Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мат ' 495 мах: матріархальний ист. матриархальный. матріархат, -ту ист. матриархат [Деякі пережитки матріархату збереглися в сар- матів ще і в перші століття нашої ери (Лрхл., 1953, VIII)]. матрона ист. матрбна. матрос матрос [Сашко вже давно вирішив, що бути йому тільки матросом па великому океанському кораблі (Куч.)]. матроска матроска [А на дівчинці матроска, темносиня, як моя (Забіла)]. матроський матросский [Рівні та прості Лягли на морях Дороги матроські (Важан)]. матура редк. аттестат зрелости [Віталій Калми- ков за якийсь тиждень мав уже одержати матуру — атестат зрілості (Смол.)]. матусенька ласк. разг. мамусенька [Мавка сама: ..Не рони, вербо, сліз над водою, буде ж, матусенько, милий зо мною!.. (Л. Укр.)]. матусин мамочкин; маменькин, мамашин; матушкин [Спить маленький; матусину руку щільненько Обняли рученята дрібнії (Л. Укр.)]; г*/син синок ирон. маменькин сынок. Ср. матуся. матуся ласк, мамочка; разг. маменька, мамаша; уст. матушка, мамушка [Клопочеться за мною матуся було. Ідо .бабів, і до лікарів було посилає мене (Тесл.)]. матушка церк., уст. матушка [У неї все ще стояла перед очима висока чорна ма- тушка-ігуменя (Коцюб.)]. матч, -чу^спорт. матч [Вчора в Москві відбувся черговий матч на <<Кубок СРСР» з футбола (Київська пр., 1950, X)]. иатчаний обл. из матерки [Матчана пряжа (Сумск. у. — Сл. Гр.)]. Матяш см. Матвій. мауерлат строит, мауэрлат. маузер, -зера маузер. мафія ист. мафия. мафусаїлів вік разг. гиутл. мафусаилов век. мах1 межд. мах [Ключар: ..Ми прийдем незабаром, то щоб усі балачки тоді скінчились враз і — мах додому! (Л. Укр.); Як бити—бити в лоб! Як брать, то не давать! Шах, мах, і справа вся! (перекл. Рильського)]. мах2, -ху сущ. разг. мах (разг.); (быстрое движение вверх; каждое движение крыльев у птицы) взмах [Вовк покинув костомаху — Й до коня зі всього маху. Мчить і виє по долині: — Буде кінь в моїй торбині! (Ст.); Фесенко.. кинув зручним махом на плечі пальто (Н.-Лев.); Ворон спускається все нижче та нижче. З кожним махом крил він росте, більшає (Коцюб.)]; Одавати, дати г^ху разг. давать, дать маху, промахиваться, промахнеться; (в стрельбе — охоти.— ещё) пуделять, пропуделять; він ^ху не дасть он маху не даст, он не промахнётся; (каков—ещё) он не промах; одним (единим) г^хом (сразу) одним махом, с маху. махаевщипа поїит. махаевщина. махальний (род. махального) сущ., махальник спорт., воен. махальный, махальщик [Кінний махальник, що стояв недалеко на горбі, квапливо б'ючи закаблуками, повернув коня і важким галопом, розкидаючи грязь, поскакав до Телєгіна (перекл. з О. Толстого)]. махання махание [Махання за биття не рахується (Ном.)]. махаон энт. махаон [Історик наш любив метелики ловить І часто в запалі, достойнім Ціцерона, Замісто розгортать нам хартії століть, Провадив, як і де впіймав він махаона (Рил.)]. махати (махаю, махаєш), махпути, -ну, -пёш 1) махать, махнуть; (о движении кверху соверш. — ещё) взмахнуть; (хвостом*из стороны в сторону—ещё) вилять, вильнуть; (только несоверш. руками — бесцельно — ещё) болтать (разг.) [Ставок, гребелька, і вітряк З-за гаю крилами махає (Шевч.); Хома махав руками і тупав ногою (Коцюб.)\ Хтось у гаю за дзеркалом-ставком Махнув, як птиця, білим рукавом (Рил.)]; гнутії рукою (реже руками) на кого, на що перен. разг. махнуть рукой на кого, на что [Зося вже махнула на його руками (Н.-Лев.)]; 2) (куда, откуда) разг. идти, пойти; бежать, побежать; ехать, поехать; (в пов. н. — обычно) ступай, ступайте; разг. махать, (чаще соверш.) махнуть, (только соверги.) хватить, дёрнуть, укатить [Видно й хати, та далеко махати (Ном.); Ну, ти ще стоїш? Та махай, тумане! (Фр.); Сідай живо на коня: Ще сто миль махнем до дня. Ще сто миль махати, Заким будем спати (Руд.); На правому березі з вечірнього туману раптом вискочив роз'їзд і, недовго міркуючи, махнув просто через лід, на ополонки (Кач.)]; 3) (только соверш. — переступить границы чего-нибудь) разг. хватить [Г о- р о д н и ч и й: Он куди махнув! А ще й розумний чоловік (перекл. з Гоголя)]. Махачкала иескл. сущ. м. р. Махачкала. махина разг. махина [Зненацька Таня в нестямі вхопила подругу за плече: — Ой, Надійко, що то? Глянь, яка махина суне від нового мосту! (Гонч.)]. махинище увел. разг. махинище. махізм, -му филос. махйзм. махінація разг. махинация. махіст филос. махйст. махістський филос. махйстский. махновець, -вця ист. махновец. махновщина ист. махновщина. махнути см. махати. маховий маховой [Махове коло закрутилось в такому шаленому льоті, що, здавалось, підхопить з собою й машину (Коцюб.)]. маховик, -ка мех. маховик [Линька поспішала туди, де чмихав димар, де гуркотіли колесами машини й гнав вітер од себе маховик (ДІиян)]. махом нар. разг. махом [Прийшло махом і пішло прахом (Ном.)]. махонути, -ну, -иёш разг. 1) хватить [Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий!.. (Мирн.)]; 2) (куда) махануть. махорити, -рю, -риш разг. жилить; (плутовать — ещё) жулить. махорка махорка [Тесля сидить на бережку, Курить махорку, думу гадає (Мал.)]. * |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)