Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мир 515 мис мировий 1) прил. мировбй; ~вйй суддя ист. мировбй судья; ^вйй посередник ист. мировбй посредник; 2) (род. мирового) (сущ. — судья) ист. мировбй. миро ід редк. мироед. миролюбний миролюбивый [Миролюбна політика СРСР зустрічає широку підтримку прогресивних, демократичних сил усього світу (Рад. Укр., 1954, /)]. миролюбність, -пості миролюбивость; (стремление к сохранению мирных отношений) миролюбие. миролюбно нар. миролюбиво [Він миролюбно простяг редакторові свою пухку руку і пішов був із зали до контори (перекл. з Горького)]. миролюбство миролюбие. Мпрон, обл. Мйріп, -ропа Мирбн. мироносиця церк., перен. ирон. миронбсица. миропорушпик миронарушитель. Мирослав Мирослав. Мирослава Мирослава. миротворець, -рця уст., ирон. миротвбреп І— Знаєте, Михаиле Михайловичу, коли ядумію про чоловіка, що зміг би принести замирення й згоду в наші лави, я не знаходжу ніесого, окрім вас. — Поганий з мене миротворець (Сміл.)]. миротворний уст. миротворный. миротворницький уст., ирон. миротворческий. мирра бот. мирра. мирровий мирровый. мирський 1) уст. мирской [Треба, щоб люди з головою були. Досвідчені в мирських справах (Горд.)]; 2) церк. мирекбй. мирт (м. р.), мирта (ж. р.) бот. (Мугіи$ Ь.) мирт, мирта. миртовий миртовый. миртові, -вих сущ. бот. миртовые. миршавець, -вця прен. мозгляк; (сильнее) плюгавец. миршавий разг. 1) (о людях и животных) жалкий, невзрачный, неказистый; (преим. о людях) плюгавый (прен.); (хилый, слабосильный) щуплый, тщедушный, чахлый, разг. жидкий, обл. мозглявый [Скрипник— сухий, миршавий парубчак у споловілих галанцях та молдуванській сорочці, нахилив аж до дека скрипки голову (Коцюб.)-, Худоба нужденна, миршава, та й то рідко у котрого ґазди й є (Фр.)]\ 2) (о растениях) чахлый; разг. жидкий [На вікні ниділа в горщику миршава квітка (Коп.)\ Під стіною на терасі гори., розстелявся парк |я миршавих акацій (Н.-Лев.)]; 3) (о дру- ' г их предметах) обл. жалкий, мизерный; {некрасивый) невзрачный [Між рідкою бородою та миршавими вусами темніли ніби присмаглі, аж сині губи (Н.-Лев.); Тоді і озеро не таке, як тепер, гниле та миршаве, а глибоке та водяне було (Мирн.); На розі біля повороту до Горбатого мосту сиділа бабка з двома кошиками. В одному були миршаві яблука, в другім насіння (Смол.)]. мйршавість, -вості невзрачность, пека- зйстость; плюгавость; щуплость, тщедушие, тщедушность, чахлость. Ср. миршавий 1. миршавіти, -вію, -вієш разг. 1) хиреть, чахнуть; разг. сдавать; (из поколения в поколение) вырождаться; 2) (о растениях) чахнуть. миршавка прен., бран. плюгавка. мирянин церк., разг. уст. мирянин [Поставили на стіл вареників макітру 1 пляшку — свашку всіх мирян (Гл.)]. мирянка церк. мирянка. мис, -су 1) геогр. мыс [Жовті піщані миси виступали в річку (Ільч.)]; 2) анат. мыс. Мис Доброї Надії Мыс Доброй Надежды. мйса обл. миска (большая) [3 полиці миси, миски й мисочки, і зелені, й червоні, і жовті, наче каміння дороге, викрашаються (Вовч.)]. мисик уменъш., ласк, мысик, мысок [За мисиком, що відділяв Малий Фонтан від арка- дійської бухти, почалися нагромадження каменю (Смол.)]. миска 1) (посуда) миска; обл. чашка [Вона несла в руках миску супу і окрасць хліба (Риб.)]; хоч тогб самого, аби в іншу '-'ку погов. тех же щей, да пожиже влей, 2) анат. лоханка. мисковйй 1) мисочный; 2) лоханочный. Ср. миска 1—2. мйслений мысленный; (реже) умственный. мислення мышление [«Мислення і свідомість, — говорить Енгельс в «Анти-Дю- рінгу», — є продукти людського мозку» (Ленін)]; апарат ^ня аппарат мышления, мыслительный аппарат. мйслено нар. мысленно [Вартість, тобто кількість людської праці, що міститься, напр., в одній тонні заліза, виражається в мис- лено уявлюваиій кількості грошового товару, яка містить у собі стільки ж праці (Маркс)]. мисливець, -вця 1) охотник [Завзятий мисливець і рибалка, він, крім цього, нічого більш не хотів знати (Нозач.)]; г б р є ^>вець ирон. гбре-охбтник; 2) разг. умник, умница. мисливий разг. 1) прил. умный; разг. смышлёный [Пилипиха.. ради не зпаходила, хоч яка була мислива собі (Вовч.); І мовила одна [богиня-Доля].. Даю тобі талант яркий, Будь сильна ти, і ясна, і мислива, Твій ум живий, твій зір палкий! (Фр.)\\ 2) прил. разг. способный, умелый [Прямо перед вашими очима розіслалася долина.. Сама иаймисливіша ткаля не затче такої рясної плахти, як мати-природа заткала па диво людям ту широку долину! (Мирн.)]\ 3) прил. разг. своенравный; 4) (род. мисливого) сущ. охбтник [Іван Голота козакує — Мисливий, бортник і рибак (Рил.)]. мисливиця 1) охбтница [1 ф і г е н і я: Ти ..богпне-мисливице, ..Поміч свою нам подай... (Л. Укр.)]; 2) умница. Ср. мисливець 1—2. мисливство охбта. мисливствознавець, -вця охотовед. мисливствознавство охотоведение. мисливствознавчий охотоведческий. мисливський охбтнпчип [Через поріг переступив одягнений в кожушок, заячу шапку п великі мисливські чоботи брат Лук'яд |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)