Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мат 492 мат материковий материковый [Село густо затіняли сади, що переходили на заході у вкрите лісом материкове згір'я (перекл. з Фе- діна)]. материн 1) (принадлежащий матери, идущий от матери) материн, матери (род. п. от мать) [Вдягнувшись в кожушка та материні валянки, я з самого ранку притулився за хатою, біля заметеного снігом стіжка (Збан.)] Видно, материн жаль уразив і його безжурне серце (Мирн.)]', 2) (свойственный матери) редк. материнский [Якась тепла, материна турбота нахилила скелі над морем (Коцюб.)]. материнка бот. (Огі^апит Ь.) душйца [Гарячий степовий вітрець подихнув і обдав польовими пахощами—зігрітою травою, чебрецем, материнкою... (Мирн.)]. материнство материнство [У світлих приміщеннях шестиповерхового будинку, що стоїть у саду, розмістився новий у Львові науково-дослідний заклад — Інститут охорони материнства й'дитинства (Рад. Укр., 1946; XII)]. материнський материнский [В синах була Наталчина гордість материнська, ними тільки й трималось її життя (Козач.)]. матеріал, -лу материал [Скульптор розминав між пальцями мокрий матеріал (Ільч.); Він, пробігши очима перші рядки, уже не міг відірватися від матеріалів (Десн.)]', посівний ~л с.-х. посевной материал. матеріалізація материализация; овеществление [..речовина золота відіграє роль лише матеріалізації вартості, тобто грошей. Тому золото реально є мінова вартість (Маркс)]. -матеріалізм, -му материализм. матеріалізований материализованный; овеществлённый. матеріалізування материализация; овеществление. матеріалізувати, -зую, -зуєш (несоверш. и соверш.) материализовать (несоверш. и со- верш.)\ овеществлять, овеществить. матеріалізуватися, -зується материализоваться; овеществляться, овеществиться. Ср. матеріалізувати. матеріаліст материалист [Професор був людина ясного світогляду, діалектик і матеріаліст (Смол.)]. матеріалістичний 1) материалистический, материалистичный; 2) (корыстный) материалистичный. матеріалістично нар. 1) материалистически, материалистично; 2) материалистично. Ср. матеріалістичний 1—2. матеріалістка материалистка. матеріалГстський материалистский. матеріалознавство материаловедение. матеріальний . материальный; (воспринимаемый внешними чувствами—ещё) вещественный [У своїх останніх працях Ленін знов і/знов нагадував, що тільки важка індустрія є основною матеріальною базою соціалізму (Віогр. Леніна)]; ^не значення слова материальное (вещественное) значение слова. матеріальність, -ності материальность; вещественность. Ср. матеріальний. матеріально нар. материально. матерїти, -рїю, -рієш матереть. матерія1 филос, физ. и пр. материя [Матерія не є продукт духу, а дух сам є лише най- " вищий продукт матерії (Маркс)]. матерія2 (ткань) разг. материя [Кузьма підійшов до столу, застеленого червоною матерією (Бойч.)]. матерній материнский; уст. матерний [Надію матернього серця Тепер ти в битвах виправдать зумій (Тич.)]. матёрчатий, матер'яний матерчатый [Вона прийшла разом з Олею, принесла багато клуночків, банку з медом і матерчатого цуцика (Іван.)\ На Лосі була військова сукняна гімнастьорка і на голові черво- ноармійський шолом з великого матер'яною п'ятикутною зіркою (перекл. з Сьомущ- кіно)]. мати1, -тері сущ. мать; уст., обл. родительница; рит. уст. матерь; обл. мамка [I досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда і дитя (Шевч.)\ Москва моя, ти всім народам мати, як радісно в твоїх кварталах голубих! (Сос.)\\ ~тп. героїня мать-геройня [Катерина Борисівна виховала тринадцятеро дітей. Уряд присвоїв їй звання матері-героїпі (Раї Укр., 1950, ІІІ)\; хрещена ~тн разг, церк. крёстная мать; церк. вссириемнпш [Оце третій день, як хрещена мати подарувала їй ті кісники, а Харитя ще й досі пе натішиться ними (Коцюб.)].4 мати2 (маю, маєш) (глагол) 1) (кого, що) иметь (кого, что), книжн. располагать (чем), (о качествах и т. п. — еще) отличаться (чем), обладать (чем) (только о положити* * ном), страдать (чем) (о некоторых отрищ тельных)', (заключать в себе—еще) содержать (что); (в сочетаниях с сущ. право, доверие, популярность и некоторыми ддо- гими — ещё) пользоваться (чем); (об имен* названии и т. п.; в сочетаниях с сущ. фбриа, очки, вблосы, усы и т. п., а также см которыми другими — ещё) носить (что) (о наличии каких-нибудь частей у мои низма и т. п., вообще о том, что яштп добавочным к чему-нибудь — ещё) быть снас- жённым (чем); (испытывать, чувствоет что-нибудь к кому-нибудь, к чему-нибудь- ещё) питать (что); часто переводится там формами глагола быть, а в отрицательны предложениях ещё и словом пет с изменены всей конструкции предложения [Колгот3 і радгоспи України мають прекрасні довоєнний досвід розвитку громадськог тваринництва (Рад. Укр., 1948, /);—Я& маю револьвера, — сердито скрикнув Чі бинський (Коцюб.)]', ~->тн безліч чоі иметь без счёту (множество) чего, ш рять счёт чему; ~-ти вагу для ког перен. иметь значение для кого, мг важным для когб, интересовать кого [Iі- мет теж впізнав греків човен. Для вд це мало вагу, бо, опріч кав'ярні, він де} жав крамничку, також єдину на все сед і був різником. Значить, сіль йому в трібна (Коцюб.)]', ~ти вигляд ког чого см. вигляд; ^ти в и і і дні |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)