Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мит .517 мід мити (мию, миєш) мыть [Дніпро берег рис- риє, Яворові корінь миє (Шевч.)]; рука руку миє погов. рука руку моет [За що ж, — хто-небудь попитає, — Зозуля Півня вихваляє? За те, що Півень годить їй та потакати добре вміє: Рука, як кажуть, руку миє (Гл.)]. митий мытый. митися (миюся, миєшся) мыться. митний 1) таможенный [Звідкись з-за бунта товару висунувся митний сторож (перекл. з Горького)]', ср. митниця; 2) пошлинный; ср. мито. митник1 (человек) таможенник. митник2 бот. обл. мытник, вшйвика; см. шолудивник. митниця таможня [Я застав у нього одного з міських чиновників, скільки пригадую, директора митниці (перекл. з Пушкіна)]. мито пошлина (таможенная); ист. мыто, мыт [Граф поставив но дорогах Скрізь застави та рогатки. Почалися нескінченні Мита, панщина, податки (Л. Укр.)]; без ~та (как) без пошлины, беспошлинно. митра церк. митра. Митродора Митродбра. Митрб разг. см. Дмитро. митрополит церк. митрополит. митрополичий церк. митрополичий. Митрофап Митрофан. миттєвий мгновенный [Уля в якомусь миттєвому осяянні побачила цю дівчину, як вона кружляє в вальсі (перекл. з Фаоеева)]. миттєвість, -вості мгновенность. миттю пар. вмиг, мгновенно, моментально; (очень быстро — ещё) в один миг, в одно мгновение, разг. мигом, одним духом (только о действии человека) [Хлопець миттю вибіг з хати (Куч.); Андрій прислухався і миттю кинувся в рівчак (Панч)]. миття мытьё; разг. мойка. мить, -ті миг, мгновение, момент; (о времени— ещё) секунда [3 колишніх руїн сахарні розлігся понад селом свисток. Андрій зірвався з місця. Він нахилився вперед, витягнув шию і ловив вухом той клик «машини» довго, уважно, наче боявся пропустити з нього хоч одну мить (Коцюб.); На якусь мить з'явився чоловік і одразу зник у провулочку (Шиян)]; ні на ^ть ни на секунду; цю ж ^ть (сейчас) сию минуту, сию секунду. миттьовий мгновенный. Михайлйна Михайлйна. Михайло Михаил. мичка 1) мочка, мычка, кудель [Лукина брала веретено в руки, а мичка не прялась, нитка не велася... (Я.-Лев.)]; 2) перен. разг. подобранные и связанные на затылке волосы , [В хату вскочила жінка — не жінка, дівка—не дівка: голова не покрита, як у дівки, а коси заборсані в мичку (Мирн.)]; 3) (на ногах у лошади) щётка [Коні худі, миршаві, з заналими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками (Н.-Лев.)]; 4) бот. (Ыагйиз зігіс- іа Ь.) белоус. миша мышь [Старенька Миша горювала: їй ніде, бідній, було жить (Гл.)]; ловити г^шёи см. ловити, польова" ^ша зоол. полевая мышь; голий, як ^ша см. голий 1; могила ~шу породила см. могила 2. мишастий 1) серый; (о волосах) пепельный [Серед хати стояв надзиратель — невеличкий на зріст, мишастий на цвіт і схожий на мишу (Мирн.); Карпо Гнатович нервово тер свою мишасту борідку (Коп.)]; 2) (о масти лошади) спец. мышастый, мышиный. мишачий мышиный; разг. мыший [За клоччям туманів мишачого кольору зникли береги острова (Трубл.)]; ~->чий горошок бот. (Уісіа сгасса Ь.) мышиный горошек; ^чий хвіст бот. (Муозигиз Ь.) мышехвостник. мишва собир. разг. мыши [Усяк хазяїн добре знає, Що іноді Мишва проклята виробляє (Гл.)]. мишеня, -няти мышонок [Ми Розлізлися межи людьми, Мов мишенята (Шевч.)]. мишенятко умепъш., ласк, мышонок; ласк.' мышоночек [А Мишенятко під вербою Почуло, що м'ясце пахтить, Та й крадеться (Гл.)]<. мшийні, -них сущ. зоол. мышиные. мишій, -шію бот. (8еіагіа Р. В.) мышей, щетинник. мишка 1) зоол. уменьшу ласк, мышка [Павло: ..Тут виходить — «котові смішки, а мишці слізки» (Стар.)]; гратися в кота і ^>ки играть в кбшки-мышки; 2) (на лице) обл. судорога; ~ка сіпає (тіпає) що разг. что передёргивается [Підборіддя затіпалося, обличчя сіпала, мишка... (Мирн.)]; по обличчю (и т. п.) «^ка бігає (и т. п.) разг. лицб передёргивается!— Ти — жаліслива, — казав Чіпка, обнімаючи її, а в самого по сумному виду мишка бігала-й голос дрижав від спомину (Мирн.)]. мишкати, -каю, -каєш и мишкувати, -кую, -куєш обл. мышковать (спец.), ловить мышей, охотиться за мышами [Мишкує, як лис навесні (приказка)]; ^ти за ким перен. следить за кем; искать когб [Він виставив голову з ярка та почав роззиратися довкола. — Мишкують за нами! — шепнув Германові (Фр.)]. мишоїд орн. сарыч [Корисні птахи—мишоїди, кібчики, сови, шпаки, синиці, перепели, куріпки й інші—знищують багато шкідників с.-г. рослин (Колг. вироби, ещикл.)]. мишолбв мышелов. мишоловка мышеловка. миш'як, -ку мышьяк. миш'яковий 1) мышьяковый; 2) фарм. мышьячный. мі нескл. сущ. ср. р. муз. ми. міазматичний миазматический. міазми, ~мів миазмы. міальгія мед. миальгйя. міастенія мед. миастения. міграційний научи, миграцибнный. міграція научн. миграция. мігрень, -ні мед. мигрень. мігрувати, -рую, -русш научн. мигрировать. мід (род. меду) обл. мёд [Лиш мід твоїми б пить устами! (Фр»); На язиці мід, а під языком лід (Ном.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)