Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мо.т 537 мол молодецькість, -кості молодцеватость. молодеча обл. молодёжь [Незабаром усі обляжуть, бо завтра свято—неділя, ніхто нічого звечора не робить. От хіба тільки молодеча збороться у досвітчаної матері погуляти (Мирн.)}. молодеч й 1) юношеский; молодой [Гарно згадати в довгій зимовій дорозі свої молодечі роки (Донч.); Ввечері під розлогими деревами лунав молодечий сміх і чулися пісні (Скляр.)]; 2) (свойственный молодцу) молодецкий; (о внешнем виде—еще) молодцеватый. Молодечненська область Молодёчненская область. молодечненський молодечленский. Молодечно Молодечно. молодечо нар. по-молодецки; молодцевато [Взялись молодечо ми. І п'єса готова була (Ол.)]. Ср. молодечий 2. молодий 1) прил. молодой; (о человеке — ещё) юный; уст., поэз. младой [Я—дужий народ, Я молодий! (Тич.); Молодою свіжістю пашіло море й повітря (Трубл.)]; з «^дйх літ с молодых (с юных) лет; смолоду; з а ^дйх л і т (когда) в моло- : дости, в юности, в молодые (юные) годы; старі й ^>д[ (все) [и] стар и млад; 2) (род. молодого) сущ. жених; (после свадебного обряда и реже во время него) новобрачный, молодбй (уст.) [На весіллі хтось чарку розбив, — Молода на посаді сумус, Молодий смутно чоло схилив; — Не журіться, то щбстя* віщу с! (Л. Укр.)]. молодик, -ка разг. 1) молодбй месяц; (о времени) новолуние [Крізь волокнисті хмари проб'ється молодик і знову, темніючи, загорнеться в чорне шмаття (Ст.)\\ п а ~ку (когда) разг. в новолуние; 2) (о ком) молодбй человек; разг., прен. юнец [Коли поїзд вже рушав, крізь натовп до акторів протиснувся якийсь молодик, у папасі і штатському пальті, підперезаному кулеметними стрічками (Смол.)]; 3) редк. холостяк; 4) обл. жених [Наїхали старости Й молодик за ними: Вопи собі пішли в хату З батьком розмовляти (IIIевч.)]. молодило бот. (Зетрегюшит Ь.) молодило. молодити, -джу, -дйпі молодить [Світи, наше сонце, вогнисте, могутнє! ..Ти грієш заводи і поле, й комиш. Й мене ти, о сонце, й мене молодиш! (Тич.)]. молодитися: ~дпться безл. обл. замолаживает (обл.); собираются тучи [Молодиться- молодиться, та й дош не піде (Ном.)]\ ~днться на дош собирается [на] дождь; обл. замолаживает. молодитися, -джуси, -дйіпся разг. молодиться. молодиця [молодая 1 замужняя женщина, обл. молодица, молодайка, молодка, молодуха; (неточно) [молодая] женщина [Така гарна молодиця з Гафійки (Коцюб.); Навколо зацвітало яскраве святкове вбрання молодиць і дівчат (Ст.)]. молодичий редк. [молодых] замужних женщин; молодйц, молодаек; [молодых] женщин; женский [Світло черкалось об людські голови і яріло в передніх рядах людей на дівочих та молодичих білих, сиціх, червоних, зелених та рябих убраннях' (Л. Укр.); Дзвінкі молодичі голоси зливались з чоловічими (Н.-Лев.)]. Ср. молодиця. молодичка уменьш., ласк, [молодая] замужняя женщина; молодица, молодайка, молодка; [молода яі женщина; разг. бабочка; (о бойкой, разбитной — ещё) бабёнка (фам.\ [Прожив Багіров із своєю веселою молодичкою без року не три дні. Проте і в далеких краях не забував її (Гонч.); Біля Стьопи, на стільчику, сиділа невисока, чорнява молодичка (Козач.)]. Ср. молодиця. молоді, -дйх сущ. 1) жених и невеста; (вовремя свадебного обряда — ещё) новобрачные [Дранко: Просимо дорогих гостей величати наших молодих весільною піснею! (Кроп.)]; 2) (муж и жена) молодожёны, новобрачные; уст. молодые [Старі поїхали назад, а молоді зостались ца своїм господарстві (Мирн.)]. мол одіж, -дежі обл. молодёжь [Василь..: Ось і левада та, де збирається молбдіж, і лісок, що криє її від літньої спеки (Мирн.)]. молодіжний молодёжный [В соціалістичному змаганні за одержання високих урожаїв [в 1948 р.] брали участь 24 тисячі молодіжних ланок (Звіт ЦК КП(б)У XVI з.)]. молодість, -дості молодость; юность; младость [А молодість наша над світом Привітом гримить бойовим (Дмитр.)]. Ср. молодий 1. молодіти, -дію, -дієш молодбть; книжн. юнеть [Всі, хто хоче молодіти, Разом з нами йдіте (Воронько)]. молодіюча редк. молодёжь [Голоси веселих пісень молоднечі, мов щебетання весняних пташок, разом з садовими пахощами, проймають усе повітря... (Мирн.)]. молодник, -ка (молодая поросль) молодник [Довкола рівними темнозеленими стінами тягся сосновий молодник (Фр.)]. молодняк, -ка 1) (поросль и скот) молодняк [Коні йшли вузенького дорогою, яку з обох боків густо заквітчав молодняк (Шиян)]\ 2) (о людях) раза, молодняк [Увіходити в розмову з таким досвідченим супротивником їм, по всьому видно — молодняку першого гуляння, було трохи боязно (Вас.)]. молодо нар. молодо [Зеленійте, вільні кримські гори, Зацвітайте молодо, жита! (Пех.)]. молодогвардієць, -дійця молодогвардеец. молодогегельянець, -пця младогегельянец. молодограматик лингв, младограмматик. молодограматичний лингв, младограмматический. молодожон разг. молодожён [Не вспіли гаразд відгуляти весілля.., а вже молодожон і напав мокрим рядном (Квітка)]; ^пи (мн. ч.) молодожёны; уст. молодые [Вони ходили так, ніби молодожони (Ле)].^ молодотурецький полит ист. младотурешти. молодотурки, -ків полит, ист. младотурки. молодощі, -щів разг. мблодость, юность; (время — ещё) молодые гбды, юные гбды [Все в парі та й у парі, немов голуб'ята... Сказано, молодощі (Коцюб.); Пом'яніте дні нашої слави, наших веселих молодощів (Н.-Лев.)\. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)