Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мис 516 мит (Шиян); Коли чує, — гомін, крики, Десь мисливські сурми грають (Л. Укр.)]. мислимий мыслимый. мислимість, -мості мыслимость. мислитель, -теля мыслитель [Цей суворий борець і строгий мислитель [Енгельс] мав глибоко люблячу душу (Ленін)]. мислити, -лю, -лиш 1) мыслить [Не можна віддіяити мислення від матерії, яка мислить. Матерія є суб'єктом усіх змін (Маркс)]] здатність ^ти способность мыслить, мыслительная спосббность; і 2) (представлять себе) мыслить [Як справжній патріот, Рєпін не мислив собі історичної долі українського народу у відриві від народу російського (Рад. Укр., 1950, ЇХ)]; 3) (о ком, о чём) разг. думать; разг. мыслить [Семен розумніший, ніж я мислив!.. (Коцюб.); А я, мій друже, я ніколи не мислила, не гадала об тому (Вовч.)]; 0 ^ти з л а (з л о), добра (д о б р 6) кому желать зла, добра кому [— І хто б оце написав оці погані листи до вашого батька?.. — Якась недобра людина, що мислить зло мені й вам (Н.-Лев.); Хто не вип'є до дна, той не мислить добра (Ном.)]. мисліте: писати (виписувати) ^те гаутл. писать мыслете [Мисліте по землі писав [Еней], 3 нудьги охляв і ізнемігся (Котл.)]. мислонька ласк, фольк. думушка [3 першого погляду на його видно й ясно, що сповнена його голова кучерява смутних мислоньок (Вовч.)]. мислячий, мйслящий мыслящий [Гоголь — це людина, яка привернула погляди всієї мислячої Росії до України (Рил.);^ Нема ні одної країни в світі — навіть найбільш нерозвиненої, де б усі миє лящі робітники не приєднувалися до Комуністичного Інтернаціоналу, не примикали до нього ідейно (Ленін)]', ^ча (^тца) людина мйслящий человек. мисль, -лі мысль [У кожнім кроці нашої путі, У кожнім чистім паростку зеленім — Велика мисль, що дав нам у житті Великий Ленін (Рил.); Сірі очі запали глибше, світились мислю (Коцюб.)]; не до ^лі (не нравится) разг. не по сердцу, не по нутру [Л у к а ш: Бач... їм така невістка не до мислі... (Л. Укр.)]. мисник пблка для посуды; шкаф для посуды; обл. посудник; уст. поставец (только о шкафе) [Христя підвела голову, глянула на Марину, що спиналася на мисник діставати посуду (Мирн.)]. мисок, -ска уменьш. мысок, мысик [Надходила остання хвилина. Пароплав наближався до зюйдового миска острова (Трубл.)]. мисочка 1) уменьш. мисочка; (подставка под вазон; для освещения и т. п.) плошка [А ви, мої невісточки-голубочки, змийте з мисника, попереполощіте мисочки, тарілочки, ложечки поперемивайте (Квітка)]; 2) бот. нлюска. мистецтво искусство; уст. художество [Уже б тепер не вдав різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... (Л. Укр.)]; і ^во керівництва искусство руководства; воєнне ^>во военное искусство; красні (образотворчі) ^ва см. крас пий. мистецтвознавець, -вця искусствовед. мистецтвознавство искусствоведение. мистецтвознавчий искусствоведческий. мистёць, -стця 1) художник [Хто вона? Тож пі один співець її не вславив І ні один месте ць не змалював (Л. Укр.)]; 2) (знаток своего дела) мастер; разг. искусник, мастак, мистецьки нар. искусно, мастерски; художественно [Робив він це мистецьки: цигарки виходили, як фабричні (Трубл.); Атта Троль розповідає їм про славу колосальну, Що, танцюючи мистецьки, Залучив собі між людьми (перекл. Л. Українки)]. Ср, мистецький 2. мистецький 1) худбжественный [Партія більшовиків створила найсприятливіші умови для ідейного і мистецького росту молодих літераторів (Літ. газ., 1951, VI)]; мсі твори произведения искусства; 2) (умелый) искусный, мастерскбй; (красивый) ху. дбжественный [Зібрав співець мистецькою рукою Оті квітки і сплів їх у вінок (Л. Укр.); Волосся зачесане з мистецькою простотою (Л. Укр.)]. мисчина разг. миска (небольшая или плохая) [Харитя й справді заходилася коло вечері, Змила в мисчині горсточку пшона, вкинула щіпку солі та дві, три бараболі (Коцюб.)], мит, -ту вет. мыт [Мит коней — захворювання, що спостерігається в молодому віці — від б місяців до 4 років (Колг. вироби, енцикл.)]. митарнти, -рю, -риш разг. мытарить [Мита- рили мене з новобранства,, щоб зробите з мене доброго матроса (перекл. з Носиком Прибоя)]. митарство мытарство [Чи ще митарство' чи вже буде? (Шевч.); Дванадцять років Зденек провів в Аргентіні.. Пішов зі океан, рятуючись від безробіття.. Про свої американські митарства агроном згадн неохоче (Гонч.)]. митёль, -телю обл. щёлок; обл. бук. митець, -тця 1) художник [Ще палаців залі високі Розцвічує пензель митця, Але вда кінчаються строки І праця доходить кінця (Важан)]; 2) (знаток своего дела) мастер, разг. искусник, мастак; (о женщине) щ стерйца, разг. искусница; (выполнятщ что-нибудь с большим вкусом) художник (о женщине) художница [Треба було біти справжнім митцем і майстром з велики смаком, щоб добре виконати таку робоп [ (Іван); Хіба ж це таки справді оде він такий митець на ввесь світ, з другого такого й не знайдеться? (Н.-М{ ^>ць своєї справи мастер (и дбжпик) своего дела. митецьки нар. искусно, мастерски [Сичав на столі бензинка, а на ній шкварчм яєчня, яку митецьки вмів прязд Савченко (Коцюб.)]. митецький искусный, мастерскбй [0, тре'' бути смілим, Щоб попишатися таким» І тецьким стрілом (перекл. Рильського)], |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)