Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
моя: 500 мел (не в пространстве — ещё) грань [Вій пожбурнув ціпком у корову, що паслась на межі (Коцюб.); Леся йшла польовою межею вздовж просяного лану (Козач.); Кораблі йшли понад межею нейтральних вод (Куч.); Зникла межа поміж днем і ніччю. Ясні, довгі дні бігли швидше (перекл. з Сьомуш- кіна)]; в <^жах міста в черте (в пределах) города; в ~>жах року в пределах года; за ^жі міста за пределы і брода; поза ^жами міста за чертой (за пределами) города [У місті й далеко поза межами його діяли вже три постійні бойові групи «Молодої гвардії» (перекл. з Фадеева)]; н а ~жГ двох епох на грани (на рубеже) двух эпох; 2) (перен.: высшая мера чего-нибуоь, конец) предел, граница [Радості й щастю дівчинки не •було меж — адже ж сьогодні її приймали до піонерів! (Збан.)\ Хіба є межі людській винахідливості? (Вл.)]; ^жа бажань см. бажання; вийти за ^жі пристойності выйти из границ (из рамок) приличия; всьому є ^жа всему есть предел, всему есть границы; о с т а н я ^жа последняя черта, предел, последняя степень. межёшнш гидр, меженный. межень, -жен і гидр, межень. межеумок, -мка текст, межеумок. межи см. між. межигір'я см. міжгір'я. межипліччя анат. междуплёчье. межиріччя междуречье [Поруч з нами в межиріччі Дніпра і Прип'яті діяли великі партизанські загопи (Ковпак)]. межник, -ка с.-х. межполосье; обл. межник [Бур'яни треба знищувати й на межниках, у лісових смугах, на дорогах і т. ін. (Рад. Укр.; 1946, III)). . межовий межевой; уст. грапйчный [Біля входу в гай стояв межовий стовп (перекл. з Чехова)]; ^ва грань рубеж [Історичний акт визволення Західної України становить величну межову грань у літературному жттттГ народів колишньої Західної України (Туд.)]. Ср. межа 1. межовик, -ка спец. межевик. межувальний межевальный. межувальник спец. межевщик. межування 1) межевание; 2) примыкание. Ср. межувати 1—2. межувати, -жую, -жуєш 1) (проводить межи) межевать; 2) (быть близко или близким к уему-нибудъ) граничить; (находиться вплотную с чем-нибудь — ещё) примыкать, прилегать [3 нами межують тепер не ворожі держави, а країни нової демократії (Літ. газ., 1948, XII); Думки тієї ночі межували - з розпачем (Собко)]. мезальянс, -су уст. мезальяпс. мезёнський мезенский. Мезень, -ні Мезень. мезодерма анат. мезодерма. мезозавр, -ра палеонт. мезозавр. мезозойський геол. мезозбйский. мезоліт, -ту архл. мезолйт. мезолітичний архл. мезолитический. мезонін мезонйгі [По вузеньких ^сходах, ступаючи обережно, наче боячись порушити чийсь спокій, піднялися в мезонін (Риб.)], мейстерзингер, -ра лит. ист. мейстерзингер. мекання 1) блеяние; 2) мычание [3 коротким тривожним меканням телята кинулися врозтіч (Донч.)]. Ср. мекати 1—2. мекати, -каю, -каєш, мекнути, -ну, -нещ 1) (об овцах, козах) блеять, заблеять; разг. мекать, мёкнуть [Сонце саме заходило. Піднялась вечірня шарпанина. Там воли ревли; там овечата мекали; там жінки свиней кликали... (Мирн.)]; 2) (о телятах) мычать, замычать, мыкнуть (разг.) [Теля жалібно мекнуло (Коцюб.)]. мекекати (мекекаю, мекекаєш и мекечу, ме- кёчеш) блеять; разг. мекать, [Цап на цимбалах паличками І брязкотить, і дзенько. тить. Трусне борідкою або хитне рогами, Мекече, бурмотить (Гл.)]. Мекеизі нескл. сущ. ж. р. Мёкензи. ' Мекка Мекка. меккськіш меккештй. мёкнути см. мекати. Мексика Мексика. мексікапець, -нця мексиканец. мексікапка мексиканка. мексікапськиії мексиканский. мексікапці, -ців мексиканцы. мелаїі,-лаю обл. 1) кукуруза;] 2)] кукуруз, иын хлеб [Чоловік показав на торбину. — Ото мелай тобі на дорогу. Половину даю для тебе, а половину Юрі (Турч.)]. меланезієць, -зіґщя меланезиец. меланезійка меланезийка. меланезійці, -ців меланезийцы. Меланезія Меланезия. мелаижовий текст, меланжевый. мелаіип, -ну хим. меланин. мелапїт, -ту хим. меланйт. Меланія, разг. Мелапка, Мелашка Мелаїгпя, меланхолійний меланхолический; (склонный к меланхолии) меланхоличный [Меланхолік на пісня заколисувала дівчаток (Ільч.)]. меланхолійність, -ності меланхоличность. меланхолійно нар. меланхолически; меланхолично [Інколи він спирався рукою на спину коневі й меланхолійно повертався до пасажира (Ле)] Ср. меланхолійний, меланхолік меланхолик. меланхолічка меланхоличка. меланхолічний меланхолический; мелани- личный. Ср. меланхолійний. меланхолїчпість, -пості меланхоличность. меланхолічно нар. меланхолически; меланхолично. Ср. меланхолійний. меланхолія меланхолия [В ботанічний од Софія заходить лише, щоб розігнати меланхолію та нанюхатись бузку (Гонч.)]. Мелашка см. Меланія. мелений мблотый. Мелетій Мелётий. меливо см. мливо. мелініт, -ту хим. мелинит. мелінітовий хим. мелинитовый. меліоративний мелиоративный [В густій меліоративній посадці акації., розгортався наша гірська батарея (Ле)]. меліоратор, -ра мелиоратор. меліораційний мелиорационный. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)