ман 483 мав манишка, обл. маніжка, уст. манішка манишка [Між дерев миготіли білі, як папір, манишки сорок (Донч.), Груди його, як у панцир, були заховані в накрохмалену білу маніжку з чорним галстучком - метеликом (Войч.)\ Я здалеку бачив його білу маніш- ку, фрак і руді баки на обличчі міністра (Коцюб.)]. манишковий манишечный. маніакальний маниакальный. манівець, -вця, (чащемн. ч.) манівці 1) окольный путь, окольная дорога, кружный путь [І посадили [Марію], й провели Вночі тайнйми манівцями На шлях Мемфіський (Шееч.)]\ збивати на ^вцї сбивать с пути (с дороги) [Вночі чотири вершники виїхали з табору. Буран валив з ніг, сліпив очі, збивав на манівці (Десн.)]\ йти, їхати, повертатися и т. п. ~цями, ^цем идти, ехать, возвращаться и т. п. окольным путём (кружным путём; без дороги) [Переночувавши за річкою, він другого дня манівцями повернувся до села (Козач.)\ Карпо манівцем пройшов до шляху (Ле)\ Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Чуб.)]; 2) перен. разг. обиняки (мн. ч.)\ обиняк; говорити ~цями говорить обиняками, говорить околицами [Він почав говорити. Спочатку манівцями (Коб.)\\ натяки і ^вці Разг. намёки и обиняки. маніжити, -жу, -жиш разг. манежить [Часто й густо батько його маніжив за це (Мирн.)]. маніжитися, -жуся, -жишся разг. 1) манежиться [Ти, видно, хлопче, ні в кого ще в руках не був, та й маніжишся (Головко)]) 2) (сентиментальничать) нежничать [— Одначе, годі, батьку, — не маніжся (перекл. а Тургенева)]. маніжка см. манишка. манііібвий уст. суриковый [Червона манійо- ва спідниця, блиснувши до світла гарячою барвою, лягла коло ослона (Коцюб.)]. манікюр, -ру маникюр. манікюрний маникюрный. манікюрша маникюрша. Мапїла Манила. маніловський маниловский [Якщо повстання можливе і необхідне, то це значить, що ніякого легального центра для легальної боротьби за цілі повстання немає, а маніловськими фразами його не заміниш (Ленін)]. мапіловщина маниловщина [Соціал-демокра- тична маніловщина «Искры» [меншовицької] відбиває лише недомислення частини соціал- демократів і відхилення їх від єдиної революційної тактики пролетаріату.. (Ленін)]. манільський манйльский. манібк, -ку бот. (МапіНоі Р о п 1.) манибк, матшбка. маніоковий манибковый. маніпулювати, -люю, -люєін манипулировать. маніпулятор, -ра тел. и пр. манипулятор. маніпуляція манипуляция. манір, -ру разг. мапёр; на 6 д й п ~р па один манер; разг. на одно лицо; и а свій ~р разг. на свой манер; уст. на свой салтык. май Гра см. манера. маніритися, -рюся, -рішіся разг. манерничать, жеманиться, жеманничать; разг. ломаться. манірка воен., техн. манерка. манірніш манерный, жеманный; (важный, строгий в соблюдении приличий) чопорный. • манірниця жеманница. мапіріїичаппя манерничанье; рисбвка. Ср. манірничатп. манірішчати, -чаю, -чаєш манерничать; (стараясь показать себя с выгооной стороны) рисоваться. манірність, -ності манерность, жеманность, жеманство; чопорность [Вона без будь-якої манірності призналась мені' в сердечній схильності (перекл. з Пушкіна)]. Ср. манірний. манірно нар. манерно, жеманно; чопорно [Нюся сміялася й собі. Вона кокетливо закидала голівку назад і манірно сіпала плічками (Смол.)]. Ср. манірний. манісіпькиії разг. см. малісінький. маніфест, -ту манифест [Конституційний маніфест був вирваний всеросійським жовтневим страйком (Ленін)]. маніфестант манифестант [Козаки і жандарми багато разів розганяли маніфестантів [в Москві, 7.Х 1905 р.], але вони збиралися знову (Ленін)]. маніфестантка манифестантка. маніфестація манифестация. маніфестувати, -стую, -стусні манифестировать [Згадались мені кращі люди, яких-но я знав, згадалось, як на збірках однодумців маніфестували вони свою любов до народу (Коцюб.)]. манішка см. манишка. манія мания [Вона працювала медичною сестрою. Чистота була її манією, але за цією манією стояло щось значніше, чому солдати не могли знайти назви (перекл. в Казакевича)]; ^пія величності см. величність 1; г^нія переслідування мед. мания преследования. манія1 (краска) уст. сурик [Щоки терли манією (Котл.)]. манія2 обл. привидение, призрак [— Я так і знав, що прийде бісова манія! — промовив услід їй Грицько (Мирн.)]. маніяк маньяк. маніяцтво маньячество. маніяцький маньяческий. маніячка маньячка. манка разг. манка. манкіровка манкировка. манкіруванпя манкирование, манкирбвка. манкірувати, -кірую, -кіруеш манкировать. манко нескл. сущ. ср. р. торг. манко. манливий манящий, влекущий [Далина розкривалася перед вершником манливими блакитними обріями (Риб.)]. манливо нар. маняще [Яскравий вогник есмінця миготів довго й манливо (Куч.)]. м&нна1 сущ. манна; ~на небесна перен. манна небесная. манна2 прил., сущ. 1) прил. см. манний; 2) (род. манної) сущ. разг. манная*
|