекл. з Федіна)]\
~ти прямо лететь прямо; ав. прямйть;
ліс руббють — тріски ~тять
см. ліс.
леткий хим., фарм. улетучивающийся, легко-
улетучивающийся, летучий.
леткість, -кості летучесть.
летучий 1) летучий; ~чий мітинг
летучий митинг; 2) хим., фарм. летучий;
^ча мазь Фарм. летучая мазь.
летучість, -чості летучесть.
летучка см. летючка 1.
летюха летунья.
летючий летучий; (о живом и образно — ещё)
летающий [Гуде, шумить сухий вітер,
мете з місця на місце дрібний летючий
пісок (В. Василевська— переклад); Весь ліс
переполохався, Із птицями летючими, Із
гадами повзучими (перекл. з М.
Некрасова)]; ^тюча кріпость см. кріпость:
літа ю ч а кріпость; ^тючий ч 6 в є н
ав. летающая лбдка.
летючка 1) летючка; 2) бот. летючка.
лецитин, -ну хим. лецитин.
лёщата (род. лещат) 1) техн. тиски [Він
разом з Танею порався біля станка,
підкручував гайки, лещата (Донч.)]; 2) (пресе)
с.-х. жом; 3) (гнёт) перен. тиски [Німеччина
й Австрія задихались у лещатах війни і
продовольчої кризи [1918—1920 рр.] (Іст.
ВКП(б))].
лещатний техн. тискбвый.
лея (денежная единица в Румынии) лея, лей.
лжа редк. ложь.
лжевчеиість, -ності лжеучёность.
лжевчення лжеучение.
лжемаркейзм,-му лже марксизм.
лжемарк сйстськіш лжемаркейстский.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)