Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

тиін
523
мір
мшовашш воен. минированный.
міновий меновой; ^ва вартість ж.
меновая стбимость.
мінога ихт. минога.
Міподбра Минодбра; см. также Нимидора.
міномет воен. миномёт [Вдарили литаври
батальйонних мінометів (Верш.)].
мінометний воен. миномётный [Старшина
мінометної роти Вася Багіров був з тих
людей, що для них війна давно вже стала
звичною справою (Гонч.)].
мінометник воен. миномётчик
[Мінометники рухались полем з трубами і
лафетами на плечах, не підкладаючи в'юків
(Гонч.)].
мінопбсець, -сця мор. миноносец [На рейді
диміли крейсери й міноносці (Янов.)].
міноносна мор. миноноска.
міноносний мор. миноносный.
мінор, -ру муз., перен. минбр.
мінорна с.-х. минбрка.
мінорний муз., перен. минорный [Вона сіла
за рояль; смутний мінорний акорд сам
підбіг під руки, і з-під її пальців полилась
смутна мелодія (Н.-Лев.)].
мінорно нар. муз., перен. минорно.
міношукач, -ча воен. миноискатель [Сапери
групами снують по всій висоті., з довгими
міношукачами в руках (Гонч.)].
міпреп мор. минреп.
Мінськ Минск.
Мінська область Минская область.
мінський минский.
мінування воен. минирование.
мінувати, -ную, -иуєш воен. минировать
[Противник поспішно відходив на
Будапешт, мінуючи позад себе шосе (Гонч.)].
мінуватися, -нується воен. минироваться.
мінус мат., перен. минус.
мінускули, -лів (миниатюрные буквы) филол.
минускулы.
мінускульний филол. минускульный.
мінусиий минусный.
мінусовий минусовый.
мінута (часть градуса; редко — часть часа)
минута [Дзвони не переставали гомоніти
ні на мінуту (Фр.)].
мінутний минутный.
міняйло 1) торг. меновщик; разг.
меняльщик; 2) (занимающийся разменом денег)
меняла; разг. меняльщик [Де не взялись
міняйли й шинкарі І підняли між себе
галас (Греб.)].
міняльний меняльный.
міняльник торг. меновщик.
міняти, -няю, -няєіп менять; (делать иным —
ещё) изменять; (на более мелкие единицы —
ещё) разменивать [Там сон ;е бродить поміж
камінням, міняючи бистро сум тіней на
радість блиску (Коцюб.)\ Хто міняє, той
не має (Ном.)]; ~ти шило на
швайку погов. менять кукушку на ястреба.
мінятися, -няюся, -няєшся 1) меняться;
(делаться иным — ещё) изменяться;
(производить между собой обмен—ещё)
обмениваться, разг., спец. размениваться
[Міняючись, вітер вщухав (Трубл.)]; ^>тися
жартами перебрасываться шутками;
¦^іися листами обмениваться
письмами [Довідаюсь, де живе вона, будемо
мінятися листами (Вас.)]; 2) страд, з.
мепяться; изменяться; размениваться; ср.
міняти.
міньба разг. мена [Маковей уже був зохотився
па міньбу (Гонч.)].
мільйон, -ну миньбн.
міограф спец, мибграф.
міокардит, -ту мед. миокардит.
міокард і її анат. миок?рдий.
міолог мед. миблог.
міологічний анат. миологический.
міологія анат. миология.
міома мед. мибма.
міоцен, -ну геол. миоцен.
міоценовий геол. миоценовый.
міра 1) мера; (сравнительная величина
качества и т. п. — обычно) степень [В тій
самій мірі, в якій розвивається буржуазія,
тобто капітал, розвивається і пролетаріат..
(Комун, ман.); — Ярд? — у Хоми це слово
викликає видиму зневагу. — Ярд союзники
вигадали. В нашій армії такої мізерної
міри нема (Гонч.)]\ ^>ри довжини,
о б'є м у и т. п. меры длины, объёма
и т. п.; «-~ра покарання мера
наказания; без ^ри без меры; (много,
сильно — ещё) безмерно [Я знаю, я від
того вмираю, що у вас ніяк не зветься,
хоч єсть його без міри в вашім краю
(Л. Укр.)]\ в деякій (в якійсь,
у певній) ~рі, до деякої (до
я к б ї с ь, до певної) ~ри в
некоторой степени (мере), в известной степени
(мере); некоторым образом; вживати,
їсти, пити и т. п. що пад ^ру
употреблять, есть, пить и т. п. что сверх
меры, излишествовать (в пище, питьё
и т. п.)\ см. еще ниже над '--'ру;
в значній ~рі, з н а ч н б ю «-~рою
в значительной мере, в значительной
степени; в ^ру ч о г б (соответственно
чему) по мере чегб [..в міру збільшення
ринку і розширення виробництва капітал
торговельний стає індустріальним (Ленін)]',
в ~-фУ, Д о ~ри а) (сколько нужно) в
меру [У Пушкіна ніколи не буває нічого
зайвого, нічого не бракує, а все до міри,
все на своєму місці (перекл. з Бєлінського)]]
б) (в значении: как раз по мерке) в меру,
впбру; в найвищій ^рі,
найвищою ^рою (как) в высшей степени [Все,
що відбувалося сьогодні навкруги,
імпонувало йому найвищою мірою (Ле і Левада)];
в однаковій ~рі, однаковою
^рою (как) в одинаковой (в той же, в
равной) мере, в одинаковой (в той же, в
равной) степени; в п б в н і й ~рі,
п б в н о ю ~рою (вполне) в пблной мере;
в я к і й ~рі, я к б ю ~рою в какбй
степени, в какбй мере; ж б д н о ю ~рою,
н і в якій г*-фі (как) ни в какбй мере;
разг. никбим ббразом; над ^ру (слишком)
сверх меры, чрез меру; неумеренно;
излишне; перебирати, перебра-
т и г^ру разг. перехватывать,
перехватить меру, хватать, хватить через край,
книжн. не соблюдать, не соблюсти меры;
(преувеличивать книжн. — ещё) сгущать,

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)