Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
май 474 май ком (Гонч.); Злива тривала майже годину (Трубл.)]. майка1 (одежда) мбйка [З-за кручі вийшов хлопчик у майці й червоній тюбетейці (Донч )]. манка2 внт. мбйка. Майкоп Майкоп. майна межд. м?йна. майно имущество; разг. добрб; (с оттенком— собственность) достояние (рит.), состояние (уст.) [Прикотив [художник Ференц] звідкись свій дитячий візок з різним скарбом: сувої полотна, фарби, папір... Іншого майна у Ференца не було (Гонч.)]\ р у- х 6 м є ^ио юр. движимое имущество, движимость; нерухбме ^нб юр. недвижимое имущество, недвижимость. майновий имущественный [Депутатом Верховної Ради СРСР може бути обраний кожний громадянин СРСР, який досяг 23 років, незалежно від расової і національної приналежності, статі, віросповідання, освітнього цензу, осілості, соціального походження, майнового стану і минулої діяльності (Конст. СРСР)]. майнувати, -ную, -нуєш обл. бистро ехать, мчаться, нестись; (верхом — ещё) скакать [— Скажи, коню, до кого пе Ви так нагло гнались? —До якої чорнобривки Всю ніч майнували (Шевч.)]. майнути см. маяти. пайовий редк. мййский [Це було торік у такий самий веселил майовий день (Коцюб.); Майова впала ніч на гори, на долини (Сос.)]. маповна маёвка; справл йти ~»ку устр?- * ивать (разг. справлять) маёвку; разг. маёвпичать. майбліка спец. майблика. майоліковий спец. майбликовый [Ніжпі теракотові фризи чи майолікові плитки сховають від ока цементні або гіпсові шви між блоками (Рад. Укр., 1946, IV)]. майонез, -зу пул. майонез. майор, -ра воєн, майбр. майоран, -ну бот. (Ма/огапа МоепсЬ.) майоран [— Як вам подобається цей наш майоран? — звертала [Ліда] його увагу на дрібний екземпляр рослини (Нач.)]. майорановий майорановый. майорат, -ту юр. майорат. майоратний юр. майоратный. мапоризук&пня полит, майоризйрование [Демократична держава не допустить придушення, майоризування, ні єдиної національності іншою ні в одній області, ні в одній галузі громадських справ (Ленін)]. майоризувати, -зую, -зуеш полит, майори- зйровать. майор піп я мелькЗние. майоріти, -рю, -рйш і) виднеться (вдали); (преим. о чем-нибудь высоком — еще) маячить (разг.); (то показываясь, то исчезая — ещё) мелькать, (о чем-нибудь разных цветов или ярком — ещё) пестреть (Вдалині майоріло кілька шаланд (Донч.); Четверо переможців стоять на борту корабля, вдивляються в світлий берег, що їм майорить здаля (Пере.); Частіше майоріли березові гаї, і вже слалась під колесами вагонів широчінь надволзького степу (Риб.); На красунях майоріли дивні вбрання (Ільч.)\ Червоні піонерські галстуки майоріли, як маків цвіт (Донч.)]; 2) (двигаться на ветру — о знамёнах и т. п.) развеваться, (реже) колыхаться, трепетать; (медленно — еще) рбять [Високо над світом майорить прапор боротьби за мир, піднятий могутнім Радянським Союзом (Рад. Укр., 1950, IX); Наш стяг майорів, наче сонце, над містом!.. (Нех.)]. Майорка Майбрка. майорський майбрский [Щоб не було розмов, За кожну голову дай тисячку готову, То щось придумаю, даю майорське слово1 (перекл. Рильського)]. майорці, -ців, майбрчики, -ків бот. (Еіппіаі.) цйнния [Розцвітають у саду майорці, І любисток на подвір'ї квітне (Пере.)]. майбріна разг. майбрша. майстер, -тра прям., перен. містер [Вільний і раб, патрицій і плебей, поміщик і кріпак, майстер і підмайстер, коротко кажучи, гнобитель і гноблений перебували у вічному антагонізмі один до одного.. (Комун, ман.); Будинок колійного майстра мав дві кімнати (Смол.); Люблю я красиву й ажурну роботу, мені хочеться бути майстром на весь світ (Янов.); Панас Карпович Сакса ганський був одним з ш- видатніших майстрів української сцени (Рад. Укр., 1950, IX)]; ~р на всі руки (па вейчину) разг. мистер на все руки [У нашім взводі в бовць- То майстер на всі руки (Воскр.)]; *р на що (или шо робити) (как сказуемое) мастер на что (или что делать); разг. горазд на что (или что делать), 8дорбв что делать [Майстер він говорити казки (Фр.)\, ^р свогб діла (свовї справи) містер своегб дела [Його не лякають ніякі труднощі, він майстер своєї справи (Гонч.)]\ по роббті пізнати ~тра погої, дело мЗстера боится. майстерний мастерекбй, искусный. майстерник редк. мастер; разг. иск^сщ майстерниця мастерица; искусница [Гарем Ба ну мав десять цих перлин, Найкращщ подруг для розваг Шірін, І всі вони — майстерниці значні В якімсь фаху, мистецтві чи знанні (перекл. Бажана)]. Ср. майстерник. майстерність, -ності мастерствб; (ишгк искусство [Багато комуністів показують високі зразки шахтарської майстерності (Рад Укр., 1947, XII)]. майстёрпо нар. мастерски, искусно [Чаров майстерно посадив важкий літак на якійсь невеликій галявині (Минко)]. майстерня мастерская [Нові лабораторії, експериментальні майстерні сприяють глибокому засвоєнню студентами знань, тіснішому пов'язанню теорії з практикою (М Укр., 1949, VIII)]. майстерство 1) мастерствб; 2) (умение) щ магтерствб; (иногда) искусство [Столярсьщ майстерство далося Пимону дуже швидке (ІПиян); То було диво з чуд кухарського |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)