Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мел 501 мепг меліорація мелиорация. меліса бот. (Меіізва Ь.) мелисса, лимонная трава. Мелітополь, -ля Мелитополь. мелодекламатор, -ра мелодекламатор. мслодекламаційпий мелодекламационный. мелодекламація мелодеклама ция. мелодекламувати, -мую, -муєш мелодекламировать. мелодика муз., лит. мелодика. мелодичний см. мелодійніш. мелодйчпість, -пості см. мелодійність. мелодично см. мелодійно. мелодійний 1) муз. мелодический; 2) (благозвучный) мелодичный; (реже) мелодический [Домровий оркестр тихо заграв мелодійний танок (Панч)]. мелодійність, -пості мелодичность [Вірш Гу- рамішвілі має живий ритм, в ньому відчувається мелодійність народної пісні (Рад. Укр., 1949, VIII)]. мелодійно пар. мелодично [3 пагорбів мчали струмочки, і тихо, мелодійно дзюрчали арики (Десн.)]. мелодія мелодия; (у песни — ещё) напев [Недалечко чутно сопілку, що грає якусь моторну, танцюристу мелодію (Л. Укр.)]. мелодрама мелодрама [Мелодрама перероблювалась на веселий водевіль на очах у навіть не здивованої публіки (Смол.)]. мелодраматичний мелодраматический. меломан книжн. меломан [Запеклий меломан, він наспівував мені уривки з арій Онєгіна (Смол.)]. меломанія книжн. меломания. меломанка книжн. меломанка. мелос, -еу муз. мелос [В четвертому акті, — в сценах Переяславської ради, — до могутнього гімну дружби російського та українського народів підноситься музика, корінням своїм заглиблена в народний мелос, в народну[пісню (Рад. Укр.,1951,11)]. мелотипія тип. мелотйния. меляса с.-х. меласса, патока (кормовая) [Меляса містить у собі 50 проц. цукру, який не кристалізується (Рад. Укр., 1949, III)]. мелясний паточный. Мельбурн Мельбурн. мельдометр, -ра физ. мельдбметр. мельдувати, -дую, -дуєш обл. заявлять. мел вдуватися, -дуюся, -дуєшся обл. заявляться. мелькания мелькание. мелькати, -каю, -каст, мелькпути, -пу, -неш 1) мелькать, мелькнуть [Відлітали обабіч степи і села, мелькали версти (Риб.); В його погляді мелькнула непевність, але він зразу її пригасив (Смол.)]] 2) (о свете) обл. мигать, мшнуть [Світло горіло слабо і мелькало раз у раз то ясніше, то темніше, освічуючи похмуру кімнату (Фр.)]. мелькома нар. обл. мельком [На умі все одно: коли б побачити, хоч здалека, хоч одним оком, хоч мелькома (Мирн.)]. мельник мельник [Який мельник — такий млин (IIом.)]. мельнпківна дочь мельника [Русалка: ..їй водяну царівну зміняв на мельпиківну! (Л. Укр.)\. мелышчка мельничиха. мельнути, -ну, -неш разг. 1) дЗам. болтнуть [Язичок мельпе та й у кут, а губу натовчуть (Ном.)]; 2) (хвостом) махнуть, вильнуть. мельхіор, -ру мет. мельхиор. мельхіоровий мет. мельхиоровый. мембрана мембрана [Мембрана коротко дзенькнула—співбесідник повісив трубку (Собко)]. мембранний, мембрановий мембранный. Мемель, -меля ист. Мёмель. меморандум, -му меморандум. меморіал, -лу бухг. мемориал. меморіальний мемориальный [В Московському державному університеті, де вчився Віссаріон Григорович [Бєлінський], встановлюється його бюст і меморіальна дошка (Київська пр., 1948, VI)]. мемуари, -рів мемуары [Багато читачів відчувають великий інтерес до жанру літературних спогадів і мемуарів (Літ. газ., 1955, І)]. мемуарист мемуарист. мемуаристка мемуаристка. мемуарний мемуарный. Мемфіс Мемфис. менажер, -ра спорт, менажёр. менажувати, -жую, -жуєш спорт, менажировать. менгір, -ра архл. менгйр. менделізм, -му биол. менделизм. менджування разг. барышничанье; (промысел) барышничество. менджувати, -джую, -джуєш разг. барышни- 'чать; меняться [У тестя якось раз зустрівся [Чіпка] з становим Дмитренком—тим самим, що прозвали «кобиляча голова» за те, що любив дуже менджувати кіньми (Мирн.)]. менджун, -на разг. барышник. мене (род. и вин. пп. от я) меня. менестрель, -ля ист. менестрель. мензула геод. мензула. мензульний геод. мензульный. мензурка хим. и пр. мензурка [Дівчина з серцем поставила на стіл 'мензурку, яку тримала в руці (Шовк.)]. мензурковий хим. и пр. мензурочный. мені (дат. п. от я) мне. менінгіт, -ту мед. менингит. меніск физ. и пр. мениск. менші обл. см. імення. менструальний физл. менструальный. менструація физл. менструация. менструювати, -руюю, -руюсш физл. менструировать. мент, -ту момент; миг [Раду збиравсь одпо- вісти, коли в той мент щось сильно стукнуло в вікно (Коцюб.); О, сни чарівпії, Де ви? На мент лиш один прилетіть! (Рил.)]; в один ~т (быстро) в один момент, в один миг, моментально, мгновенно [В одиц мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї (Коцюб.)]. мептнк воєн, дорев. ментик. ментол, -лу хим., фарм. ментол. ментоловий хим., фарм. ментбловый. ментор, -ра ментор [Ч а ц ь к и й:ІІаш ментор де тепер? Вказівний перст його, Ковпак пригадую — ці вченості прішіти, Що |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)