Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
32 зйт -голюся, -голишся заголяться, заголиться. Ср. заголювати1. загомоніти, -ню, -нйш разг. 1) заговорить; (с оживлением) загуторить (разг.) [Прикуривши, бійці знову загомоніли (Гонч.)]; 2) (о шуме, крике, вообще о нестройном звучании) зашуметь; разг. загомонить [В лісі щось загомоніло, струмок зашумував, забринів (Л. Укр.); Народ розступився, загомонів (Коцюб.)]. загомонітися, -нюся, -нйшся разг. заговориться; заболтаться; загутбриться. загбнець см. загінець. загонистий 1) обл. вспыльчивый (раздражительный)', горячий [Калеб: ..Не хотілось би його [Річарда] лишити без порятунку. Р іча р д: Я не погибаю! Метью Філь- д і н г: Ну, та й загонистий! (Л. Укр.)]; 2) (бойкий) редк. задбрный; удалой, лихбй; разг. залихватский, разухабистый [Р у- ф і н: ..Адже в його листах у кожнім слові загонисту вояцьку вдачу видно: він словом бив, немов вояк мечем (Л. Укр.)]. загонисто нар. задорно; лихо; залихватски [Займались очі радісним огнем, Загонисто випростувались плечі (Важан); Співали всі роти голосно і загонисто (Панч)]. Ср. загонистий 2. загонити см. заганяти1. загоновий отрядный. Ср. загїп1. загонщик загонщик. загорания см. загоряння. загорати, -раю, -раєіп см. загоряти. загоратися, -раюся, -раєшся см. загорятися. загордитися, -джуся, -дйшся и загордіти, -дію, -дієш загордиться (разг.), возгордиться; ирон. возмечтать о себе. загордувати, -дую, -дуєш редк. загордиться [Ти присягавсь, що як удівонька загордує, то або втоплюся, або в камінь розіб'юся (Вовч.)]. загорілий 1) загоревший, загорелый [Смієшся ти ніжно і дзвінко, така загоріла й міцна (Сос.)]; 2) обл. пылкий, горячий. загоріти см. загоряти. загорітися см. загорятися. загорлати, -лаю, -лаєш и (реже) загорланити, -ланю, -ланиш разг. загорланить, заорать; (громко) закричать [На сідалі загорлав, забив крильми півень (Ст.); А я як загорланив, Так заглушив усіх! (Боров.)], загорнений, загорнутий 1) завёрнутый, обёрнутый; увёрнутый; закатанный; окутанный [[Парубок] держав у руці щось кругле, у білу хустину загорнене (Мирн.)', Стоять дерева, загорнені в сутінь (Коцюб.); Вона дала йому загорнутий в газету пакунок (Шиян)]\ 2) завёрнутый, отвёрнутый; заво- рбченный; отвороченный; 3) запахнутый; 4) заделанный. Ср. загортати 1—4. загорнення 1) завёртка, обёртка; 2) заделка. Ср. загортати 1, 4. загорнути см. загортати. загорнутий см. загорнений. загорнутися см. загортатися. • загорода (для скота) загородка, загбп [Чорні важкі буйволи, ремиґаючи, лежали в загородах (Гонч.)]. загорода ограда; (из жердейг- прутьев — еще) изгородь [На загороді Кіт сидить, На сонечку мурликає-дрімає (Гл.)]. загороджений загороженный; заграждённый; преграждённый [Рами були загороджену знадвору густою залізною сіткою (перекл. з Горького)]. Ср. загороджувати. загородження спец. заграждение; мінне ^ня мор. минное заграждение; дротяне ^ня воен. проволочное Заграждение [Нарешті хлопці впритул підійшли до дротяних загороджень (перекл. з /. Козлова)]. загороджувальний заградительный [Глянеш, а перед тобою ціла смуга загороджувального вогню. Треба крізь нього пробитися за всяку ціну (Шиян)]. загороджувати, -джую, -джуєш, загородити, -роджу, -родиш загораживать, загородить; (заслоня/пъ проход — обычно) заграждать, заградить, книжн. преграждать, преградить [Щоразу дорогу загороджував бурелом (Гонч.); Мати: Як — яка робота? А хто ж обору мав загородити? (Л. Укр.); Данило Самійлович кинувся вперед і загородив їй дорогу (Вовч.)]. загороджуватися, -джуюся, -джуєшся, загородитися, -роджуся, -родишся 1) загораживаться, загородиться; 2) страд, в. (несоверш.) загораживаться; заграждаться; преграждаться; ср. загороджувати. загороджувач мор. заградитель. загородити см. загороджувати. загородитися см. загороджуватися. загородка загорбдка {Скот повилазив із загородок (Грин. — Сл. Гр.)]. Ср. загорода. загорбдка загорбдка [Кінь мало не зірвався в ріку, поламавши тонку загородку (перекл. з Короленко)]. Ср. загорода. за город іній заградительный [Наші загони громили ворожі гарнізони.., не допускаючи створення противником загородної зони між Брянськими і Хінельськими лісами (Ковпак)]. загорбдній1 (находящийся за городом) загородный. загорбдній8 редк. относящийся к изгороди [Марфа сіла на загороднім перелазі (Ле)]. Ср. загорода. загорожа ограда; (из жердей, прутьев—ещё) изгородь [На вулиці, за дротяною загорожею, з'явилося кілька порожніх підвід (Козач.)]. * загортання 1) заворачивание, завёртка, обёртывание, обёртка; увёртывание; окутывание; 2) завёртывание; заворачивание; 3) запахивание; 4) заделывание, заделка [Стежили, щоб рівномірна була глибина оранки і загортання добрив (Колг. Укр., 1939, IX)]. Ср. загортати 1—4. загортати, -ртаю, -ртаєш, загорнути, -горну, -горнеш 1) завёртывать, заворачивать, завернуть, обёртывать, оборачивать, обернуть; (во что— ещё) увёртывать, увернуть, разг. закатывать, закатать; (обволакивать — ещё) окутывать, окутать (чем) [Вона загорнула знахідку в хустину і взяла з собою (Коцюб.); І вода помалу мене б у легкі хвилі загортала.. І колихала б, наче люба мрія (Л. Укр.)]; 2) (загибать кверху или назад) завёртывать, завернуть, отвёртывать, отвернуть, разг. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)