Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мер 503 мер мережатися, -жається 1) украшаться (узором или узорами); вышиваться (мережкой); украшаться резьбой; расписываться [Давно колись-то! Рушники вже ткались. І хустина мережалась. Шовком вишивалась (Шевч.)]; 2) исписываться; испестряться, испещряться. Ср. мережати 1—2. мережепий см. мережаний. мергженнн см. мережання. мережечка уменъш., ласк, мережечка; узорчик, узбрец [На комірі мережечка така, що на, — Хоч голові носити! (Гл.); І кожна цегла, статуя, колона, мережечка, різьба і малювання незримими устами промовляє: «Мене створив єгипетський народ..» (Л. Укр.)]. Ср. мережка 1. мереживний кружевной [Дівчатка оправляли мереживні комірці (Ільч.)]. мереживниця кружевница. мереживо кружево; (перен. — ещё) узор [Бабуся, сидячи під вікном, швидко плела мереживо (перекл. з Горького); Шумлять міста... А десь над ними у небі арками легкими цвіте мереживо мостів (Сос.)]. мереживце умёньш., ласк, кружевце, кружевцб [Малою Галина втішно бавилася і по- дитячому кокетувала. Любила бантики і нові плаття з мереживцем (Коп.)]. мережити см. мережати. мережитися, -житься см. мережатися. мережка 1) мерёжка (спец.); узор; (на ткани— ещё) вышивка; (на дереве — ещё) резьба" [Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити (Мирн.); Мороз розмалював віконця в лісниковій хатині мережками (Донч.)]; 2) уст. кружево [Одсувались комоди і звідти викидались тонкі сорочки, такі чудні і легкі, наче пушинки, з свистом дерлися рядна, літали, мов павутиння, мережки (Коцюб.)]. мерёжуваний редк. см. мережаний. мережчатий мережчатый, узорный, узорчатый [їм траплялись і бїлорожеві печериці, і жовті лисички, які ховались між мережчатого листя папороті (Донч.)]. мерси га кул. меренга. мерехтіння мерцание, трепетание; мелькание [Небо було всіяне зорями, та яскравіше за всіх горіла моя улюблена зірка вечорова. Я дививсь на її привабливе мерехтіння (Шиян)]. Ср. мерехтіти. мерехтіти, -хтйть мерцать, трепетать; (то появляясь, то исчезая — еще) мелькать; (чуть светиться — еще) брезжить, брезжиться [Вечір був темний — тільки зорі мерехтіли у прозорому небі (Вовч.); Море в сонячтіих іскрах крізь сади мерехтить (Рил.); Неспокій мерехтить в глибоких^ зеленкуватих очах посла (Риб.)]. мерехтливий прил. мерцающий, трепетный, трепещущий [Туману мляві, мерехтливі смуги, Повільно коливаючись, пливли (Важан); Мерехтливе сяйво тисячами німих крил тріпалося в залі (Гонч.)]. мерехтливо нар. трепетно [Бронзові свічники по кутках мерехтливо блимали вогниками (Риб.)]. мерзенний фам. мерзкий, омерзительный, гнусный, тошнотворный (только о воспри- | нимаемом внешними чувствами); уст. презрённый; разг. шутл. богомерзкий [Революційні робітники руйнували, зруйнували вже в значній мірі і руйнуватимуть дощенту мерзенну царську монархію.. (Ленін), Цур тобі, мерзенний Каламарю... (Шевч.), Як тигр, кинувся Опара на мерзенних злочипців-паліїв (Кач.)]. мерзенність, -пості мерзость, омерзитель- ность, гнусность; тошнотворность [Надзвичайної сили памфлет [Горького] «Місто І Жовтого Диявола» викриває всю мерзен ність життя капіталістичної Америки (Рад. Укр., 1951, VI)]. Ср. мерзенний. мерзенно нар. мерзко, омерзительно, гнусно І Як вість така прийшла до Турна, То так мерзенно іскрививсь, Що твар зробилась нечепурна (Котл.)]. мерзенство редк. мерзость, омерзительность, гнусность [Ти й тут несеш до мене свої страждання? Своє мерзенство? Моє серце не може більше вмістити (Коцюб.)]. мерзіти, -зГю, -зїєш пошлеть; (в чем) погрязать. мерзлий мёрзлый [В мерзлих галузках дерев шелестів сніг, схожий на крупу (Панч)]. мёрзлість, -лості мёрзлость. мерзлота мерзлота; вічна <^лота геол. вечная мерзлоти [Радянські вчені та інженери створили зовсім нову галузь науки, яка пояснює загадки вічної мерзлоти і допомагає з нею боротися (перекл. в Ажа** еаI мерзлуватий мерзловатый. мерзлуватість, -тості мерзловатость. мерзляк, -ка 1) (о человеке) фам. мерзл йк, мерзлятина; 2) техн. мерзляк. мерзлякуватий зябкий [Мерзлякуватому й на печі холодно (прислів'я)]. мерзлякуватість, -тості зябкость. мерзлякувато нар. зябко [Професор раз за разом мерзлякувато потирав руки й часто покахикував (Шовк.)]. мерзлятина 1) (испорченные морозом продукты) собир. мерзлятина; 2) (о человеке) фам. мерзлятина, мерзляк. мерзлячка фам. мерзлячка. мерзнути и мёрзти, -зну, -зпеш мёрзнуть; (чувствовать холод — ещё) зябнуть, дрбг- нуть (только о ком); (застывать — еще) коченеть [Коліна згинались у нього і мерзли (Коцюб.); Я морозу не боюся 1 хто мерзне — я сміюся (Гл.)]; по г а н е порося і в петрівку г*/зне погов. худбэ (шелудивое) порося и в петрбвки зябнет. мерзосвїтпий фам. мерзопакостный. мерзоевгишк фам. мерзопакостник. мерзота мерзость, гнусность; разг. гнусь; бран. мразь [Тіло в злоті, а душа в мерзоті (прислів'я); Й на другий день листа не було. Кирило обуривсь. Свинство, мерзота! (Коцюб.)]. мерзотний мерзкий, мерзостный, омерзительный, гнусный; рит. презрённый. мерзотник бран. мерзавец [Ах ти ж, мерзотнику! Ах ти ж, гадино! Ось він тобі який, цей тихенький та святий (Вас.)]. мерзотниця бран. мерзавка. мерзотність, -пості мерзость, гнусность. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)