Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лит 444 лих 2) (только лйтися) страд, з. литься; литься; ср. лйти 1—2. литка икра; мн. ч. лйтки икры [Червонощокий хлопець у картатих штанцях, з оголеними литками, сперся поруч нього на бильце (Панч)]. лит кат и и разг. икристый. литовець, -вця литовец. литовка литовка. Литовська Радянська Соціалістична Республіка Литовская Советская Социалистическая Республика. литовський литовский. литовці, -ців литовцы. лиття 1) техн. литьё; 2) собир. мет. литьё [Його зашкарублі мозолисті руки До сонця здіймали ажурне лиття (Воронько)]. лихацтво неодобр, лихачество. лихач, -ча лихач [Стрівалися лихачі в малинових'плисових шапках (перекл. з Гоголя)]. лихва процент [У нього було троха грошей, і він ..позичав хлопам на лихву (Фр.)]; з лихвою разг. с лихвой [Використовуючи на силос багату рослинність заболочених лук, обочин доріг і водоймищ, можна з лихвою перекрити потребу громадського стада і худоби колгоспників у соковитих і грубих кормах (Коле, село, 1954, VII)]. лихвар, -ря ростовщик; разг. уст. процентщик [Коли кінчається експлуатація робітника фабрикантом і робітник дістає, нарешті, готівкою свою заробітну плату, на нього накидаються інші частини буржуазії — домовласник, крамар, лихвар і т. п. (Комун, ман.)]. лихварка ростовщица; процентщица. Ср. лихвар. лихварство ростовщичество [Услід за купівлею товарів на гроші з'явилася грошова позичка, а разом з нею — процент і лихварство (Енгельс)]. лихварський ростовщический; разг. ростовщичий [..селянська буржуазія є також представницею торговельного і лихварського капіталу (Ленін)]. лихе 1) прил. см. лихий 1; 2) (род. лихого) сущ. худое, недоброе; умишляти ~хё (проти кого, на кого) строить ковы (козни) (кому, против кого). лихенький разг. плохонький, плохенький [— Там комори лихенькі, — крізь зуби процідив Лушня (Мири.)]. лихий 1) прил. злой, лихой (обл.)) (неприятный; враждебный) недобрый; (плохой—о чём) худой [Ти лихий, упертий, вередливий хлопець (В. Василевська — переклад); Пішли вони з плачем у сніг, у холод, в лихій одежі... (Коцюб.)]; ~ха доля несчастная (горькая) судьба, злополучие [Омелян: ..Добре чую, що лиха доля висить наді мною! (Фр.)]; см. егиё доля1; ~хйй жарт злая шутка; ~ха людина злой (лихой; недобрый) человек; ~хйй на 6 ч і с дурным глазом; *^хё око разг. дурной глаз; ~хий поголос худая молва; злые толки, худой толк; ~ха пригода невзгода; раэг. злоключение; *^ха слава худая слава; ~хё слово худое слово IЛихого слова від своїх синів не чула мати (Горд.)]; ~хйй язик злой язык; згадати ~хйм словом помянуть недобрым словом; разг. помянуть лихом (худом); не кажучи ~хого слова не говор я худого слова; 2) (род. лихого) сущ. миф. разг. нечистый, чёрт [Лихий їх зна, що там робили (Котл.)]; ~хйй попутав чёрт попутал. лихо1 сущ. беда, несчастье; (тяжёлые пере- - живания и то, что является их причиной — ещё) горе, горести; (большое гибельное со- бытие — ещё) бедствие; (то объективно существующее, что причиняет страдания) книжн. бич; (бедность, нищета) нужда; (нечто дурное, вредное) зло, обл. лихо, худо [Лети ж, моя думо, моя люта муко, Забери з собою всі лиха, всі зла (Шевч.); Наче віщувало серце якесь лихо несподіване (Коцюб.)]; до ~ха (много)разг. до пропасти, пропасть [Лев: Та вже тих сопілок до лиха маєш! (Л. Укр.)]; от (ото) ~хо! вот беда-то!; фам. тьфу, пропасть!; стихійне ~->хо стихийное бедствие; ударити (кинути) <-^хом об землю см. кинути 1; як на «-^хо (вводное словосочетание) как на беду, к несчастью, по несчастью; до ~ха та ще о-хо погов. беда на беду [бедой погоняет]; беда не хбдит одна, беда беду накликает [До лиха — та ще лихо; до печеного — та ще вогню прикладають... (Мирн.)]; г-^хо не без добра, нема «-^ха без добра поел, нет худа без добра [..старе прислів'я недаром говорить: «нема лиха без добра» (Ленін)]. лихо2 нар. зло. лиховісний зловещий [Щось лиховісне було в гарячім повітрі кав'ярні (Коцюб.)]. лиховісно нар. зловеще [Захар лиховісно осміхнувсь (Горд.)]. лиходій злодей; уст., фольк. лиходей; уст. вор [Якось злий сусіда, лиходій всевладний, У селян земельки клаптичок принадний Одхопив, одрізав хитрістю й обманом (перекл. з М. Некрасова)]; як г^дїй (как) как злодей; злодейски. лиходійка злодейка; лиходейка. Ср. лиходій. лиходійство злодейство; (преступление — ещё) злодеяние; уст. лиходейство [Він [Радіщев] показав повне безправ'я і злидні селянства; паразитизм, неробство і лиходійство поміщиків (Вісник АН УРСР, 1949, 9)]. лиходійський злодейский; лиходейский. Ср. лиходій. лиходіяти, -дію, -дієш злодействовать. лихоліття безвременье; книжн. година бедствий; уст. лихолетье [Дідусю, ти страшні казав нам байки, Я радий, що не бачив лихоліття (Л. Укр.)]. лихоманка мед. разг. лихорадка; обл. трясучка [Зогріте ходою тіло знову затіпалось, як в лихоманці (Козач.)]. лихомовннй злой, язвительный, уст. злоязычный, злоречивый; (о человеке — еще) злой на язык. лихомовство язвительность; злословие; злоязычие, злоречие [Я зрозумів уперте лихомовство, яким Швабрін її переслідував (перекл. а Пушкіна)]. Ср. лихомовннй. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)