Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
літ 454 лоб сах слави російського народу (Рад. Укр., 1951, VI)]. літописець, -сця летописец [Як байдужий, старий літописець, Сам холодний, безсилий давно, Людські сни переписує місяць На широких небес полотно (Рил.)]. літописний летописный. літоральний геогр. литоральный. літосфера геол. литосфера. літота, літотес, -су поэт, литота, литотес. літотйпія тип. литотйпия. літочислення летосчисление; времяисчисление. літр, -ра литр. літраж, -жу литраж. літредактор, -ра (літературний редактор) лигредактор (литературный редактор). літредакція (літературна редак- ц і я) литредакция (литературная редакция). літровий литровый. літрбика разг. литровка. літувати (літую, літуєш) проводить лето (только о человеке)] быть летом [Славно було літувати у пасіці Михайлові з дідом (Вовч.); Де твоя пасіка літувала торік? (Харьк.— Сл. Гр.)]. літун, -па летун [ — На інший завод перекинутися гадаєш? — Літуном Слинька що ніхто не обзивав,— з удаваною суворістю відказав старший апаратник (Шовк.)]. літургія церк. литургйя. літфонд, -ду (літературний фонд) литфонд (литературный фонд). літфронт, -ту (літературний фронт) литфрбпт (литературный фронт). ліф лиф. ліфт лифт [Кротов зачтшив дверцята, і ліфт рушив униз (Трубл.)]. ліфтер, -ра лифтёр [І я злетів з трояндами в кабінку, Де усміхався приязно ліфтер (Рил.)]. ліфчик разг. лифчик. ліхтар, -ря фонарь [ Як і вчора, ляга на асфальт ліхтарів позолота, Як і вчора, колишеться зелень каштанів густа (Руденно)]. ліхтарик умеиьш., ласк, фонарик [Сірі ферми зливалися з пітьмою, тільки на кам'яних биках мерехтіли, як дві зірки, маленькі ліхтарики (Десн.)]. ліхтарний фонарный [Аж ось за клубом — парк міський, В ліхтарнім сяйві золотий (Мур.)]. ліхтарник фонарщик [Непомітно випливали з туману ліхтарники, розносячи світло (Коцюб.)]. ліхтарниця фонарщица. ліхтарна уст., обл. фонарь [Над землею розіслалася чорна ніч. По хатах запалювали світло, по улицях — ліхтарні (Мирн.)\ Сенько хотів повернутися, ліхтарня упала йому з рук, світло загасло (Ф/>.)]. Ліхтенштейн, -ну Лихтенштейн. ліхтер, -тера мор. лихтер. ліцеїст ист. лицеист. ліцей, -цёю ист. лицей. ліцейський ист. лицейский. ліцензійний липензионный. ліцензія лицензия. ліцитувати, -цитую, -цитуєш обл. продавать с аукциона [Вже ліцитують, вже б'ють печатки, вже на бубон викликають! (Стеф.)). лічба счёт [Поняття числа виникло у найдавніші часи в зв'язку з потребою вести лічбу конкретних предметів (Вісник АН УРСР, 1953, 11)]; без ~бй і грошей нема (немає) погов. без счёту и денег нету. лічений считанный [Роботи ще було багато, а часу — лічені хвилини (Куч.)]; вовк і ~не бере поел, волк и считанное берёт. лічення счёт. лічильний счётный; "*»ний лист счётный лист [На кожного кандидата в депутат ведеться лічильний лист (Полож. про вибори)]; ~на лінійка, машина счётная линейка, машина. лічильник счётчик [В напруженій тиші чітко цокотіли лічильники кенотронного апарата (Б аги)]. лічити1, -чу, -чиш (о счёте) считать; (определять сумму, количество каких-нибудь предметов — ещё) сосчитывать, разг. просчитывать; уст. числить [Ми всі від Жовтня золотого Ведем літа і лічим вік (Мас.)]; ~ти по порядку считать по по- ш рядку. лічити2, -чу, -чиш (о больном, о болезни) редк. лечить [До неї приходив доктор, лічив її (Н.-Лев.)\. лічитися1, -чуся, -чішіся считаться; сосчитываться; числиться. Ср. лічити1. лічитися2, -чуся, -чишся редк. лечиться [Я сів при нім. «Що, маєте підмогу? Лічитись би, по лікаря послать» (Фр.)]. Ср. лічити2. лічіння счёт. Ср. лічити1. лічма нар. обл. счётом. ліщина бот. (Согуїиь Ь.) орешник, лещина [Закричала й зникла птиця У ліщині молодій (Воскр.)]. ліщиновий лещиновый [Дугою вудлище зі« гнулось ліщинбве (Рил.)]. ліщинонька ласк, от ліщина [Зашуміла ліщинонька, Заплакала дівчинонька (на- родна пісня)]. ЛКСМУ (Ленінська Комуністична Спілка- Мблоді У к р а і и щ ЛКСМУ (Ленинский Коммунистически Союз Молодёжи Украины). лляний, льняний льнянбй [Поший мені, маті, лляную сорочку (Чуб.); Іван розгорнув п зету і побачив у ній льняну сорочку (Шшн}\ лляти см. лити. ллятися см. литися. лоб (род. лоба) лоб [Вона відкинула з лобі звислі пасма світлого волосся (Смо\' Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима- мурахи (Коцюб.); Артилерія дивізії раптовим ударом у лоб противникові пер- крила віддалений вогонь Безбоженка {) і Левада)]; мідний ~^б презр. мёдви лоб; н а лобі написано разг. на Ф написано; ^бом муру не проб'сі см. мур. лобань, -ня 1) (большелобый) фам. лобір 2) ихт. лобан. лобас фам. остолбп (фам., бран.); туовд |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)