Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ЛІТ 453 літ? них для того, щоб перекинути все, що я прошу [Ковпак)]. літаководіння ав. самолётовождение. літальний летательный [Уже два дні підряд невтомно працюю і ь над своїм літальним апаратом двоє завзятих конструкіорів — Слава Орлик та Андрій Нсбіда (Коп.)\. літай і я рел., перен. уст. литания. літання летание [Крила ростуть, бач, від літання (Борз.)]. літати (літаю, літаєш) летать [Скрізь літаючи по волі, Пташка весело співає (Граб.); Борису цей час літав думками десь... (Гонч.); Не плаває — літає Семен Дніпром, тільки човен синю хвилю розбиває (Вовч.)]. літаючий прил. летающий [Дні минають один за одним, ясні, голубі, з літаючим осіннім павутинням (перекл. з В. Некрасова)]. літгуртківець, -кївця литкружкбвец [Літ- гуртківці-залізничники виступили з читанням своїх творів (Літ. газ., 1939, II)]. Ср. літгурток. літгурток, -тка (літературний гурток) литкружок (литературный кружок). літеплий обл. тёплый [Літепле молоко (ІІІух.— Сл. Гр.)]. літепло 1) тёплая вода [Гафійка гриміла ложками, хлюпала літеплом (Коцюб.)] Його викупали в літеплі, одягнули свіжу білизну (Борз.)]; 2) (о воздухе и т. п.) редк. тепло [Далеко за південь. Саме та пора, коли сонце вже не пече, а розливає приємне, надушене соковитими пахощами літепло (Козач.); Із левади пахучо пливло Вогке літепло (Мас.)]. літер, -тера ж.-д. лйтер. літера 1) буква; уст. лйтера [По черзі вчилися науки хитрих літер (Бажай)]; п и- с а т и ~рами (а не цифрами) писать прописью; мала ^ра грам, строчная (малая) буква; велика ~ра грам, прописная (заглавная, большая) буква; 2) тип. лйтера. літеральний литеральный, буквальный. літератор, -ра литератор [Літератори повинні ввійти неодмінно в партійні організації (Ленін)]. літераторствувати, -ствую, -ствуєш литераторствовать. літераторський литераторский. література литература [Кращі твори радянської літератури є важливою ідеологічною зброєю (Літ. газ., 1952, IX)]. літературний литературный [Панас Мирний почав свою літературну діяльність у 70-х роках XIX ст. (Вісник АН УРСР, 1949, 5)]. літературність, -пості литературность. літературно нар. литературно. літературознавець, -вця литературовед [Алегорія вимагає від літературознавців серйозного дослідження і розкриття її змісту (Вісник АН УРСР, 1949, 5)]. літературознавство литературоведение [В останні роки радянське літературознавство і критика дали ряд статей та ґрунтовних розвідок про творчість Івана Франка (Літ. газ., 1946, X)]. літературознавчий литературовёдный, литературоведческий [Характерною рисою літературознавчих і публіцистичних статей М. Рильського є їх войовнича ідейність, партійна принципіальність (Літ. газ., 1951, V)]. літературщина прен. литературщина. літерний1 литерный. Ср. літер. літерний2 буквенный; литерный; ^на л б ж а литерная ложа. Ср. літера 1. літерувати, -рую, -руеш спец. литеровать. літеруватиея, -рується спец. литероваться. літечко уменьш., ласк, от літо [Минало літечко тепле з його ясними та привітними днями (Мири.)]. літіаз, -зу мед. литиаз. літій, -тію хим. литий. літійовпй хим. литиевый. літмонтаж, -жу (літературний монтаж) литмонтаж (литературный монтаж). літний лётный; ^на п о г 6 д а ав. лётная погода [На сигнальній щоглі висіла велика куля — знак літної погоди (Ільч.)]. літник 1) сад. летник [Однорічні квіткові рослини, або так звані літники, коли їх висівати весною, розвиваються, цвітуть, плодоносять і відмирають того самого літа (Колг. вироби, енцикл.)]; 2) (род одежды) ист. летник [Увійшла вона [Софія] рвучко, розгорнулись поли її барвистого літника, не застебнутого на повних грудях (перекл. з О. Толстого)]. літній1 (относящийся к лету) летний [Сон літньої ночі колись мені снився, Коротка та літняя нічка була (Л. Укр.)\ Із літньої кухні дим бухав хмарою (Коцюб.); Від две-» рей наближалася дівчина в білому літньому убранні з товстою чорною косою (Козач.)]. літній2 (о возрасте) немолодой, (постарше) пожилой; (в сказуемом — ещё) в летах (разг.) [В роботі гуртків художньої самодіяльності беруть участь молодь і літпі колгоспники, інтелігенція села (Літ. газ., 1953, II); Уже Івасеві за двадцять років минуло. Парубок літній — час би иже й про жінку подумати (Мирн.)]; ~ня дівка старая дева; обл. вековуша; ~пя людина пожилой человек, человек солидных лет; дійти <-*>нього віку достигнуть пожилого вбзраста. літо лето [Не всихайте, пишні квіти, Цвітіть хоч до літа! (Л. Укр.); Довгі нитки білого «бабиного літа» тяглися у струменях вітру (Собко)]; бабине ^то см. бабин 1; скільки літ, скільки зим! см. зима. літограф литограф. літографічний литографический. літографія литография [Стіни прикрашували кілька стародавніх літографій (Скляр.)]. літографований литографированный. літографувапня литографирование. літографувати, -фую, -фуєш литографировать. літографуватися, -фується литографироваться. літом нар. лётом [Пансі.ча ласка літом гріє, а на зиму кожуха треба старатися (Ном.)]. літопис, -су летопись; (прям. — ещё) временник (уст.) [3 946 до 1214 р. в літописах є 38 згадок про Вишгород (Вісник АН УРСР, 1949, 8); Велика Вітчизняна війна 1941 — І^1945^рр. назавжди залишиться в літопи- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)