Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

льо
470
маб
льодяний ледянбй [У два вікна, крізь
льодяні шибки, дивилося скісне проміння
зимового сонця (перекл. з Горького)].
льодяник, -ка леденец.
льодяниковий леденцовый.
льодяничок, -чка уменъш., ласк, леденчик.
льолечка дет. уменьш., ласк,
рубашечка.
льбля дет. рубашечка; (для совсем маленьких
детей) разг. распашонка [На восьме літо
у неділю, Неначе ляля в льолі білій,
Святее сонечко зійшло (Шевч.)].
льон (род. льону) лён [Небо ясне, степ — як
море, Трава зеленіє, Льон синіє, гречка
пахне, Пшениця жовтіє (Гл.)]; рошений
<^н с.-х. стланец; см. также льоп-рбше-
нець; брати, вибирати ~н с.-х.
дёргать (теребить; разг. тягать) лён.
льонар, -ря с.-х. льновбд [В цьому році
льонарі республіки зобов'язалися значно
підвищити врожай льону-довгунця (Рад. Укр.,
1954, V)].
льонарка с.-х. льновбдка [Дивиться — немає
в небі хмарки, Ще сильніше горе у
льонарки B27л.)].
льонарство с.-х. льновбдство
[Сільськогосподарські органи пог.инні серйозно взятися
за механізацію всіх процесів у льонарстві
(Хрущов)].
льонарський с.-х. 1) льноводческий; 2)
(такой, где разводится лен) льноводный.
льон-довгуноць (род. льону-довгунця) с.-х.
лён-долгупёц [На Україні налічується
більше 2 тисяч колгоспів, в яких льон-довгу-
нець є основною технічною культурою
(Рад. Укр., 1954, V)].
льонпще участок, бывший подо льном.
льон-кудряш (род. льону-кудряша) с.-х. лён-
кудряш.
льонобралка с.-х. льнотеребилка [Для
механізованого збирання льону на волокно
застосовують льонобралку, яка вириває
стебла разом з корінням і розстилає їх
на землі безперервною стрічкою (Коле,
вироби, енцикл.)].
льоновий с.-х. льновый.
льонові, -вих сущ. бот. льновые.
льонозавод, -ду льнозавбд [Майже всі
льонозаводи Білорусії приступили до переробки
трести нового врожаю (Рад. Укр., 1954, X)].
льонозбирання с.-х. льноуббрка.
льонок, -нку бот. (Ьіпагіа М і 1 1.) льнянка.
льонокомбайн льнокомбайн [Льонокомбайн
дає вищу продуктивність праці, ціж
льонобралка (Колг. вироби, енцикл.)].
льономолотарка с.-х. льномолотилка.
льоном'ялка с.-#. льномялка [Порівняно з
обробкою на терниці механічна льоном'ял-
Маа"с, -су Майе.
мабуть, обл. мабїть (вводное слово) вероятно,
наверно, наверное, верно, видно; по всей
вероятности, по всем вероятиям, по
всему вероятию, должно быть; пожалуй;
разг. знать, почитай, никак, поди, не-
ка економить за сезон до 700 людино-днів
(Колг. вироби, енцикл.)].
льоном'яльний техн. льномяльный.
льоноочисник с.-х. льноочиститель.
льонопереробка с.-х. льноперераббтка.
льонопромисловість, -вості
льнопромышленность.
льонопрядильний текст, льнопрядильный.
льонопрядильня текст, льнопрядильня.
льонопрядіння льнопрядение.
льоносівалка с.-х. льносеялка.
льоносушарка техн. льносушилка.
льопотёрка с.-х. льнотёрка.
льонотіпалка с.-х. льнотрепалка.
льоноткацький текст, льноткацкий.
льонотрієр, -ра с.-х. льнотрйср.
льоночесальний текст, льночесальный.
льоночесання текст, льночесание.
льон-рбшенець (род. льопу-рошенця) с.-х.
стланец.
льотка мет. лётка [3 льотки виривається,
мов з кратера, Ясна дуга рідкого чаву.
ну (Мур.)].
льотний лётный [Над аеродромом пливе ясний
льотний день (Собко); Чкалов був і
лишається символом незрівнянної льотної
майстерності, безстрашності (Рад. Уко
1946, XII)]. Ь
льоток, -тка с.-х. летбк [Наче бджоли біля
льотка, гудуть-дзвенять діти біля парад.
них дверей школи... (Рад. Укр., 195$
XII)].
льотчик лётчик [У льотчиків серце несхитне
й тверде, Рука неухильно машину веде
(Бажан)].
льотчиця лётчица [Пройде слава повік
віднині.., Як три льотчиці, три героїні
Пролетіли на Дальній Схід (Криж.)].
льох, -ху 1) погреб; (в доме под первым втп-
жом, ниже уровня земли — еще) подвал
[Ключниця немов догадалась, винесла
з льоху два кошики яблук і всіх частувала
(Коцюб.)]', 2) (естественное укрытие) по-
щёра [Дидона ж мала раз роботу, Як з ним
побігла на охоту Та грім загнав їх в темний
льох! (Котл.)]; 3) (под большим зданием-
преим. в старину) подземелье [Аж кишить
Невольника у Сіракузах В льохах і тюрмаї
(Шевч.)].
льоха разг. свинья; разг. шутл. хаврбнья
[В мене думка, щоб ти пішов сажок по-
чистив. Льоха ось-ось потоне в грязюці
(Ряб)]
льоховий погребной.
льяло спец. льяло.
льяноси, -сів ееогр. льянбсы [Йому так хо
четься побродити в джунглях, побувати
в пампасах, льяносах (Смол.)].
ббсь, чай; обл. н?до быть [Чого ж я плачу'
Мабуть, шкода, Що без пригоди, мов
негода, Минула молодість моя (Шевч. ;
Мабуть, ніде доцільна думка, свіжа ініціатива
не поширюється з такою Плиска пичнод
швидкістю, як на фронті A онч.)\ Удам,
м

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)