Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ляс 469 ЛЬО торжпиків чути з усіх кінців ярмарку (перекл. а Гоголя)]. Ср. ляскати 1. дгіскатн, -каю, -каєш, ляснути, -ну, -нош ч 1) хлопать, хлопнуть; (о выстрелах; кнутом, пальцами и т. п. — обычно) щелкать, щолкпуть, прищёлкивать, прищёлкнуть; (мягким и плоским) шлёпать, шлепнуть [Нахабно сміялись холодно світло і ляскали двері (Коцюб.); Вородатий майстер ляскав себе по лисині і бурчав щось (перекл. 8 Горького), Він ще щось кричав і ляскав від задоволення в долоні (Риб.); Позаду, з балкона ревкому, все ще ляскали постріли (Ле); "У хаті стало тихо, тільки чутно, Як гралася товаришки дитина І ляскала маленьким би і іжком На стільчику (Л. Укр.)\ Я.. ляскаю пальцями до кожного пса: цю-цю! (К<щюб ); Побіг назустріч поїздові, дзвінко ляскаючи черевиками по шпалах (Ковач ); Лягнули двері і — стало пусто (Коцюб.); Попа ляснула себе долонею по лобі (Донч.); Я почув на вулиці постріл, — він лясну» десь близько (перекл. 8 Горького)]; 2) (только соеерш.: пропасть) фам. ^хнуть; все ~пуло всё ухнуло. лй'кіт, -коту хлопанье; щёлканье [3 коротким ля котом V повітря злітають ракети (Собко)]. Ср. ляскати 1. ляскотіти,-кочу, -котйіп 1) усилит, хлопать; шёлкагь |В лісі раз у раз ляскотіли розривні кулі, натикаючись на гілля (Воронько)], ср. ляскати 1; 2) (быстро и дробно говорить) разг. трещать, тараторить; ласк. щебетать [Вийде до них — ляскотить ио- пташиному, привітна, люба (Вовч )]; О у вухах ~ котить безл. разг. уши трепіт [Неугавні коники завели в траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить... іМирн.)]. ляскотня хлопанье; щёлканье [Здіймається крик, (Варка, ляскотня дверима — потім стане знов тихо-тихо, як перед грозою (Вас.)] Ср. ляскати 1. ляскучий редк верезгливый, визгливый; крикливый лятнути см. ляскати. лясь нежд. хл'оп; щёлк; шлёп; хлесть; (уда- рил) разг. бац, тук, раз [А що вже кручений той Яків, сама Жалійка скаже, вулицею йде, по нозі лясь, верть, круть (Горд.)]. Ср ляскати 1. лгіськіїй отн ист. ляшский. лгітекс, -су техн. лятекс. лях элш; ист лях (уст.), поляк. ляхи, -хїв чтн и>т. ляхи (уст.), поляки. лячний страши ми лячно 1) предик, страшно, ббязко [І робилося лячно, немов В ніч без світла дитині (Фр )]; 2) нар. редк. боязливо, со страхом І Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву (Коцюб.)] ляшка 9тн ист. ляшка (ут.), полька. лящ1, -ща ихт. лещ |В ставу було чималенько Лніціп; Ніхто їх не ловив (Гл I. ляща см ляпас. лящами л 1) треск; 2) щёлканье, щёлк (раз? ), 3) трескотня (Сниться йому [Ч«пиі| й ввижається недавня гульня., крики, співи... стоголосе лящаиня... (Мирн.)]. Ср. лящати 1 — 3. лящати, -щу, -шині 1) трещать; (о воуке — ещё) раздаваться [Лящить аяпоклий автомат (Бажан), У кімнатах лящав його гнівний, обурений голос (Вас.)]; у вухах ~щить б(8л. разг. уши трещат [Не спить Рибко, та все так гавка, скаучить, Що, сучий син, коли аж в ухах не лящить (Г -Арт.)]\ їсть, аж за вухами ~щить см. вухо 1; 2) (о пении птиц) щёлкать [Лящали та щебетали всілякі нгахи у клітках (Коцюб.)]; 3) (быстро и дробно говорить) разг. трещать, тараторить [Иуркурієва молодиця вийшла з Терещихою з хати й голосно лящала, порушуючи ранковий мерзлий спокій (Ле)]. лящнк уменыи.. ласк, лёшик. льпйний львиный [Перша [судільпиця]: Ось я дам йому наймення львине (Фр.)]. Льніп (род. Львова) Львов. Львівська область Львбвская область. львівський львовский. льє нескл. сущ. ср. р. уст. льє. Льеж Льеж. льєжський ль^жекий. льняний см. лляний. льодина льдйиа [Льодини із скреготом та ревом стрибали одна на одну (перекл. з Панфьорова)]. льодинка уменыи. льдинка; разг. ледышка; обл ледяшка [Льодинки пенсне дрібно за^ тремтіли па гострому носі генерала (Куч )]. льодистий 1) леденистый; 2) (обильный льдами; покрытый льдом) книжн. льдистый. льодовий ледбвый; Льодове п о б 6 ї щ є ист. Ледбвое поббище льодовик, -ка геол ледник [Пурга змела сліди його [Седова | могили, зрівняли все І навкруг льодовики. . (Иаен )]. льодовиковий геол. ледпикбнмй. Льодовитий океллі Ледовитый оксгін. льодовня, льодовник ледник І При всіх молочарнях будують льодовні безпосередньо біля них або окремо (Колг. вироби, енцикл.)]* льодогенератор, -ра техн. льдогенератор. льододробарка техн. льдодробилка І льододробильний техн. льдодробйльпый. льодок, -дку уменыи., ласк, ледок 11 те осіннього болота Зірчастий не засклив льодок (Рил.)]. ! льодопостачаліпя ледоснабжёние. льодоріз ледорез льодорізний лсдорёзпый. льодоруб 1) (рабочий) спец. ледокбл; 2) (ин>- струмент) спорт ледоруб [Па спині рюк^ за к, льодоруб у руні, У похід заграли горністи, Води зачерпнемо у бистрій ріці І в путь, молоді альпіністи! (Мур.)]. льодоруби її й ледокбл міми. льодостав, -ву ледостав [Ріка, безлюдна, дожидала льодоставу (Іл*ч )|. льодосховище ледохранилище [Льодокня скла дається з льодосховища, камори зГо- рііаипя продуктів і тамбура (Колг. ви* роби, енципл.)) льодохід, ходу ледохбд. льодохідний лсдохбдный. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)