Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мід 518 між мі день, -дня медный котёл; медный горшок. мідеплавильний мет. медеплавильный, мед- ноплавйльный. мідепрокатпий мет. меднопрокатный. мідетопний редк. см. мідеплавильний. мідійці, -ціп ист. мидййцы. Мідія ист. Мидия. мідний медный [Не раз гриміли в маршах труби мідні про вашу славу і про вас (Мур.)]; ~иті в і к архл. медный век. мідник медник [Абібула міняв ремісників одного на другого і все кидав науку. Спочатку помагав батькові тесати надгробки, далі покинув, став мідником, а відтак опинивсь у шевця (Коцюб.)]. мідниця 1) [медный] таз [Блищала мідна посуда., і тремтіли під молотом майстра нові мідниці (Коцюб.)]; 2) (деньги) разг. уст. медяк. мідницький медницкий. мідноливарний мет. меднолитейный. міднолйкий редк. меднолицый. міднолобий презр. меднолобый. мідію-червоний медно-красный. мідяк, -ка разг. медяк [При підрахункові Данькових мідяків виявилось, що їх таки чимало: понад чотири карбованці (Гонч.)]. мідяни, -дян ист. мидяне. мідяний медный [«Та-ра-ра-бум-бі-я!»—гримнув раптом мідяний оркестр з міського саду, пробиваючись крізь гомін людських кроків і голосів ^Л. Укр.)]. мідяний ист. мидянин. мідянистий медянистый. мідяниця зоол. медянйца. мідянка1 зоол. медянка. мідянка2 хим. 1) (соль) медянка; 2) (краска) медянка, ярь, яюь-медянка. мідника3 ист. мйдянка. мідяпо нар. поэз. мёдно [Мідяно гудів басом дзвін (Головко)]. мідь, -ді медь [Залізо б'ють і гнуть прекрасну мідь В горбатих м'язах руки чоловіка (Важан)]. мієлін, -ну анат.у биол. миелйн. мієліновий анат.у биол. миелйновый. мієліт, -ту мед. миелйт. мієлоцит бакт. миелопйт. між, (реже) межи предл. 1) (с теор. или с род. п.—при вопросе где!) между (кем, чем), уст., торж. меж (кого, чего и кем, чем), разг. промеж (кого, чего и кем, чем), обл. промежду (кого, чего и кем, чем); (в числе других; в каком окружении — ещё) среди (кого, чегб), (реже) средь (когб, чего) [Ставок був здоровий і далеко розливався в поле між двома невисокими горами (Н.-Лев.); Розгорнулося змагання між тракторними бригадами (Рад. Укр., 1946, VII); Мавка спалахнула: Так! хто не. зріс "між вами, не зрозуміє вас! (Л. Укр.); Межи зеленими килимами біліє гречка (Коцюб.)]; ~ж іншим см. інше 2; 2) (с вин. п.—при вопросе куда?) в (когб, что); к (кому, чему); чаще совсем опускается в связи с изменением всей конструкции предложения или заменяется выражениями в круг (кого), в толпу (кого) и т. п. [Лукина вбігла між верби (Н.-Лев.); Спустила [Гафійка] очі додолу і уважно ловила між два пальці ноги якесь стебло (Коцюб.); Він рішуче увійшов між вершників, на ходу одвів рукою голову коня (Кундз.)]; йди між люди пдп к людям, в люди, на люди [Іван пішов собі в пустиню, А твій [син] між люди (Шевч.)[ і д й між народ иди в народ. міжбібліотечний межбиблиотечный. міжбригадний межбригадный. міжбрів'я межбровье [Рідкі брови суворо вирівнялися над очима в одну лінію, і глибокий рівчак прорізав міжбрів'я (Коп.)\, міжвепііий анат. межвённый. міжвидовий биол.у с.-х. межвидовой [Поручз міжпорідним схрещуванням у твариннії- цтві застосовується міжвидове схрещування для одержання гібридів, які мають господарську цінність (Колг. вироби, енцикл.)], міжвідомчий междуведомственный, межведомственный. міжгір'я, межигір'я междугорье, межгорье; (узкое и глубокое) ущелье; (ещё уже—глаже) расщелина; (узкий проход — ещё) теснина (уст.)[Міжгір'я біліли внизу, затоплені молочними озерами туманів (Гонч)\ Там, за горами, давно вже день і сяє сонце, а тут, на дні міжгір'я, ще ніч (Коцюб); То було глибоке узьке міжгір'я (Я.-Лет.)], міжзубний лингв, межзубный. міжкістковий анат. межкостный. міжклітинний биол. межклеточный. міжколгоспний межколхозный. міжміський междугородный [Збільшити за п'ятиріччя довжину постійно діючих міжміських автобусних ліній, приблизно, вдвоє (Директиви XIX в. партії)]. міжнародний международный [Капітал є ста міжнародна. Щоб її перемогти, потрібен міжнародний союз робітників, міжнародне братерство їх (Ленін)]. міжнаціональний межнациональный. мі ж парів'я с.-х. междупарье. міжпланетний межпланетный [Міжпланетні інтервали!.. А між ними не хорали- Вітер (Тич.)]. міжплемінний межплеменной. міжпорідний с.-х. межпородный [Реь» дується в широких масштабах провадіш міжпорідне промислове схрещування ев* ней (Колг. вироби, енцикл.)]. міжрайонний межрайонный [Розпшрт міжрайонні перевезення автомобільш транспортом масових вантажів (Зак. л'ж план)]. міжреберний анат. межрёберный. міжряддя с.-х. междурядье [В широко* міжрядді, на чистій і пухкій землі, рои кукурудза, і картопля (Козач.)]. міжрядковий междустрочный. міжрядний с.-х. междурядный [Міжрядні обробіток являє собою систему обробіть- грунту, що застосовується на посій- просапних культур (Колг. вироби. ещии\ міжселищна дорога просёлочная дорога; пре- сёлок [Я добре знав якщо не кожну стежьт то першу-ліпшу міжселищну дорогу., к шої Чернігівської області (перекл. і <№. рова)]. міжсоюзний межсоюзный. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)