Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тиін 523 мір мшовашш воен. минированный. міновий меновой; ^ва вартість ж. меновая стбимость. мінога ихт. минога. Міподбра Минодбра; см. также Нимидора. міномет воен. миномёт [Вдарили литаври батальйонних мінометів (Верш.)]. мінометний воен. миномётный [Старшина мінометної роти Вася Багіров був з тих людей, що для них війна давно вже стала звичною справою (Гонч.)]. мінометник воен. миномётчик [Мінометники рухались полем з трубами і лафетами на плечах, не підкладаючи в'юків (Гонч.)]. мінопбсець, -сця мор. миноносец [На рейді диміли крейсери й міноносці (Янов.)]. міноносна мор. миноноска. міноносний мор. миноносный. мінор, -ру муз., перен. минбр. мінорна с.-х. минбрка. мінорний муз., перен. минорный [Вона сіла за рояль; смутний мінорний акорд сам підбіг під руки, і з-під її пальців полилась смутна мелодія (Н.-Лев.)]. мінорно нар. муз., перен. минорно. міношукач, -ча воен. миноискатель [Сапери групами снують по всій висоті., з довгими міношукачами в руках (Гонч.)]. міпреп мор. минреп. Мінськ Минск. Мінська область Минская область. мінський минский. мінування воен. минирование. мінувати, -ную, -иуєш воен. минировать [Противник поспішно відходив на Будапешт, мінуючи позад себе шосе (Гонч.)]. мінуватися, -нується воен. минироваться. мінус мат., перен. минус. мінускули, -лів (миниатюрные буквы) филол. минускулы. мінускульний филол. минускульный. мінусиий минусный. мінусовий минусовый. мінута (часть градуса; редко — часть часа) минута [Дзвони не переставали гомоніти ні на мінуту (Фр.)]. мінутний минутный. міняйло 1) торг. меновщик; разг. меняльщик; 2) (занимающийся разменом денег) меняла; разг. меняльщик [Де не взялись міняйли й шинкарі І підняли між себе галас (Греб.)]. міняльний меняльный. міняльник торг. меновщик. міняти, -няю, -няєіп менять; (делать иным — ещё) изменять; (на более мелкие единицы — ещё) разменивать [Там сон ;е бродить поміж камінням, міняючи бистро сум тіней на радість блиску (Коцюб.)\ Хто міняє, той не має (Ном.)]; ~ти шило на швайку погов. менять кукушку на ястреба. мінятися, -няюся, -няєшся 1) меняться; (делаться иным — ещё) изменяться; (производить между собой обмен—ещё) обмениваться, разг., спец. размениваться [Міняючись, вітер вщухав (Трубл.)]; ^>тися жартами перебрасываться шутками; ¦^іися листами обмениваться письмами [Довідаюсь, де живе вона, будемо мінятися листами (Вас.)]; 2) страд, з. мепяться; изменяться; размениваться; ср. міняти. міньба разг. мена [Маковей уже був зохотився па міньбу (Гонч.)]. мільйон, -ну миньбн. міограф спец, мибграф. міокардит, -ту мед. миокардит. міокард і її анат. миок?рдий. міолог мед. миблог. міологічний анат. миологический. міологія анат. миология. міома мед. мибма. міоцен, -ну геол. миоцен. міоценовий геол. миоценовый. міра 1) мера; (сравнительная величина качества и т. п. — обычно) степень [В тій самій мірі, в якій розвивається буржуазія, тобто капітал, розвивається і пролетаріат.. (Комун, ман.); — Ярд? — у Хоми це слово викликає видиму зневагу. — Ярд союзники вигадали. В нашій армії такої мізерної міри нема (Гонч.)]\ ^>ри довжини, о б'є м у и т. п. меры длины, объёма и т. п.; «-~ра покарання мера наказания; без ^ри без меры; (много, сильно — ещё) безмерно [Я знаю, я від того вмираю, що у вас ніяк не зветься, хоч єсть його без міри в вашім краю (Л. Укр.)]\ в деякій (в якійсь, у певній) ~рі, до деякої (до я к б ї с ь, до певної) ~ри в некоторой степени (мере), в известной степени (мере); некоторым образом; вживати, їсти, пити и т. п. що пад ^ру употреблять, есть, пить и т. п. что сверх меры, излишествовать (в пище, питьё и т. п.)\ см. еще ниже над '--'ру; в значній ~рі, з н а ч н б ю «-~рою в значительной мере, в значительной степени; в ^ру ч о г б (соответственно чему) по мере чегб [..в міру збільшення ринку і розширення виробництва капітал торговельний стає індустріальним (Ленін)]', в ~-фУ, Д о ~ри а) (сколько нужно) в меру [У Пушкіна ніколи не буває нічого зайвого, нічого не бракує, а все до міри, все на своєму місці (перекл. з Бєлінського)]] б) (в значении: как раз по мерке) в меру, впбру; в найвищій ^рі, найвищою ^рою (как) в высшей степени [Все, що відбувалося сьогодні навкруги, імпонувало йому найвищою мірою (Ле і Левада)]; в однаковій ~рі, однаковою ^рою (как) в одинаковой (в той же, в равной) мере, в одинаковой (в той же, в равной) степени; в п б в н і й ~рі, п б в н о ю ~рою (вполне) в пблной мере; в я к і й ~рі, я к б ю ~рою в какбй степени, в какбй мере; ж б д н о ю ~рою, н і в якій г*-фі (как) ни в какбй мере; разг. никбим ббразом; над ^ру (слишком) сверх меры, чрез меру; неумеренно; излишне; перебирати, перебра- т и г^ру разг. перехватывать, перехватить меру, хватать, хватить через край, книжн. не соблюдать, не соблюсти меры; (преувеличивать книжн. — ещё) сгущать, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)