Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ман 482 маті мандрівка, обл. вандрівка путешествие; странствования, (реже ед. ч.) странствование, странствие (уст.) [Правда, від багатьох турбот він трохи спочив у далекій мандрівці (Ільч.); По кількаденній вандрівці він зайшов до Лютовиськ (Фр.)]. Ср. мандрувати 1. мандрівний странствующий (о ком, о чём); (постоянно переселяющийся или переходящий с места на место — ещё) бродячий; (меняющий место) блуждающий (о чём) [Щедрі весни річки наливають, Нова пісня пливе од Дінця. І в народі не забувають Про мандрівного сина-співця (Мас.)]; г^рівний вбгник см. вогник; ^рївиа думка блуждающая мысль [П р і с- ц і л л а: Де ж край блуканню мандрівної думки? (Л. Укр.)]; г^рГшіе^ ж и т я скитальческая жизнь; ~рївнї зорі блуждающие звёзды; «-^рівний рицар ист. странствующий рыцарь. Ср. мандрувати 1. мандрівник, -рівніша путешественник; (человек, странствующий пешком) странник; скиталец [Він досяг землі Галла, про яку перед ним мріяли стільки мандрівників (Ільч.); — Хто ти? — додав молодший. —Я мандрівник, — сказав подорожній (Риб.)]. Ср. мандрувати 1. мапдріїшйцтво странничество. мандрівниця путешественница; странница; скиталица. Ср. мандрувати 1. мандрівницький, мандрівничий страннический. мандрівочка ласк, путешествие; уст. странствие; (иногда) дорбга [Молодому козакові мандрівочка пахне (народна пісня)]. мандропапий бродячий. мандрони: ^пи плести обл. нести околёсицу (околёсную, околёсину) [Він в куті сидів, І сміявся, і балакав, І «мандрони плів» (Фр.)Ь мандрування 1) ед. ч. путешествие; странствования, (реже) странствование, странствие (уст.); скитания, скитание; 2) мн. ч. путешествия; странствования, (реже) странствование, странствие (уст.); скитания, скитание [Довгими вечорами Петро розповідав про свої мандрування (перекл. з Короленка)]. Ср. мапдрувати 1. мандрувати, -рую, -руслі и обл. вапдрувати 1) путешествовать; (жить, постоянно меняя место пребывания) странствовать; (вести бродячий образ жизни) скитаться; (часто менять место жительства) кочевать [Ми проїхали багато Рідних міст і рідних сіл, Мандрували ми завзято, Хоч їдкий ковтаЛи пил (Рил.); Лучче ж поміркую, Де-то моя Катерина 3 Івасем мандрує (Шевч.)]; ~*ти по світах скитаться но [белу] свету, колесить по [белу] свету; 2) идти; (куда — еще) отправляться, направляться, держать путь; (откуда—ещё) уходить [Не знав Троянець ні один.. Куди се так вони мандрують, Куди, їх мчить Аихизів син (Иотл.)\ Виглянь, голубко, Та поворкуем, Та посумуєм; Бо я далеко Сю піч мандрую (Шевч.); Ой зійшли, зайшли два місяці ясних — Та й вандрували два товариші красних (Чуб.)]. мандруючий прил. странствующий [Татари злазили вгору добре відомою їм стежкою, витягтись у лінію, як колонка мандруючих мурах (Коцюб.)]. мандрьоха разг. 1) м. р. прен. бродяга; 2) ж. р. вульг., бран. потаскуха [Відкіль такії се мандрьохи? (Котл.)]. маневр, -ру манёвр [Синявський: Противник не чекав нашого удару з Виш- города, маневр себе виправдав (Дмитр.); Дружно сміялися хлопці, передбачаючи' як розгубиться поліція, коли почує нро цей маневр (Куч.)]. маиеврепиії манёвренный [За час маневрених дій у нас поступово виробилися свої залізні закони партизанського маршу (Еов* пак)]. маневреність, -пості манёвренность [Маневреність повинна бути дуже висока (Шер.)\, маневри, -рів 1) воен., ж.-д. манёвры [Відбувались маневри Червоної Армії (Трубл.)\; 2) мн. ч. см. маневр. маневровий ж.-д. маневровый [Гудок маневрового паровоза та ріжок стрілочника ліниво порушували нічну тишу (Войч.)]. маиевроздатність, -пості маневроспособность, маневрування маневрирование [Основою успішної роботи МТС є старанна підготовка техніки і вміле маневрування нею (Рад Укр., 1954, І)]. маневрувати, -рую, -руєш маневрировать [«Сміливий Звіробій» звернув ліворуч і почав, обережно маневруючи між крижин, наближатись до тюленів (Трубл.)]. манеж, -жу манеж. манежити, -жу, -жиш (выезжать лошадь) манежить. манежитися, -житься манежиться. Ср. мапе« жити. манежний манежный. манекен манекен. манёнький разг. см. маленький. "" манера, уст. маніра манера; разг. ухватка [У Жанни була манера при розмові спускати вії (Собко); Ще з першої розмови Русевича почало щось дратувати в поведінці і манірі говорити цього юнака (Шовк.)]. манерпий (лишённый простоты, деланный] манерный. манери їсть, -пості манерность. манерно нар. манерно. манесепькиії разг. см. малесенький. манжет редк., манжета манжета [«Пора нам розстатися вже з пануванням»,—подумав Аркадій Петрович, защібаючи лівий манжет (Коцюб.)]. манжетка уменьш. разг. манжетка. манжетний манжетный. манити, -ню, -ниш манить [Молода дівчщ неначе манила до себе молодого хлощ з другого човна (Н.-Лев.); Виринає серед степу острівок із хатою. Він манить до себе, обіцяючи прохолоду й відпочинок (Шиян)]. манитися, -питься безл. обл. хотеться; ок маниться [І досі нам сниться, І досі манитыг Блакитного того Дону Шоломом напитки (фр.)і . |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)