Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мол 538 мол молодуха обл. молодуха, молодка, молодайка, молодица. молодцюватії редк. молодцеватый [Молодцюваті довбуші все ще били в казани, хоч іінроду — ніде голці впасти (Нач.); Молодцюватий капітан з акуратно нашитими гарматами на петлицях, не кваплячись, підійшов до партизанів (Ст.)]. молодцювато нар. редк. молодцевато [Машиніст молодцювато збіг східцями в будку (Куч.); Ілля, якому особливо подобалось козиряти і цокати каблуками, молодцювато крутнувся перед командиром (Збан.)]. молодчага разг. фам. молодчага. молодчик 1) уменьш., ласк, от молодець [Ой, послухай, голубонько, не журись, Ти на мене, молодчика, подивись! (Гл.)]; 2) презр. молодчик [Без механіки гітлерівський молодчик — боягуз, нездара, гарматне м'ясо (Ле)\. молодчина разг. молодчина [К ость: Молодчина у мене мати. Ми вже її взиваємо хатнім директором (Вас.)]. молодшати, -шаю, -шаєш молодеть, делаться молбже [Зо мною старші ви, молодшаю я з вами, — І разом, малюки, в майбутнє ми ідем! (Рил.)]. молодший 1) более молодбй; (о возрасте человека — обычно) младший; 2) (о звании, служебном положении) младший. молодята, -дят ласк. разг. 1) жених и невеста; новобрачные [На весіллі бринять чарочки,— Хай здорові живуть молодята! (Л. Укр.)\\ 2) молодожёны, новобрачные; молодые. Ср. молоді 1—2; 3) редк. молодые [люди]; молодёжь (Старі помічали: «Нехай, — кажуть,—любляться молодята, може, господь і зведе їх докупи..!» (Вовч.)]. молодь, -ді собир. 1) молодёжь [В передових рядах міжнародних борців за мир іде молодь (Ра д. Укр., 1951, VIII)]; ~лодь, яка вчиться молодёжь, которая учится; (без зависимых от глагола слов — обычно) учащаяся молодёжь; Ленінська Комуністична Спілка Молоді Ленинский Коммунистический Союз Молодёжи; 2) ихт. молодь, сеголетка. моложавий моложавый [Його моложаве обличчя почало заростати густою бородою (Шиян)]. моложавість, -вості моложавость. моложаво нар. моложаво [Стій-бо прямо, моложаво! Сил не жаліючи, — бий! (Тич.)]. молозиво молозиво [Якщо теля народилося здоровим і бадьорим, то пе пізніш як через 1 — 2 години після народження його треба досхочу напоїти свіжовидоєним молозивом корови-матері (Нолг. вироби, енцикл.)], молокан бот. (Ьасіиса Ь.) молокан. молок&нпн рел. молоканин. молоканка рел. молоканка. молоко молокб [Принесла [Марія] Води погожої з криниці, І молоко і сир козлиці їм на вечерю подала (Шсвч.)\ Вишні молоком облиті (Фр.)]\ ~ко з-п ід корови парное молокб; кисле ^ко см. кислий; обпікшись на ~лоці, будеш дути і на воду см. обпектися, молокомір, -ра с.-х. молокомер [Молокомір служить для визначення кількості молока надоєного дояркою від корови (Колг. вироби, енцикл.)]. молокосос прен. молокосос [Мовчи, молокососе! Не смій так говорити нро те, чого не розумієш! (Фр.)\. молоснути, -ну, -иеш вульг. хватить, треснуть, двинуть, ухнуть; вульг. нвеядануть, молот молот [Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза (Головко); Вчи лінивого пе молотом, а вчи голодом (Ном.)]; серп і ~лот серп в молот [Гавань народам усім там, де молот і серп (Гавр.)]. молотарка с.-х. молотилка [В степу, в цеяг« рі великого лану, на стерні працювала молотарка (Козач.)]. молоти (мелю, мелеш) 1) молоть [Млини на річці без одпочинку мелють весну й зиму, все літо й осінь (Мирн.)]; 2) (говорить) фам. молоть, болтать, трепать (язиком), пустозвонить [Плюнь, не звертай уваги! Лай меле язиком, а ти буцім пе чуєш (Шиян)]; ~т\\ дурниці см. д\рнйця2; мели, Іване, дбки вітер не стане (доки вітру стане) логов, мели, Емёля, твоя неделя; 3) (хвостом) махать, вилять [Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Рудч.)]. молотий молотый. молотильний с.-х. молотильный [На п'яти день від початку жнив молотильна бригада розгорнула молотьбу (Рад. Укр., Щ VIII)]. молотися (мелеться) молоться І Як твоє в мелеться, не бігай з кошиком! (прислів'я)], молотити, -лочу, -лотнгії 1) с.-х. молотить [І ранку до вечора стояв лад селом гул — ї колгоспі молотили хліб (Донч.)]; на чиє- му току ^лотлть, тому й хліб возять погов. уст. с волками житі, по-волчьи выть; 2) (бить) разг. колотііті [А він тоді давай мене молотить (І1.-Ле$.)\ молотитися, -лотитьси молотиться [Як и току молотиться, то і в хаті не колотиш (Ном.)]. молотіння с.-х. молочение, молотьба\ молотковий: ~ва дробарка с.-х. молотковая дробйлка. молотник с.-х. молотильщик [Прокіп.. пішої у клуню до молотників (II.-Лев.)]. молбтпнця с.-х. молотйльщица. молотобоєць, -бійця спец. молотобоец [Алі. тет поставив намет і в ньому обладші кузню. А сам невтомно працював за щ лотобійця (перекл. з Сьомушкіна)]. молотовище молотовище. молоток, -тка молоток [Моя Батьківщина- удар молотка, І руль тракториста шток ний, І скелі розбиті, й покірна рік (Рил.); Він відчув, що тиф ламає вд на всі боки, дихати важко, в голові ні котять молотки (Янов )]; п р о д а в а та продаватися з *^тка, п і т й з мв разг. уст. продавать, продавиться с молот кА, пойти с молотка [За несплату подати та боргів так званим «рустикальнпм» (іоне ським) банкам дрібні селянські господар ва продавались з молотка (Іст. укр. мд, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)