Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мои 541 мор монтуватися, -птується монтироваться. мопумёпт монумент [Як монумент на дужім п'єдесталі, Ти [Москва] в бронзі слави прожила віки (Дмитр.); 11а сцені (і на сторінках драматичною твору) ми хочемо бачити живу людину, а не мармуровий чи бронзовий монумент! (Літ. газ., 2953, Х1)\. монументальний монументальный [Творчість Горького вивершується монументальним романом «Клим Самгін»—історією російського життя за сорок років (Рад. Укр., 1946, VI)]. монументальність, -пості монументальность. монументально нар. монументально. мопя, -ні дет. молочко [— Моні? — питає нас. — Мої маленькі! Ось зараз (Тесл.)]. МОПР, -Ру (Міжнародна організація помочі борцям революції) ист. МОПР (Международная организация помощи борцам революции). мопрівець, -вця мбпровец. Ср. МОПР. мбпрівський мбпровский. Ср. МОПР. мопс мопс. мор, -ру мор [Шкандибиха: Сміються!., регочуть!.. Ги-ги-ги! го-го-го!.. Тьфу! поганки! І мору на вас немає, і згуби! (Мирн.)]. Моравія Моравия. моравський моравский. моралізаторство морализаторство. моралізаторський морализаторский. моралізм, -му морализм. моралізування морализирование. моралізувати, -зую, -зуєіп морализировать. мораліст моралист. моралістичний моралистический, нравоучительный. моралістично нар. моралистйчески, нравоучительно. моралістка морали стка. мораліте нескл. сущ. ср. р. театр, ист. моралите. мораль, -лі 1) мораль; нравственность [Треба, щоб уся справа виховання, освіти і навчання сучасної молоді була вихованням в ній комуністичної моралі (Ленін)]; 2) (вывод) мораль, нравоучение. моральний моральный; нравственный [Яке значення має в бою моральний стан командира, вам відомо добре (Шовк.)]; ~пий виродок нравственный урод. моральність, ^пості моральность; нравственность [В основі комуністичної моральності лежить боротьба за зміцнення і завершення комунізму (Лпин)]. морально нар. морально; нравственно. морально-політичний морально-политический [.Велике і могутнє єднання партії, уряду і народу є джерелом міцності нашої соціалістичної держави, найяскравішим виразом непохитної морально-політичної єдності всього радянського суспільства (Рад. Укр., 1954, І)]. мораторій, -рію фин.у торг, моратбрий. морва обл. 1) тутовое дерево, шелковица [Крислаті акації та морви за штучно плетеними очеретяними тинами, журавлі над колодязями — все це робило гарне враження (Коцюб.,)]; 2) - (плоды) шелковица [Шмигали під руки з стиглою морвою малі татарчата (Коцюб.)]. морг1 межд. морг [Кив, морг на його (Лом.); Коли я дивлюсь, а мій Омелько приступав ближче та морг на неї бровами, а далі морг вусом... (Н.-Лев.)]; Она к й в а х та на ^*іах розмовляти разг. перемигиваться. морг2 , -гу (покойницкая) морг [Мені було дев'ятнадцять років, і був я начальником моргу (Смол.)]. моргз , -га (мера) уст. морг [Продали три морги родючої землі (Коцюб.)]. моргавка редк. зарница [Моргала моргавка а усіх боків (Мирн.)]. морганатичний книжн. морганатический. морганізм, -му биол. морганизм [Треба в доступній формі роз'яснити реакційну суть морганізму (Літ. газ., 1948, IX)]. морганіст биол. моргаийст. моргання моргание; мигание. Ср. моргати, моргати, -гаю, -гаєш, моргпутп, -ну, -пёш моргать, моргнуть; (глазами — ещё) мигать, мшнуть [Очі його швидко моргали й чогось напружувались (Вас); Козаченько грає, Бровами моргає... (народна пісня); Сонце стояло якесь безпомічне і нерішуче. Боялось навіть моргнути (Коцюб.)]; і оком не гинути прям., перен. разг. и глазом не моргнуть (не сморгнуть, не мигнуть, не смигнуть) [А хитрая мишва так іноді морочить, Що треба буть мудро- ваним котом, Щоб висидіть, неначе неживому, І оком не моргнуть (Гл.)]; як 6 к о м ~нути (быстро) разг. в мгновение ока [І як оком моргнути, війт замовк 1 повалився на свою постіль (Черемги.)]. моргун, -на разг. моргун. моргуха разг. моргунья [Латин дочку мав чепуруху, Проворну, гарну і моргуху (Котл.)]. морда 1) (у животного) мбрда, (у охотничьих собак — ещё) чутьё (охотн.), щипец (охотн.) [Вовк підняв догори морду й заскавучав, як собака (Донч.)]; 2) (у человека) вулъг. морда, рыло; фам. рожа [3 такою мордою та фігурою — не пустять мене на сцену (перекл. з Горького)]; биття по ~ді см. биття 1; в ~ду, по ~ді дати (вдарити, затопити и т. п. вулъг. в морду, по мбрде, по мордасам дать (заехать и т. п.); см ещё затопити3: затопити в морду (к о г 6). мордатий 1) (о животном) разг. мордастый [Один мордатий Кіт до Щуки учащав (Гл.)]; 2) (о человеке) вулъг. мордастый [Як звірюка, кинувся мордатий на білоголового (Мирн.)]. мордва собир. мордва. мордвин мордвин. мордвини, -нів мордвины. мордвинка мордвинка. мордобій, -бою вулъг. мордобитие, мордобой ІВін похмурився і став розповідати про сход, про Матюшину політику й мордобій, про історію з наймичкою (Головко)]. мордований1 1) прич. мучимый; истязаемый; пытаемый; прош. вр. мученный; пытанный; 2) прил. мученый; пытаный Ср. мордувати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)