Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лил 442 {Сніг був липкий і вогкий — лютневий сніг (Коп.); Пішли перші дощі, густе липке болото вкрило дороги (Верш.)]. липкість, -кості липкость; прилипчивость; вязкость. Ср. липкий. липко нар. липко. липневий июльский [Була прекрасна липнева ніч (Риб.)]. липник, -ка см. липпяк. липнути, -ну, -непі липнуть; (перен.: назойливо приставать) разг. вязнуть; (перен.: тянуться) льнуть [Стояв туман, дороги відтанули, до ніг липло болото (Панч)]\ *^иуть до нього, як мухи на мед разг. льнут к нему, как мухи на мёд .[Дівчата й молодиці., липли до нього, як мухи на мед (Верш.)]. липняк, -ка липняк (разг.), липник (обл.). липовий липовый [У повітрі пахло липовим цвітом (Десн.)]. липові, -вих сущ. бот. липовые. липучий липучий [3 трудом заганяючи лопати в мокру, липучу землю, вони рили канави, відводили воду з долин, щоб не вимокла і не випріла озимина (Скляр.)]. липучка бот. (Ьарриіа М о е п с Ь.) липучка. липчйця бот. обл. подмаренник цепкий; см. підмаренник: підмаренник чіпкий. лис 1) лисица, лиса, кобель; уст., обл. лис [Лукавий Лис — усюди Лис,* Не раз про його, може, чули — Дотепний, мудрий, як той біс (Гл.)]; 2) перен. лиса; 0 ^сом підшитий разг. хитрый, как лиса; Лис Микита фольк. Лией Патрикёевна. лиса редк. лиси. Лисавета разг. Елизавета. "лисеня, -нити лисёнок. лисенятко ласк, от лисеий. лисий 1) прил. лысый; плешивый [Данило вже побачив, що Андрій став лисий (Коп.)]; ер. лисина 1; 2) (род. лисого) сущ. лысый; О дідька г^сого, ч 6 р т а ~сого (в вульг., бран. выражениях) чёрта лысого [Підпара сердивсь. Чорта лисого візьмуть. Він і упруга не дасть (Коцюб.)]. лисина 1) лысина; (преим. на темени) плешь, разг. плешйна ІД р а нкр: Ви хоч би лисину прикрили: блищить на сонці, як бляха у соцького!.. (Кроп.)]; 2) (об окраске животных) лысина (белое пятно в шерсти); проточина (узкая полоса со лба до верхней губы); 3) (голое место среди хлебов, травы, леса) плешйна; разг. плешь [Світить лисинами стерень на тому березі порожній степ (Козач.)]', 4) (место, свободное от снежного покрова) разг. проталина. лйсинка 1) лысинка; плешинка; 2) лысинка [Був в артілі коник: вороної масті, Лисинка на лобі, гривка поміж вух... (Ол.)]. Ср. лисина 1—2. лисиця лисйца, лиси [Кожна лисиця свій хвостик хвалить (приказка)]. лисичий лисий, лисичий. лисичка 1) уменьш.у ласк, лисичка; ласк, фольк. лйсонька [Лисичка з ліщини зирнула, А зайчик за сосну сховався (Мур.)]; е^ка-с естрйчка Фольк. ли- ейчка-сестрйчка; Лиса" Патрикёевна; 2) (о женщине) перен. лиса; 3) (о грибе) бот. лисичка. лисиччин, -на, -не лисйчкин [Прибіг заєць до лисиччиної нори (народна казка)]. лисіти, -сїю, -сієш лысеть; плешиветь. Ср. лисина 1. лиск, -ку лоск. лиска1 зоол. уменьш. редк. лисичка. лиска2 орн. лысуха [Обережна лиска випливла з очерету (Вишня)]. лискучий прил. блестящий [Пшениця вигравала лискучими, жовтавими хвилями (Донч.)]. лиснитися, -шбся, -нйшея лосниться; (реже) блестеть [Обличчя їхні [людей] пашать здоров'ям, лисняться від поту (Гонч.); Чорні очі лиснились, як два агати (Коцюб.)]. лисніти, -нію, -іцєш и л йен ітися лосниться; (реже) блестеть [Мокрі спини косарів лисніли проти сонця (Куч.); Широка й рівна бруківка лисніє попереду тьмяно й вогко (Козач.); Танки сунули, важко похитуючись, тьмяно лисніючись боками (Гонч.)]. лиснючий лоснящийся; блестящий [На рослих лиснючих конях, вилетіло чотири вершники (Ст.); Дрібні хвилі гнулись по морю й од б ива ли світ сонця лиснючими золотими обвідками (Н.-Лев.)]. Ср. лиспіти. лйсонька ласк, фольк. лисонька. лисохвіст, -хвоста бот. (Аіоресигиз Ь.) лисохвіст, лисехвбстник. лист1 бот. 1) (род. листа) лист [Вдома чекав спочинок і сон., сьлодкий, як холодний лист до рани (Коцюб.)]; г^ій (мн. ч.) листья; 2) (род. листу) собир. лист, листья; (на дереве, на кусте — еще) листва [Капуста соковитим листом заслала низини (Горд.), Вже вкрились жовтим листом дерева (Риб.), Л у к а ш: Як ти тремтиш! Я чую, як береза стинається і листом шелестить (Л. Укр.)]; позбавити ~ту обезлиствить; О ~том стелитися (прикидываться добрым, лебезить) разг. мягко стлать [Як вибирали, тоді старшина листом стелився, а тепер що! (Н.-Вол. у. — Сл. Гр.)]. лист2 (род. листа) 1) (бумаги, железа и пр.) лист [Широке чоло його взялося зморшками, а руки обережно тримають великий лист паперу (Ст.); З цього., злитка він мусить відкувати валок для прокатки холодного тонкого стального листа (Соб- ко)]; ~тй (мн. ч.) листы; з ^тб (без подготовки) муз. с листа; 2) (сообщение на бумаге) письмб; (канц. — обычно) отношение [Коли так неділь у дві або в три прийшов лист од Івана (Вовч.)]; ^т-в ї д п о в і д ь см. відповідь 1; '¦^том (как) письмом, в письме, письменно; дарчий ~т см. дарчий; рекомендбваний ~т за- казное письмб; супровідний ~т канц. сопроводительное письмб; разг. пре- проводйлка; так каже, як з ~та бере разг. говорит, как по писаному; 3) (кухонная принадлежность) прбтивень. листаж, -жу тип. лист?ж. листатії, -стаю, -стаєш редк. листать, перелистывать [Листає протяг потемнілі книги (Криж.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)