Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мал 481 ман в її очах, мальовничість його ставала подібною до хизування (перекл. а Федиш)]. Ср. мальовничий. мальок, -льк? ихт. малёк [Біля берега ходили веселими зграйками райдужні мальки (Доич.)]. мальпігіїв, -гійова, -гійове анат. мальпй- гиев. мальпост ист. мальпбст. Мальта Мальта. мальтійський мальтийский. мальтоза хим. мальтбза. мальтузіанець, -нця мальтузианец. мальтузіанство мальтузианство. мальтузіанський мальтузианский. мама мама [Лейтенант Короленко співав про стареньку маму, яка чекає свого сина- моряка з далекого походу (Собко)]. Мамаїв (Мамайова, Мамайове); маміїв Мамаев; мамбев; Мамайове п о б б ї щ є ист. Мамаево побоище; мамайове п о б б ї щ є перен. гиутл. мамаево поббище. мамалиґа мамалыга [Відьма: ..Що даси? Навариш завтра мамалиґи? Я кукурузи • принесу (Шевч.)]. мамелюк воен. ист. мамелюк. *" мамій, -мія разг. ирон. маменькин сынбк ІТи чого цокотиш зубами? Може повернешся додому? Мамій! (Смол.)]. мамка 1) кормилица; уст. мамка [Виходить [Олексій Іванович], погляне, спитає, як Петрусь ніченьку спав. — Мамка хвалилася — добре спали, — паче в дзвінок задзвонить, одкаже Марина (Мирн.)]\ 2) (мать) разг. мбмка, мамбша; ласк. уст. ми мушка. мамона уст. мамона, мамбн [—Не можна разом служити богу й мамоні, — відповів дід (Фр.)\. мамонт мамонт. мамонтовий мамонтовый; ~ве дерево бот. (8едиоіа %'щапіеа) мамонтовое дерево. мамонька ласк, мамонька, мбменька. мбмочка ласк, мамочка; уст. мамушка І— Мамочко! — спросоння прошепотіла Орися і розкрила очі (Іван.)]. мамрати, -раю, -рас.ш обл. ширить. мамула фам. растяпа, размазпя; разг. увалень. мамуля ласк. дет. мамуля. мамуня ласк, мамуня, маменька [Варя: Погляньте, мамуню, які чудові дерева! (перекл. з Чехова)]. мамура бот. (ЯиЬиз агсіісиз Ь.) мам^ра, поленика. мамуся ласк, мамуся [Прибігаю додому та вже радію-радію: «Мамусю-мамусю, я вже не наймичка!» (Тесл.)]. мамут уст. мамонт [Встає крізь сиву криг^ давнини Людина гола й мамут волохатий (Рил.)]. мамутоїшй уст. мамонтовый. мана призрак; (е поверьях; разг.—что-то непонятное) наваждение [Немає старості, і смерть — лише мана! (Рил.)\ Так і вона колись раділа кожпій новині. А тепер?.. — Мана, — думалося їй, — все то мана... (Мирн.)\ Ольга ввижалась мені скрізь, навіть там, де її аж ніяк не могло бути. 31-380 Це була якась мана (Смол.)]; пускати, пустити ^пу (на к б г о) разг. морб- чить, обморбчить (когб), дурачить, одурачить (кого) [Захар ніяково одвів очі,— сміяться надумали з його чи ману пускають? (Горд.)\ Еней пустив па нас ману (Нотл.)]. манатки, -ків, манаття собир. разг. 1) манатки, скарб, рухлядь, пожитки [Явдоха зібрала свої манатки, поїхала (Мирн.); З будинків виносили всяке начиння й манаття (Смол.)]\ 2) (о надетом платье) одежда; (плохое) лохмотья, прен. тряпки [М а т и: ..І що се за манаття на тобі? (Л. Укр.)]. манганін, -пу мет. манганин. манганіт, -ту мин. манганит. манглеві, -вих сущ, бот. манглевые. мангль, -ля бот. мангль. манго нескл. сущ. ср. р. бот. манго. манговий манговый. мангольд с.-х. мангбльд. мангровий спец. мангровый. мангуста зоол. мангуста. мандант юр. мандант. мандарин1 (цитрусовое дерево и плод его) мандарин [Золотіють мандарини, тінь лежить на синій сливі (Важан)]. мандарин2 (высший чиновник в дореволюционном Китае) мандарин. мандаринний мандаринный. Ср. мапдарйп1. мандаринник мандаринник. мандариновий мандариновый, мандаринный [Стали в золото розшитими Мандаринові сади (Дор.)]. Ср. мандарин1. мандаринський мандаринский. Ср. маида-- рйн2. мандат мандат [Вони підводяться, будівники славетні, Щоб із народних рук одержать свій мандат (Важан)]. мандатарій юр., полит, мапдатбрий. мандатний мандатный [Рада Союзу і Рада Національностей обирають мандатні комісії, які перевіряють повноваження депутатів кожної палати (Конст. СРСР)]. мандоліна мандолина [Тут поет взяв мандоліну І на відповідь гуртові Він заграв (Л. Укр.)]. мандолініст мандолинист. мандоліністка мандолинистка. мандри, -рів разг. странствования, (реже\ странствование, странствие (уст.)\ скитальческая жизнь, скитания, скитание [Осінь стояла ясна, прохолодна: я купив сиву шапку, в інститутському саду вирізав дебелий грушевий ціпок і подався в мандри (Вас.)\ У цих мандрах залізний організм Багірова не надломився, а, навпаки, здобув богатирського гарту (Гонч.)]. Ср. мандрувати \. мапдрйка обл. сырник [Підвечіркуючи, панич убрав аж п'ять мандрик та горщечок масляків (Квітка)]. мандрил зоол. мандрил. мандрівець, -рівця путешбетвеппик; странник; скити лед [Старий здивовано весь час Мандрівця слухав молодого (перекл.^ з Лєрмонтова); В холодну ніч самотній мандрівець в глухім бору знайшов старе кострище (Л. Укр.)]. Ср. маидрув&ти 1* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)