Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лом 457 логе лежав інструмент — лопати, ломи, кайла {Смол.)]. ломака дубина, (большая) палка [Хлопчик озирнувся, тоді підійшов до куща ліщини і, напружившись, виламав собі добрячу ломаку (Донч.)]. ломачка уменьш. дубинка, палка; {поменьше) палочка. ломаччя собир. 1) ветки, сучья [Тільки входимо у ліс Аж купа ломаччя! (Руд.)]; 2) дубьё, палки, ломбард, -ду ломбард. ломбардний ломбардный, ломберний ломберный. ломикаменеві, -вих сущ. бот. камнеломковые. ломикамінь, -меня бот. (&ахііга?а Ь.) камнеломка [Квітку ту вченії люди звуть 8ахі- 1га%а, Нам, поетам, годиться назвати її ломикамінь (Л. Укр.)]. ломиніс, -носа бот. (Сіетаііз І*.) ломонос. ломити, -млю, -миш 1) ломать; (только в третьем лице — силой, тяжестью напирать на что-нибудь, гнуть что-нибудь) 310- ытыразг.) [Не сама я но садочку ходила, Цвіт-калину ломила (Чуб.); Та гей, бики! Ломіть бадилля, Ломіть його, валіть на прах (Руд.)\ Один веде за рученьку, другий за рукав, Третій стоїть, руки ломить, любив, та не взяв (Чуб.); Вдарить вал і гукне, мов з гармати. Скрізь по березі гук залунає; Хоче море човна розламати, Трощить, ломить, піском засипає (Л. Укр.)]; сила солому ^мить поел. сила солому лбмит; 2) безл. (о боли) ломить; разг. мозжить [Ломило в спині (Головко); Сумно, темно, спати хочеться, та холодно, мокро, аж кістки ломить (Мирн.)], голову г^мить разг. голову лбмит (мозжйт); й о- г 6 ^мить его ломает (лбмит); 3) (о цене) разг. ломить. ломитися, -млюся, -мишся 1) ломаться; ломиться; ер. ломити 1; 2) (лезть насильно) разг. ломиться [Хома кинувся в загальний рухливий потік. їздові дружно ломилися за ним (Гонч )]; ~тися у відчинені двері ломиться в открытую дверь [Що ж ти ломишся у відчинені двері? (Головко)]: 3) страд, з. ломаться. ломка ломка [Буржуазний розвиток Росії на 1905 рік був уже цілком зрілий для того, щоб вимагати негайної ломки застарілої надбудови — застарілого, середньовічного землеволодіння.. (Ленін); По колгоспах України йде збирання листя тютюнів першої ломки (Колг. Укр., 1939, VIII)]. ломкий ломкий; хрупкий. лбмкість, -кості ломкость; хрупкость. ломлений прич. ломанный. ломовий ломовбй. ломовик, -ка ломовик. ломота мед. ломота [Від учорашнього нічного походу у Рощина залишилась ломота і тупий біль у всьому тілі (перекл. в О. Толстого)]. ломотний мед. ломотный. лонгіметрія мат. лонгимётрия. Лондон Лондон. лондонець, -нця лондонец. лондонський лондонский. лонжерон ав., техн. лонжерон. лоно лбчо [У тумані на могилі. Як тополя, похилилась Молодиця молодая. Щось да лона пригортає Та з туманом розмовляє. (Шевч.); В лоні могутнього Радянського^ Союзу український народ знайшов справжню свободу і незалежність (Літ. газ., 1953у XII)], н а ^но, н а ~ні п р и р 6 д а на лоно, на лбне природы [Любов: ..Що ж, іди, іди.від мене на лоно природи, там, може, якраз знайдеш і русалочку а- леліями річними в косах! (Л. Укр.)]. лопарі, -рів ист. лопари. лопата лопата [Ярина підняла на дерев'янііа- лоиаті сніг і кинула його на обочину дороги*- (Шиян)]. лопатевий техн. лопастный. лопатень, -тия разг. 1) (специальный бураве лопатень; 2) широкий зуб [ — Трошки опізнився..!—промовив до нього Кованька- і показав свої лопатні з-під губів, сміючись якось ніби зубами (Я.-Лев.)]; 3) перен. фам. язык [О, вже заляпав не кінчиком язика, а. цілим лопатнем до самої горлянки (Н.-Лев.)]. лопатеподібний лопаетеобразный. лопати1, -паю, -ііавпі и лопатися, лопнути>.. -ну, -нені (ломаться, разрушаться) лопаться, лопать (обл.), лопнуть; (только* соверш. — сломаться, издав треск, образовав трещину — ещё) треснуть [На воді- схоплювались пухирі і швидко лопали (Иозач.)\ Сипався з гілля дерев іній, льодок, на калюжах лопався, тріщав (Скляр.); Автомобіль спинився. Лопнула камера (Риб.)]; ~тп, ^тися від сміху фам^ лопаться от смеха. лопати2, -паю, -паєш (єсть) вульг. лбпать; (грубее) жрать. лопатися см. лопати1. лопатити, -пачу, -иатипі спец, лопатить. лопатка1 1) уменьш. лопатка [Туди прямувала* з лопатками лише невеличка, ше молода- каменярська бригада (Ваш); Іскров дав-, йому легку саперну лопатку (Войч.)\\. 2) (плечевая кость) лопатка [Мирослава одним могучим рухом пхнула їй [ведмедиці!7 ратище між передні лопатки (Фр.)]; п о- класти на ^ки положить на лопатки [Найбільшу насолоду Олег Башмачний одержує тоді, коли йому трапляється нагода покласти на обидві лопатки Сашка Чайку (Донч.)]. лопатка2 (плоский, преимущественно молодой^ стручок гороха) лопатка (обл.) [Кум но кум— не лізь у горох, не псуй лопаток (Ном.)]^ в <^>тках обнести разг. оборвать незрелым [Ей, обнесуть горох наш зеленцем.. В лопатках обнесуть!.. (Г.-Арт.)]; знатимеш ~ткй в г о р б с і! разг. будешь помнить! лопатковий1 лопаточный. Ср. лопатка1 1—2», лопатковий2 лопаточный. Ср. лопатка2. лопатний лопаточный. Ср. лопата. лопатоподібний лопатообразный. лопаточка1 уменьш., ласк, лопаточка. Ср^ лопатка1 1. лопаточка2 уменьш., ласк, лопёточка. Ср^. лопатка2. лбпать лопасть; (пароходного колеса спец. — |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)