Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
МОП 502 мер нам бентежили несміливі уми! (перекл. 8 Грибоедова)]. менторський менторский. менуёт менуэт. менш нар. 1) см. менше 2; 2) (при прил. и нар.) менее; ^ш (н є ^пі) важливий (успішний и т. п.) менее (не менее) лажный (успешный и т. п.); «-^ш (не ~ш) успішно менее (не менее; успешно. мгпшаппя уменьшение; убывание. Ср. меншати. меншати, -шаю, -шаєш уменьшаться; (о количестве, силе чего-нибудь — обычно) убывать; (ограничиваться в силе, степени проявления чего-нибудь—обычно)' умерятьея [Відстань між планетою і ракетою меншала (Вл.)\ Води у Волзі меншало, піски ширились і немов набухали над рікою (перекл. 8 Федіна)]. менше (прил. и нар.), (реже) менш (нар.) 1) прил. см. меншин 1—2; 2) нар. меньше; книжн. менее [Дивувалися й завидували Чіпці люди не менше Грицька. «І як-таки за такого ланця та вийшла така багачка, як Галя?!» (Мирн.)\ [Левко] не тільки боявся ітарою, боявся не менш і його хлопця, Тимохи (Квітка)]; ~ше всього, ~ш за все менее (меньше) всего; ^ше з тим! разг. зто не важно!, пустяки!; більше абб (чи) ~ше см. більше 2: більш абб (чи) менш; не більше і л є ~ше, я к см. більше 2; т и м ~ше тем менее. меншенький разг. уменьш., ласк, от менший 1 [Василько меншенький, а навчає старшого брата (Воєн.)]. менший 1) (как определение) меньший, (иногда) разг. меньше (для всех родов в имен, и вин. пп. ед. и мн. ч.); (годами — еще) младший, разг. меньшой [Веселому, жартівливому меншому братові хотілося говорити; старший знехотя кидав йому по кілька слів (Н.-Лев.)]; 2) (как сказуемое) меньше (для всех родов)- [Дні стали помітно меншими (Собко)]; ^ший за кого, за що (від кого, від чого, когб, чого, ніж хто, ніж що) меньше когб, чегб (чем кто, чем что, нежели кто, нежели что); одно бдного ^ше один другбго меньше; разг. мал мала меньше; трохи «-^ший немного (несколько) меньше; поменьше. меншість, -шості . меньшинство [Буржуазія в усякому капіталістичному суспільстві становить дуже незначну меншість населення' (Ленін)]; в білості в меньшинстве; національна *^ть национальное меньшинство. меншовизм, -му меньшевизм [Меншовизм \творився на II з'їзді РСДРП (серпень 1903 р.) з меншості «іскрівців» (звідси і назва меншовизм) і з усіх опортуністичних ' противників «Искры» (Лент)]. меншопйк, -к? меньшевйк [Наші есери і меншовики цілком заслуговують назви заляканих демократів*. (Ленін)]. мешловмкувати, -кую, -куєш меньшевйство- вать. меншовикуючии, меншовйствуючий прил, меньшевйствующий. меншовицький меньшевистский. меншовичка меньшевичка. меню нескл. сущ. ср. р. меню. мепь, -ня, меньок, -пька обл. см. мипь. мер, -ра мэр. мерва обл. мятая солома; негодная солома [На цегляній долівці лежали кружки від кадоба та купа мокрої мерви (Коцюб.)]. мёрвити, -влю, -виш обл. мять (о соломе). мервйця обл. см. мерва. мергелюванпя с.-х. мергелевание. мергелювати, -люю, -люєш с.-х. мергелевать, мергелюватися, -люється с.-х. мергелеваться, мергель, -гелю геол. мергель, рухляк. мергельний геол. мергельный, рухлякбвый. мережа сеть; (рыболовная — ещё) мерёжа (обл.) [З човна почали викидать мережу, заходячи далеко в море півкругом (Н.-Лев.)\ Рік у рік зростає у нас мережа шкіл, поліпшується якість їх роботи (Рад. Укр., 1964, /); Інженер стоїть на греблі Угу' стій мережі ліній (Мас.)]. мережаний 1) украшенный (узбром ішмзо- рами); узорный, узорчатый; вышитый (мерёжкой); расшитый; украшенный резьбой; расписанный; распиенбй [Дівчата в жакетах, у шовкових вбраннях і в мережанні блузках (Кундз.); Воли всі сиві-половії та круторогі, а ярма мережані (Вовч.); В сніги, у сиву, сніжну невідомість Мережані, оздобні линуть сани (Рил.)]; ер. мережати { 2) перен. узорный, узорчатый; (сетчатый) кружевной [Над юнаком схилилося широке мережане листя дивних рослин (Вл.)\ От з гори на гору перекинувся легкий, ніби № режаний, міст. Кілька днів тому, стоячи на ньому, Роман споглядав Дніпро (МшЩ мережанка редк. вышивка [II рив цеса Візьміть моє червоне покривало, не день не два його я шовком шила.. Тепер час — пора покрасуватись мережанні (Л. Укр.)]. мережання 1) (действие) украшение (узором ила узорами); вышивание (мерёжки), шщ мерёжки, вышивание (мерёжкой); укр. шёние резьбой; расписывание; 2) собц узоры; резьба; (узорная) роспись [Крісл єсть у тій хатині, Все в мережанні дивна (перекл. Л. Українки)]. Ср. мережати і мережати, -жаю, -жаеш и мережити, •», -жшп 1) украшать (узбром или узорами, (на ткани — обычно) вышивать (мереж . ку), шить мерёжку, вышивать (мережкой} (о деревянном изделии — обычно) украшав резьбой; (красками — ещё) расписывап [Ой стрічечка до стрічечки, Мережаю трі ніченьки, Мережаю, вишиваю, У неділг погуляю (Шевч.); Орина настилала серед ну, Одарка мережила крайки, Маланн гаптувала береги (Горд.)]; 2) перен. нем сывать; (усеивать) испестря.'ь, испещрял пестрйть [Неначе степом чумаки Уоееиию[ ству проходять, Так і мене минають гол А я й байдуже. Книжечки Мережаю и начиняю Таки віршами (Шевч.); У батм над очима—брів розліт. Пухнасті скрої сивина мережить (Руд.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)