Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лож 456 ЛОЛГ ложа2 уст. постель, ложе | Вдовиченко буде на білій ложі лежати {Чуб.)]. ложе 1) уст., поза, ложе [Поклав свою руку на мої плечі та й каже: «Чого лежиш тут на моєму ложі?» (Коцюб.)]; п р о к р у- с т о в є ~же прокрустово лбже И в а н: ..Часто це бувають оригінальні натури, які не містяться на тім прокрустовім ложі, на яке їх кладуть (Тоб.)], 2) {русло) ложе [Тихо несе свої води Дніпро Після Запоріжжя виходить він з кам'яного ложа на простір південних степів (Шер.)]; 3) {у ружья) ложа | Бекеша його була простре* лена, ложе карабіна, що висів на плечі, розі рощене (перекл. в О. Толстого)]. ложечка1 уменыи. {вещь) ложечка [Нехай мене спом'япе, Як ложечки прибере (Чуб.)] ложечка2: п і д «*-*кою анат. под ложечкой [Під ложечкою солодко засмоктало (Верш)]. ложечник муз. ложечник. ложйти, -жу, -жиш разг. редк. класть; обл. дожить [Діток спати ложйти (Мири.)]. дожитися, -жуся, -ЖИІ11СЯ разе редк. ложиться [Казочки., пластом дожилися на дитячий розум (Мирн.)\ ложка ложка [ Гафійка гриміла ложками, хлюпала літеплом (Коцюб.)]. ложкар, -ря спец. лбжечник, ложкарь [У нас по селах кождий ложкар має свій питомий спосіб, свою форму ложок (Фр.)]. ложкарний спец. ложкарный; ~ііий п р 6- м и с е л ложкарный прбмысел. ложковий лбжечный. ложовий спец. ложевой. лоза лоза* [Пливу човником, прогортаючи верховіття лози, яку затопило водою (Коп.); Навкруги, по горах, в'ються сизі виноградні лози (Куч.)], біла ~за бот.(8аІіх аіЬа Ь.) ива; довга ~*за {игра) чехарда [На великій перерві всі школярі вискочили на двір, грають у довгої лози (Донч.)]; лозан, -на рбзіа; уст. лоза; ^>нїв давати, дати разг. сечь, высечь (рбзгами). Лозанна Лозанна. лозаннський лозйннский. лозина 1) (растение) лоз? [На берез' росли кущі срібної лозини, а під берегом тьма- тьменна червоних ягід в травиці (Козл.)]; 2) прут, (ивовый — ещё) лозина; (сухая) хворостина; (для наказания) розга, уст. лоза [Гусятник-хлопець заганяв Од берега Гусей додому; Гукав їм: «Гайда!» і свистав, Лозиною лінивих підганяв (Гл.)]. лозинка уменыи. прутик, лонйнка [Він раптом цвьохнув лозинкою по снігу (Коп.)]. Ср. лозина 2. лозиння собир. прутья; лоза\ Ср. лозина 2. •нозйночка 1) уменыи., ласк, от лозина 1 [Лозиночка заплакана стоїть, А Дуб по ламаний лежить (Гл.); Голохвостий: Виприснула.. Хистка, як лозиночка, в'юнка, мов вужі (Стар.)]; 2) уменыи., ласк. пр^так; лозинка, ср. лозина 2. лбзний лозный. лозняк, ~ка, обл. лознйк лознгік; обл. прутняк, лозник [Гірко пахтить у нагрітому сонцем повітрі лозняк (Козач.)]. лозовий лозовый; иьоьыи І Угледівши партизанів, він [Максим поставив лозового кошика з грибами і чемно вклонився (Куч.)]* Ср. лоза. лозунг лозунг [Значення лозунгів визначається не намірами їх авторів, а саме співвідношенням сил усіх класів країни (Ленін}\. лозунговий лозунговый. лозяний лозный. лойовий сальный [На столі коливаються жовті вогні двох лойових свічок (перекл. з Горького)]. локалізація локализация. локалізований локализованный. локалізувати, -зую, -зуеш локализовать. локалізуватися, -зуєтьси локализоваться. локальний локальный [Говірки позбуваються локальних діалектизмів і, підпадаючи спільним процесам змін у мові народу, цим самим наближаються до літературної мови (Мовозн., 1948, VI)]. Локарно нескл. сущ. м. р. Локарно. локарпськиії локарнский. локаут, -ту полит, локаут [Локаути, тобто масові звільнення робітників підприємцями, що змовилися, таке ж необхідне і неминуче явище в капіталістичному суспільстві, як і сірники робітників (Ленін)]. локаутувати, -каутую, -каутуєш полит, локаутировать. локіть (род. локтя) обл. 1) (мера длины) шт. локоть [Ой дам тобі., локіть полотенца (Чуб.)]; 2) редк. локоть [Близько локіть, та не вкусиш (Ном.)]; см. лікоть 1. локомобіль, -ля локомобиль [Сирена локомобіля сповістила про початок перерьп (Літ. газ., 1950 VIII)]. локомобільний локомобильный. локомобільнії!; локомобйльщик. локомотив локомотив [На залізницю пройшли чудесні потужні локомотиви (Дот.)]. локомотивний локомотивный [Міністераво шляхів підбило підсумки соціалістичного змагання локомотивних бригад, цехів підіймального ремонту і комплексних бригад промивного ремонту паровозів (Рад. Укр, 1951, VIII)]. локон локон [Тут же була й Надя Гачок, яка метушилася більше за всіх. Над столом видно було тільки її голову в русявих локонах (Панч)]. локоть см. локіть. локриця фарм. лакрица, солодковый кбрень, солбдка. локричний фарм. лакричный. локсодрома мор. локсодрома, локсодрбмия. локсодромічний: ~па лінія мор. локсодромическая линия. локшина, (реже) локша лапшЗ [ — А що тни таке вона зробила? — питала мати, кришачи локшину (Квітка); Після локші вже мов одмінилися всі (Головко)]. лом 1) (род. лому — ломанное) собир. лом, (деревья, сучья, упавшие на землю) валежник [Захрустів під ногами сухий лом — затихло (Вас); Нараз почули за собою шелест бур'яну і лускіт лому (Фр.)]; 2) (род. лома-о/> инструменте) лом; (тяжёлый, на дери- вянной рукоятке) пешня [В кутку кімнато |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)