Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лоб 455 дож {разг.) [Ото ще дурний лобас! Нічого до I пуття не зробить (Харьк. г.— С л. Г р.)]. лобатий 1) прил. разг. лобастый [Козаков вів свою лобату братву, що вміла на бігу рвати «іашистські підметки (Гонч.)]; 2) (род. ло- атого) сущ. фам. лобан. ч -•«• лобелія бот. (ЬоЬеІіа) лобелия. г І лобзик техн. лобзик. лобик уменьш., ласк, лббик. лобище фам. лбйще [Лобище в тебе мізкувате дуже (Донч.)]. лобковий анат. лобковый, лонный; Аркова* в б ш а см. воша. лобпий анат. лобный; О ^не місце ист. \ лобное место. Лобнор, -ру Лобнор. " " лобовий 1) анат. лобный; 2) воен., техн. лобовой [Вони допомогли товаришам, що відбивали лобову атаку переважаючих сил' ворога (Трипіл.)]. >* лобогрійка с.-х. лобогрейка [Бригадир сіла на' жниварку-самоскидку, ще раз глянугїа на бугор, де лобогрійки заходили в жито (Ле)]. лобода бот. (СНепоройіит Ь.) лебеда, марь [Сива лобода Піднялась на полі, наче хмара (Воронько)]. лободові, -вих сущ. бот. лебедовые. лобок1, -бка уменьш., ласк. разг. лобик. лобок2, -бка анат. лобок. лобур, -ря, лобуряка 1) (бездельник) фам. лоботряс [А вже, а вже ти щось накоїв, ло- буре? (Козл.); Доки жив я таким лобурякою, і чути не доводилося мені, щскто^оно^ за письменство (Панч)]; 2) бран. дубина. лов, -ву лов. ловелас разг. ловелас, волокита [За Веласом встановилась репутація запеклого ловеласа, штукаря (Верш.)]. ловеласничати, -чаю, -чаєш разг. ловеласничать. ловёць, -вця ловец [Ловець, піднявши голосний батіг, Спуска хортів на" пбле 'пожовтіле (Рил.)]; н а г^вця і звір біжить* см. звір1. ловецький ловецкий [І блищить у воді переможений короп, І ловецька жаги' перехоплює дух (Рил.)]. лови, -вів лбвля (когб); охота (на когб или за кем) [Вже третій день тривали лови (Фр.)]; ^ви з собаками псовая охота.4 ловильний 1) горн, лов ильный; 2) (служащий ловушкой) спец. ловчий. ловитва ловля (кого); охота (на кого или за кем) [Діти його люблять. Він їх іноді й на ловитву птахів бере з собою (Еоп.)]. ловити, -влю, -виш ловить; (перен.— о при- борах — ещё) улавливать; (кого-нибудь ни' чем-нибудь плохом — ещё) уличать (в чём) [Хлопчики ловили ящірок, рвали розквітлі півники, збирали камінці (Донч.)\ 3 ран-4 нім сонцем по весні Він ходив ловити рибу" (Воронько); .Андрій ловив з жадібним поспіхом кожне слово Василя (Гавр.); В той день вона пе раз ловила себе на тому, що знову хоче почути той загадковий юнацький' голос (Гонч.)]; <^-ти г а" к о м "рыб. ловить багрбм, багрить; ~ти мишей ловить мышей; (о животных спец.—ещё) мышковать; ^ти неводом рьіб. ловить неводом, неводить; ~ти рибу в каламутній в 0 я і погов. ловить рыбу в мутной воде; ^ти с а ч к 6 м рыб. ловить сачком, сачить; в й-т р і ш к и ^ти см. витрішки; г а в и (г а в) *^ти см. гава. ловитися, -влібся, -вишся ловиться; улавливаться; уличаться [Ох, і ловилися ж прокляті к'оропи В те літо пам'ятне" (Рил.)]. Ср. ловити'. ловшня ловля; >^пя гаком рыб. лбвля багрбм, багренье. ловкач, -ча разг. ловкач [Це звідси [з Нью- Йорка] спішать навперейми по світі Із «крамом» своїм ловкачі діловиті (Ол.)]. ловкий 1) хороший; (о внешности — ещё) * красивый [Данило двох синів і ловку мав дочку (Рил.)]; 2) (искусный) ловкий. ловко нйр. 1) хорошо; красиво [Ганнуся ловко копіювала свою бабу (Еоп.)]; 2) лбвкд/[Вони вже ловко перекидалися м'ячем і весело * сміялись (Панч)]. Ср. ловкий 1—2. ловлення см. лошпгія. '* лбвля лбвля, лов [БатькЬ відпустив'дівчину на рибну ловлю спокійно, бо добре знав команду «Колумба» (Трубл.)]; ~ля г а< ком рыб. їїбвля багрбм? багренье. ловчий1 прїсл. (приученный к ловле) ловчий. ловчий2 (род. ловчого) сущ. ист. ловчий [То придворний ловчий був, Люб'язний кавалер, людина знаменита! (перекл. Рильського); Тут Вовка ловчий зупиня: «Ти сірий, бач, та сивий я, І Вовчу вашу вже давненько вдачу знаю» (перекл. з Крилова)]. логарифм мат. логарифм [Хіромант на секунду замислився. Потім присунув до себе таблицю логарифмів і олівець (Смол.)]. логарифмічний 'мат. логарифмический. логарифмувати, -мую, -муєш мат. логарифмировать. логарифмуватися, -мується мат. логарифмироваться. Логвивт Лбнгин. логік логик. логіка логика [О р е с т: Мамо, ти сама собі перечиш. Се навіть проти всякої логіки! (Л. Укр.)]. логічний логический, логичный [Оповідання привчав до,'економії слів, до логічного розміщення матеріалу (перекл. а Горько* го)]. ~ логічність, -ності логичность. логічно" нар. "логически, логично. логограф ист. логограф. "логогриф /логогриф. логопат мед. логопат. логопатичний' мед. логопатический. логопатія мед\ логопатия. логопед мед. логопед. логопедичний мед. логопедический, логопедія7' мед. логопедия. логотип тип. логотип. логотипія тип. логотйпия. лоджія архіп. лоджия. лодзинський. лбдзинский. Лодзь, -зі Лодзь. ложа1 (в театре ит. п.) лбжа [Катя и Оленька- оглядали ложі обох ярусів, крісла, стільці, балкон (Ільч.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)