Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
заг 33 заг > заворачивать, заворотить; {отгибать или откидывать часть покрова — еще) отворачивать, отворотить; 3) (закидывать одну полу одежды на другую) запахивать, запахнуть [Загорнув [Лазар] поли халата і ввесь підібрався (Коцюб.)]; 4) (о семенах) с.-х. заделывать, заделать [При вапнуванні кислих лук вапно необхідно розсівати па поверхні і загортати боронами (Колг. вироби. енцикл.)]; ф чужими руками жар (вогонь) ^ртати по- гов. чужими руками жар загребать. загортатися, -ртаюся, -ртаєшся, загорнутися, -горнуся, -горнешся 1) завёртываться, заворачиваться, заверпуться, обёртываться, обернуться; увёртываться, увернуться; закатываться, закататься; окутываться, окутаться [Червоний жар кліпав на нього синявим оком, моргав, стріляв зірками і загортався нарешті на ніч в кожух .сірого попелу (Коцюб.); Саня міцно спала, загорнувшись у ковдру з головою (Шовк.); І відразу все — село, і хутори, і степ — загорнулося в м'який., серпанок (Кач.)]; 2) завёртываться, завернуться, отвёртываться, отвернуться; заворачиваться, заво- отйться; отворачиваться, отворотиться; ) запахиваться, запахнуться; 4) заделываться, заделаться; 5) страд, з. (несоверш.) завёртываться, заворачиваться, обёртываться, оборачиваться; увёртываться; закатываться; окутываться; завёртываться, отвёртываться; заворачиваться; отворачиваться; запахиваться; заделываться. Ср. загортати 1—4. загортка разг. завёртка, обёртка. загорток, -тка свёрток. загорювати1, -рюю, -рюєш (о душевном состоянии) загоревать [Занепокоївся, загорював старий (Горд.)]. загорювати2, -рюю, -рюєш (добыть) разг. заработать (тяжёлым трудом) [Я вже п'ять карбованців грошима загорювала та ще скриньку (Вовч.)]. загоряння загорание. загоряти, -ряю, -рясш, загоріти, -рю, -рйш загорать, загореть [Там на луках влітку, в ріках обмілілих Загоряв на сонці піонерський штаб (Руденко); Влітку ми відпочивали в піонерських таборах, добре загоріли, поправились (Літ. газ., 1948, IX)]. загорятися, -риюся, -ряєшся, загорітися, -рюся, -рйшся загораться, загореться; (только соверш. — каким-нибудь чувством— еще) воспылать [Марко загорявся увесь внутрішнім горінням незнапого досі полум'я (Риб.); Ліворуч загорівся ще один стіг соломи (Скляр!); У сірому туманному світанку загорівся бій (Янов.)]. загорьований разг. заработанный (тяжёлым трудбм) [Він., спритно витяг із кишені отого загорьованого карбовапця (Ільч.)]. загосподарювати, -рюю, -рюєш начать хозяйничать; разг. захозяйничать. загостити, -гощу, -гостиш (до кого) обл. прийти (или приехать) в гости (к кому), посетить (кого) [Дайте лиш адресу, де мешкаєте, я загощу до вас (народна казка)]. загострений 1) заострённый; заточенный; очинённый; зачиненный [Тесляр поміж гвіздками вибирає Новий, прямий, найбільш загострений гвіздок (Тич.); Схопивши тремтячою" рукою тонко загострене гусяче перо і клапоть паперу, [Тарас Григорович] почав писати (Ільч.)]; 2) обострённый; изощрённый; 3) обострённый [Ми — партія, яка бореться в умовах загострених труднощів (Ленін)]. Ср. загострювати 1—3. загбстрепість, -пості 1) заострённость; 2) обострённость; изощрённость; 3) обострённость. Ср. загострювати 1—3. загострення 1) заострение; затбчка; очинка; разг. чинка; 2) обострение; изощрение; 3) обострение [Загострення боротьби пролетаріату з буржуазією спостерігається в усіх передових капіталістичних країнах.. (Ленін)]. Ср. загострювати 1—3. загострити см. загострювати. загостритися см. загострюватися. загострювання 1) заострение; затачивание, затбчка; очйнка; разг. чинка; 2) обострение; изощрение; 3) обострение. Ср. загострювати 1—3. загострювати, -рюю, -рюєш, загострити, -гострю, -гостриш 1) заострять, заострить; (прям. — ещё) затачивать, заточить; (о карандаше, грифеле и т. п. — ещё) очинять, очинить, разг. зачинивать, зачинить; 2) (делать более тонким, восприимчивым) пе- рен. обострять, обострить; изощрить, изощрить; ^ти слух, зір обострять, обострить (изощрять, изощрить) слух, зрение; 3) (делать более напряжённым, резким) перен. обострять, обострить [Імперіа* лізм ускладнює і загострює суперечності капіталізму.. (Ленін)]. загострюватися, -рюється, загостритися, -гостриться 1) заостряться, заостриться; затачиваться, эаточйться; очиняться, вчиниться; зачиниваться, зачиниться [Щоки його позападали, рум'янець зник, ніс загостривсь (Н.-Лев.)]; 2) обостряться, обостриться; изощряться, изощриться [Зір його загострився, і він помітив рух тіней у вирі пилюги й диму (Собко)]; 3) обостряться, обостриться [В епоху імперіалізму різко загострюються суперечності між працею і капіталом (Біогр. Леніна); Коли загострився студентський рух, ми почали закликати робітника на допомогу студентові.. (Ленін)]. Ср. загострювати 1—3. загостряти, -ряю, -ряєш см. загострювати 1. загострятися, -ряється см. загострюватися 1. загостювати, -стюю, -стюєш и загостюватися, -стююся, -стюєшся разг. загоститься [Оце було як наша Катря де загостює, то мати дивують: що се доні нема! (Вовч.)]. заготівельний заготовительный [Хліб ішов безперервним потоком від комбайнів на токи і звідти — на заготівельні пункти (Рад.Укр., 1951, VIII)]. заготівельник заготовитель. заготівля заготовка [Віп командирується для продовольчих заготівель (Шиян)]. заготівник заготовитель, заготбвщик. заготівниця заготовйтельница, заготовщица. заготконтора [заготбвча (заготі- 3-380 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)