Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

лоб
455
дож
{разг.) [Ото ще дурний лобас! Нічого до I
пуття не зробить (Харьк. г.— С л. Г р.)].
лобатий 1) прил. разг. лобастый [Козаков вів
свою лобату братву, що вміла на бігу рвати
«іашистські підметки (Гонч.)]; 2) (род. ло-
атого) сущ. фам. лобан. ч -•«•
лобелія бот. (ЬоЬеІіа) лобелия. г І
лобзик техн. лобзик.
лобик уменьш., ласк, лббик.
лобище фам. лбйще [Лобище в тебе мізкувате
дуже (Донч.)].
лобковий анат. лобковый, лонный; Аркова*
в б ш а см. воша.
лобпий анат. лобный; О ^не місце ист. \
лобное место.
Лобнор, -ру Лобнор. " "
лобовий 1) анат. лобный; 2) воен., техн.
лобовой [Вони допомогли товаришам, що
відбивали лобову атаку переважаючих сил'
ворога (Трипіл.)]. >*
лобогрійка с.-х. лобогрейка [Бригадир сіла на'
жниварку-самоскидку, ще раз глянугїа на
бугор, де лобогрійки заходили в жито
(Ле)].
лобода бот. (СНепоройіит Ь.) лебеда, марь
[Сива лобода Піднялась на полі, наче хмара
(Воронько)].
лободові, -вих сущ. бот. лебедовые.
лобок1, -бка уменьш., ласк. разг. лобик.
лобок2, -бка анат. лобок.
лобур, -ря, лобуряка 1) (бездельник) фам.
лоботряс [А вже, а вже ти щось накоїв, ло-
буре? (Козл.); Доки жив я таким
лобурякою, і чути не доводилося мені, щскто^оно^
за письменство (Панч)]; 2) бран. дубина.
лов, -ву лов.
ловелас разг. ловелас, волокита [За Веласом
встановилась репутація запеклого
ловеласа, штукаря (Верш.)].
ловеласничати, -чаю, -чаєш разг.
ловеласничать.
ловёць, -вця ловец [Ловець, піднявши
голосний батіг, Спуска хортів на" пбле
'пожовтіле (Рил.)]; н а г^вця і звір біжить*
см. звір1.
ловецький ловецкий [І блищить у воді
переможений короп, І ловецька жаги'
перехоплює дух (Рил.)].
лови, -вів лбвля (когб); охота (на когб или
за кем) [Вже третій день тривали лови
(Фр.)]; ^ви з собаками псовая охота.4
ловильний 1) горн, лов ильный; 2) (служащий
ловушкой) спец. ловчий.
ловитва ловля (кого); охота (на кого или за
кем) [Діти його люблять. Він їх іноді й на
ловитву птахів бере з собою (Еоп.)].
ловити, -влю, -виш ловить; (перен.— о при-
борах — ещё) улавливать; (кого-нибудь ни'
чем-нибудь плохом — ещё) уличать (в чём)
[Хлопчики ловили ящірок, рвали розквітлі
півники, збирали камінці (Донч.)\ 3 ран-4
нім сонцем по весні Він ходив ловити рибу"
(Воронько); .Андрій ловив з жадібним
поспіхом кожне слово Василя (Гавр.); В той
день вона пе раз ловила себе на тому, що
знову хоче почути той загадковий юнацький'
голос (Гонч.)]; <^-ти г а" к о м "рыб. ловить
багрбм, багрить; ~ти мишей ловить
мышей; (о животных спец.—ещё)
мышковать; ^ти неводом рьіб. ловить
неводом, неводить; ~ти рибу в
каламутній в 0 я і погов. ловить рыбу в
мутной воде; ^ти с а ч к 6 м рыб. ловить
сачком, сачить; в й-т р і ш к и ^ти см.
витрішки; г а в и (г а в) *^ти см. гава.
ловитися, -влібся, -вишся ловиться;
улавливаться; уличаться [Ох, і ловилися ж
прокляті к'оропи В те літо пам'ятне" (Рил.)].
Ср. ловити'.
ловшня ловля; >^пя гаком рыб. лбвля
багрбм, багренье.
ловкач, -ча разг. ловкач [Це звідси [з Нью-
Йорка] спішать навперейми по світі Із
«крамом» своїм ловкачі діловиті (Ол.)].
ловкий 1) хороший; (о внешности — ещё)
* красивый [Данило двох синів і ловку мав
дочку (Рил.)]; 2) (искусный) ловкий.
ловко нйр. 1) хорошо; красиво [Ганнуся ловко
копіювала свою бабу (Еоп.)]; 2) лбвкд/[Вони
вже ловко перекидалися м'ячем і весело
* сміялись (Панч)]. Ср. ловкий 1—2.
ловлення см. лошпгія. '*
лбвля лбвля, лов [БатькЬ відпустив'дівчину
на рибну ловлю спокійно, бо добре знав
команду «Колумба» (Трубл.)]; ~ля г а<
ком рыб. їїбвля багрбм? багренье.
ловчий1 прїсл. (приученный к ловле) ловчий.
ловчий2 (род. ловчого) сущ. ист. ловчий [То
придворний ловчий був, Люб'язний кавалер,
людина знаменита! (перекл. Рильського);
Тут Вовка ловчий зупиня: «Ти сірий, бач,
та сивий я, І Вовчу вашу вже давненько
вдачу знаю» (перекл. з Крилова)].
логарифм мат. логарифм [Хіромант на
секунду замислився. Потім присунув до себе
таблицю логарифмів і олівець (Смол.)].
логарифмічний 'мат. логарифмический.
логарифмувати, -мую, -муєш мат.
логарифмировать.
логарифмуватися, -мується мат.
логарифмироваться.
Логвивт Лбнгин.
логік логик.
логіка логика [О р е с т: Мамо, ти сама
собі перечиш. Се навіть проти всякої
логіки! (Л. Укр.)].
логічний логический, логичный [Оповідання
привчав до,'економії слів, до логічного
розміщення матеріалу (перекл. а Горько*
го)]. ~
логічність, -ності логичность.
логічно" нар. "логически, логично.
логограф ист. логограф.
"логогриф /логогриф.
логопат мед. логопат.
логопатичний' мед. логопатический.
логопатія мед\ логопатия.
логопед мед. логопед.
логопедичний мед. логопедический,
логопедія7' мед. логопедия.
логотип тип. логотип.
логотипія тип. логотйпия.
лоджія архіп. лоджия.
лодзинський. лбдзинский.
Лодзь, -зі Лодзь.
ложа1 (в театре ит. п.) лбжа [Катя и Оленька-
оглядали ложі обох ярусів, крісла, стільці,
балкон (Ільч.)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)