льо 470 маб льодяний ледянбй [У два вікна, крізь льодяні шибки, дивилося скісне проміння зимового сонця (перекл. з Горького)]. льодяник, -ка леденец. льодяниковий леденцовый. льодяничок, -чка уменъш., ласк, леденчик. льолечка дет. уменьш., ласк, рубашечка. льбля дет. рубашечка; (для совсем маленьких детей) разг. распашонка [На восьме літо у неділю, Неначе ляля в льолі білій, Святее сонечко зійшло (Шевч.)]. льон (род. льону) лён [Небо ясне, степ — як море, Трава зеленіє, Льон синіє, гречка пахне, Пшениця жовтіє (Гл.)]; рошений <^н с.-х. стланец; см. также льоп-рбше- нець; брати, вибирати ~н с.-х. дёргать (теребить; разг. тягать) лён. льонар, -ря с.-х. льновбд [В цьому році льонарі республіки зобов'язалися значно підвищити врожай льону-довгунця (Рад. Укр., 1954, V)]. льонарка с.-х. льновбдка [Дивиться — немає в небі хмарки, Ще сильніше горе у льонарки B27л.)]. льонарство с.-х. льновбдство [Сільськогосподарські органи пог.инні серйозно взятися за механізацію всіх процесів у льонарстві (Хрущов)]. льонарський с.-х. 1) льноводческий; 2) (такой, где разводится лен) льноводный. льон-довгуноць (род. льону-довгунця) с.-х. лён-долгупёц [На Україні налічується більше 2 тисяч колгоспів, в яких льон-довгу- нець є основною технічною культурою (Рад. Укр., 1954, V)]. льонпще участок, бывший подо льном. льон-кудряш (род. льону-кудряша) с.-х. лён- кудряш. льонобралка с.-х. льнотеребилка [Для механізованого збирання льону на волокно застосовують льонобралку, яка вириває стебла разом з корінням і розстилає їх на землі безперервною стрічкою (Коле, вироби, енцикл.)]. льоновий с.-х. льновый. льонові, -вих сущ. бот. льновые. льонозавод, -ду льнозавбд [Майже всі льонозаводи Білорусії приступили до переробки трести нового врожаю (Рад. Укр., 1954, X)]. льонозбирання с.-х. льноуббрка. льонок, -нку бот. (Ьіпагіа М і 1 1.) льнянка. льонокомбайн льнокомбайн [Льонокомбайн дає вищу продуктивність праці, ціж льонобралка (Колг. вироби, енцикл.)]. льономолотарка с.-х. льномолотилка. льоном'ялка с.-#. льномялка [Порівняно з обробкою на терниці механічна льоном'ял- Маа"с, -су Майе. мабуть, обл. мабїть (вводное слово) вероятно, наверно, наверное, верно, видно; по всей вероятности, по всем вероятиям, по всему вероятию, должно быть; пожалуй; разг. знать, почитай, никак, поди, не- ка економить за сезон до 700 людино-днів (Колг. вироби, енцикл.)]. льоном'яльний техн. льномяльный. льоноочисник с.-х. льноочиститель. льонопереробка с.-х. льноперераббтка. льонопромисловість, -вості льнопромышленность. льонопрядильний текст, льнопрядильный. льонопрядильня текст, льнопрядильня. льонопрядіння льнопрядение. льоносівалка с.-х. льносеялка. льоносушарка техн. льносушилка. льопотёрка с.-х. льнотёрка. льонотіпалка с.-х. льнотрепалка. льоноткацький текст, льноткацкий. льонотрієр, -ра с.-х. льнотрйср. льоночесальний текст, льночесальный. льоночесання текст, льночесание. льон-рбшенець (род. льопу-рошенця) с.-х. стланец. льотка мет. лётка [3 льотки виривається, мов з кратера, Ясна дуга рідкого чаву. ну (Мур.)]. льотний лётный [Над аеродромом пливе ясний льотний день (Собко); Чкалов був і лишається символом незрівнянної льотної майстерності, безстрашності (Рад. Уко 1946, XII)]. Ь льоток, -тка с.-х. летбк [Наче бджоли біля льотка, гудуть-дзвенять діти біля парад. них дверей школи... (Рад. Укр., 195$ XII)]. льотчик лётчик [У льотчиків серце несхитне й тверде, Рука неухильно машину веде (Бажан)]. льотчиця лётчица [Пройде слава повік віднині.., Як три льотчиці, три героїні Пролетіли на Дальній Схід (Криж.)]. льох, -ху 1) погреб; (в доме под первым втп- жом, ниже уровня земли — еще) подвал [Ключниця немов догадалась, винесла з льоху два кошики яблук і всіх частувала (Коцюб.)]', 2) (естественное укрытие) по- щёра [Дидона ж мала раз роботу, Як з ним побігла на охоту Та грім загнав їх в темний льох! (Котл.)]; 3) (под большим зданием- преим. в старину) подземелье [Аж кишить Невольника у Сіракузах В льохах і тюрмаї (Шевч.)]. льоха разг. свинья; разг. шутл. хаврбнья [В мене думка, щоб ти пішов сажок по- чистив. Льоха ось-ось потоне в грязюці (Ряб)] льоховий погребной. льяло спец. льяло. льяноси, -сів ееогр. льянбсы [Йому так хо четься побродити в джунглях, побувати в пампасах, льяносах (Смол.)]. ббсь, чай; обл. н?до быть [Чого ж я плачу' Мабуть, шкода, Що без пригоди, мов негода, Минула молодість моя (Шевч. ; Мабуть, ніде доцільна думка, свіжа ініціатива не поширюється з такою Плиска пичнод швидкістю, як на фронті A онч.)\ Удам, м
|