лже 440 лик лженаука лженаука. лжеприсяга лжеприсяга. лжепророк лжепрорбк. лжесвідок, -дка лжесвидетель (м. р.), лжесвидетельница (ж. р.). лжесвїдчений (ложно показанный) лжесвидетельский. лжесвідчення лжесвидетельство. лжесвГдчи лжесвидетельский. лжесвідчити, -чу, -чиш лжесвидетельствовать. лжеспеціаліст лжеспециалйст. лжетеорія лжетебрия [Вчення Павлова, до цього часу є найгострішою зброєю проти численних реакційних ідеалістичних лже- теорій (Вісник АН УРСР, 1949, 9)]. лжефахівець, -вцй лжеспециалйст. лжець, -ця редк. лжец [Лісницький: ..Я прийшов сказати, Що ненадійний, темний чоловік — Іван Виговський, лжець та інтриган (Дмитр.)]. либонь (вводное слово) рааг. вероятно; (по- видимому) видно; (кажется, как будто) никак (разе.); (пожалуй) неббсь (равг.), почитай (разе.) [Валерій прокинувся недавно, розбуджений, либонь, далеким гудком пароплава... (Ільч.); На березі їх було тепер либонь тільки двоє (Смол.); З ким це вона забалакалась? Либонь Про- кіп Кандзюба? (Коцюб.,)]; ~пь та мбже разг. авбсь да неббсь. ливар, -ря мет. литейщик [Йшли ливарі, рибалки й орачі 3 Луганська, Балти, А аркова й Таращі За волю битись (Бажан)]. ливарний мет. литейный [Ливарному цехові вручали перехідний Червоний Прапор заводу (Рад. Укр., 1947, XII)]. ливарник мет. литейщик [Потрібні йому були різні люди: і лікарі, і цирульники, і теслярі, і ливарники (Іван.)]. ливарня мет. литейная [Я помчав у ливарню. Гуркіт мотора тут чути було вже менше (перекл. з Беляева)]. ливень, -вня редк. ливень. ливнем нар. разг. ливмя; *^м л и т и разг. ливмй лить. лившій проливнбй [Повітря свіже, пахуче: учора над Запоріжжям пройшов ливний дощ (Вишня)]. ливник, -ка мет. литник. дивцём нар. разг. ливмя; ~*м л и т и разг. ливмй лить [Оце недавно лили ливцем місцями страшні наглі дощі (Н.-Лев.)]. лиг неизм. разг. см. лигати1, лигнути [І от Гордій все лиг та лиг! (Руд.)]. лигати1, -гаю, -гаєш, лигнути, -ну, -нёш и усилит, лигонути (есть) вульг. глотать, глотнуть; (жидкое) хлебать, хлебнуть; вульг. жрать (несоверш.) [Купив слив та й лигаю собі (Лебед. у.— Сл. Гр.); Він плакав і лигав кулешик (Котл.)\. лигати2, -г&ю, -гаєш (кого) надевать верёвку на рога волу или корове [Лигай вола! Чого стоїш? (Сл. Гр.)]. лигатися, -гаюся, тбешся равг. неодобр. якшаться. лиги (д а" т и) разг. (дать) тягу [Ломаку під Руку, да й лиги! (Ном.)]. лигнути1 см. лигати1. лигнути2, -ну, -нёш (ударить) вульг. хватить (разг.) [Чіпка, як почув про діло—мов його хто обухом лигнув по голові (Мирн.)]. лигнутися, -нуся, -пёшся разг. стукнуться, удариться [— Що се в тебе око підбите? — Та се я нахилилась хату мести та як лигнулась об стіл, об ріжок, та й набила (Верхнеднепр. у. — Сл. Гр.)]. лигонути м. лигатг1. лижа, лйжва лыжа [Лижі шипіли в снігу (Гонч.); Мороз будує арки. І сніг скрипить під лижвами (Криж.)]. лижвар см. лижник. лижний лыжный [Тисячі москвичів провели лижні прогулянки за місто (Рад. Укр,, 19559 І)]. лижник, (реже) лижвар, -рй лыжник [Низка лижників з'явилася з-за лісу. Вони швидко котилися з гори, і радісно було споете. рігати цей швидкий, стрімкий рух (Собко); Найзавзятіші лижварі — наприклад, Арка- дій з Віктором — давно підготували лижі (Коп.)]. лижниця лыжница [Хлопчикові було видно, як у лижниці вибилися з-під берета руді кучері (Донч.)]. лижня лыжня, лыжница [Ковшов ішов попереду взводу, прокладаючи лижню по глибокому снігу (перекл. з Ажаееа)]. лизання лизание. лизати (лижу, лижеш), лизнути, -ну, -нёш лизать, лизнуть [Через рік собачка захворіла і здохла. Лев перестав їсти, а все нюхав, лизав собачку (перекл. з Л. Толстого); В печі палав огонь і червоним язиком лизав челюсті (Коцюб.); Вася з цікавістю взяв тол у руки, понюхав і навіть лизнув язиком, який він на смак (Шер.)]. лизатися (лижуся, лижешся) лизаться. лизень, -зня разг. язык (у крупного рогйтого скоти); обл. лизун, лизень; я к ^>нь зли* з і в см. злизувати. лизкати, -каю, -каєш и лизькати разг. лизать; (съедать — еще) вылизывать [Сіло б та наїлось одразу, а то й лизкав увесь день (Черниг. у. — Сл. Гр.); Лизькав кров собака (Славяносерб. у. — Сл. Гр,}], лизнути см. лизати. лизоблюд разг. превр. уст. лизоблюд. лизоблюдка разг. презр. уст. лизоблюдка. лизоблюдничати, -чаю, -чаєш разг. пребр, уст. лизоблюдничать. лизоблюдство разг. презр. уст. лизоблюдство, лизун, -нб фам., пренебр. лиз^н [Як може знехтувати ота Секлета товариство свое, піти на послуги в панські лизуни? (Горд.)], лизуха фам., пренебр. лизунья. лизькати см. лизкати. лик1, -ку (лицоу образ) уст.% церк. лик; м? сонця лик еблнца. лик2, -ку (сонм) церк. ддк. Ликёра 1) см. Лукерія; 2) ем. Глікерія. Ликерія см. Лукерія. лико лыко; (размоченное и разорванное) т* чало [Стадо край лісу край темного бродить, Лико дере пастушок у гаю (перекл. в М. Некрасова)]; 0 ^ко п л є о т й (несвязно говорить) перен. фам. лбпти плести; н є ~ком шитий погов. не лыком
|