Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
заг < 35 заг о волке—ещё) зарезать (разг.); 2) (только соверш.) перен. загрызть, запилить [А може б мачуха, яка б ще придалась, загризла б бідну Галочку (Квітка)]. загризатися, -заюся, -заєшся, загризтися, -зуся, -зёшся 1) (с кем) разг. ссбриться, поссориться; разг. грызться, загрызаться, за- грызться [Палаяска тим часом все частіш і частіш загризалась з Оришкою (Тесл.)]; 2) страд, з. (несоверш.) загрызаться. загризти см. загризати. загризтися см. загризатися. загримати, -маю, -маєш 1) загрохотать; (сильнее) загромыхать; 2) (на кого) закричать; (сильнее) заор&ть (разг.) [Батько часом на нього загрима (О., 1862, VIII —Сл. Гр.)]. загриміти, -млю, -мйш загреметь [Вранці загриміла ворожа артилерія, від, гуркоту якої прокинувся Пархоменко (Панч); Хтось затягнув шахтарську пісню, і слова її загриміли над селищем (Риб.)]] ^мїло безл. загремело; (об атмосферном явлении — ещё) раздался гром [Раптом зробилось темно, пішов дощ і загриміло (перекл. з Л. Толстого)]. загримкотіти, -кочу, -котиш усилит, разг. загрохотать; загромыхать. Ср. загримати 1. загримбвашш загримированный [У залі зчинивсь гамір. Загримовані артисти кинулися по воду (Шиян)\. загримотати, -мочу, -мбчеш и загримотіти, -мочу, -мотйш усилит, загромыхать [Загримотіли слова, роздільні, важкі,, як чавунні гирі (перекл. в Новикова-Прибоя)]. загримувати, -мую, -муєш загримировать. загримуватися, -муюся, -муєшся загримироваться [Я загримувався і чекав біля кронштейна на вихід (Смол.)]. загрібальпик с.-х. гребец [Косарі допомагали загрібальникам (Козач.)]. загрібальниця с.-х. гребёльщица. загрібати, -баю, -баєш, загребти, -бу, -бёш 1) трести (граблями и т. п.), загребать, загрести [Стахурський вів човна сам, загрібаючи правим веслом дужче, щоб рівнятися проти течії (Смол.); Степан Петрович загріб пальцями кущяк трави і вирвав його з коренем (перекл. з Ьабаевського); Один матрос надто сильно загріб, і весло зламалося (Трубл); Сказано, діду, що ти великий багач.., гроші лопатою загрібаєш (Фр.)]\ ~"бати жар чужими руками погов. загребать жар чужими рукбми [— Кат їх бери з їх. руками! — озиваються треті [кріпаки]: — вони [пани] звикли чужими жар загрібати... (Мирн.)]; 2) (преим. несоверш, — о деньгах) разг. загребать, загрести, грести, огребать; фам. зашибить, зашибить. загрібатися, -б&ється загребаться* загрібний спорт., мор. 1) прил. загребнбй; г^ний гвинт загребнбй винт; 2) (род. загрібного) сущ. загребнбй. загрівати, -ваю, -ваєш, загріти, -рїю, -рієш обл. согревать, согреть; (только соверш. — сильнее и перен.: возбудить) разгорячить [Поверни ти на Вкраїну, загрівай своїм словом (Фр.)\ Він тільки наситить і загріє журливу душу (Коцюб.)]. загрітий согретый; разгорячённый [Загріті танцем обличчя блищать від краплистого поту (Коцюб.)]. Ср. загрівати. загрббпий загрббный [Ті пісні у пансько серце злобне я заб'ю, мов осиновий кіл, щоб не важивсь упирем загробним панський дух вилазити з могил (Гавр.)]. загрбжуваний угрожаемый. загрожувати, -жую, -жуєш (чим) угрожать, грозить (чем); (быть угрозой — об опасности и т. п. — ещё) нависать; (предвещать — ещё) сулить (что) [Буржуазія оглядається назад, боячись демократичного прогресу, який загрожує посиленням пролетаріату (Ленін); Риба під тиском льоду, що день по дню товщав і загрожував їй загибеллю, йшла до берегів (Верш.)]. загроза угроза [Життя їхні схрестились в момент, коли вони стояли перед загрозою смерті (Смол.)]; під ^зою ч о г б под угрбзой (под страхом) чего; під ^зою смерті под стрбхом смерти. за грозити, -рожу, -розйш обл. пригрозить [Пріська щось промурмотіла, але зараз урвала, бо мати загрозила: — Ну, ну його — вари мені! (Л.Укр.)]. * загрозливий угрожающий; (опасный разг. —- ещё) угрожаемый [В постатях солдатів ..не було нічого загрозливого (перекл. в Горького)] ; г^ве становище угрожаемое (угрожающее) положение. загрозливо нар. угрожающе [Через коли просто на гайдамаків бігли червоногвардій- ці, загрозливо клацаючи затворами (Панч)]. загромаджувати, -джую, -джуєш, загромадити, -джу, -диш редк. засыпать, засыпать; (реже) загребать, загрести [Живцем в землі їх загромадим (Котл.)]. загрубілий загрубелый, загрубевший [Коро- льов сів біля ліжка й притулив загрубілу долоню до гарячого лоба (Шиян)]. загрубілість, -лості загрубелость. загрубіти, -бію, -бїєш загрубеть. загружання техн. загрузка. загруж&ти, -жаю, -жаєш, загрузйти, -ружу, -рузищ техн. загружать, загрузить. загружатися, -жДється техн. загружаться. загружен ий техн. загруженный, загружённый, загружчик техн. загрузчик. загрузання увязбние. загрузати, -з&ю, -заєш, загрузнути и редк. загрузти, -зну, -знеш увязать, увязнуть, завязать, завязнуть; (только прям. — ещё) вязнуть, обл. грузнуть, погрязнуть, загрузнуть; (глубоко и преим. перен. о неприятном положении) погрязать^ погрязнуть [Загрузаючи босими ногами в пісок, до нього біг хлопчик у синій сорочці (Коп.); Л у к а ш: Ой, дядьку! Я тут було в дря- говині загруз, натрапив на вікно (Л, Укр.); Фортунат: ..Мене ж тоді не приймуть до громади, я втрачу поміч і загрузну в злиднях (Л. Укр.)\. загрузит1 см. загружали. загрузйти2, -руж^, -рузиш (что е чём) разг. увязить, завязить. загрузка техн. загрузка. загрузлий увязший [Яка-небудь шина., або чавунне колесо.., до половини загрузле |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)