Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
над 585 над; надвечірній предвечерний [Вершечки скирт зазолотились у відблисках надвечірнього сонця (Десн.)]. надвечір'я предвечерье, предвечерняя порй [Стояло сухе осіннє надвечір'я (Гонч.)]. надвечори нар. разг. пбд вечер [Надвечори отаман загадав готувать здорову мережу (Н.-Лев.)]; см. еще надвечір. надвиробництво ак. перепроизвбдство [Нагромадження значних мас товарів є результат припинення обігу або результат надвиробництва (Маркс)]. надвисати, -сає, падвйснути, -не обл. нависать, нависнуть [Сумно, сумно кругом нього Хмара надвисав, І у хмарі ясне сонце Гасне, погасає (Руд.)]. надвисокий спец. сверхвысокий [В цеху почалось виробництво парової турбіни надвисокого тиску (Київська пр., 1951, VI)]. надвисотний сверхвысбтный. и ад вишка раэг. надбавка, набавка [Не скуби з колгоспу й кришки,— добийсь працею надвишки (прислів'я)]. надвіконний надоконный. надвір нар. наружу; разг. на ^лицу; (при глаголах движения — егие) йз дому, из кбм- наты [Обперся Чіпка об одвірки, одхилив трохи двері, випускав дим надвір (Мирн.)\ Пан не може сидіти в хаті. Його тягне надвір (Коцюб.); Я стояв край вікна та дивився надвір (Граб.)]; виливати що ~р выливать что вон [Дешеву юшку надвір виливають, а дорогу поїдають (Ном.)]. надвірний 1) надворный; ~ні будівлі (б у д 6 в и) см. будівля; 2) (внешний) надворный; наружный [Він вніс із собою надвірний холод і сніг (Шиян)]\ ~п\ двері наружная дверь [Засунув [Чіпка] надвірні двері й тихо пробрався у хату (Мирн.)]\ 3) (состоящий при дворе) редк. придвбрный [Острозький підбирав тон голосу, щоб сказати зовсім несподівану навіть для себе, породжену романтикою надвірного життя думку (Ле)]\ 0 ~ний радник дорев. надворный советник. надвір'я двор; по <^р'ю по двор^ [А у будень, то він тобі Не посидить в хаті, Все нишпорить по надвір'ю (Шевч.)]. надвлучний сверхмёткий; ~пий в о г б н ь (о г 6 н ь) воен. сверхмёткий огбнь. надводити, -джу, -диш, надвести, -веду, -ведеш равг. провожать, проводить [Линька іще якась з нею, нетутешня, надводили за двір Ягора (Шиян)\ Мати: ..Іди, синашу, йди та надведи Килинку до дороги (Л. Укр.)].- надводний надвбдный [Любив він пахощі — і всякої трави Намощує, було, в тім курені надводнім (Рил.)]. надвое нар. нбдвое [Ріка під містком розділялася надвоє (Ваш)\ Бачте, вони собі хату збудували надвоє, в одній молоді, а в другій мати (Вовч.)]\ 0 надвоє б ? б а ворожила: абб вмре, абб буде жила см. 656а1 1. надвозити, -вожу, -возиш, надвезти, -везу, -везеш разг. подвозить, подвезти. надвозити, -вожу, -везеш разг. привезти [не- мнбго), свезти [немнбго] [Уже надвозили трохи жита з лану (Сл. Гр.)]. надволзький привблжский [Нехай стає благословен навіки їх [радянських полків}, вступ, німий і схований в імлі, На пагорби надволзькі невеликі, На попіл Сталін- градської землі! (Важан)]. падворі нар. на дворе; разг. на ^лице; на воздухе, на открытом вбздухе [Надворі завив пес (Черемш.)\ Надворі було так гарно: сонячно, тепло... (Тесл.)]; гул ята ~рі гулять на дворе (на улице; на вбздухе)- падвправніш сверхмёткий. надв'язати см. надв'язувати. над в'язка надвязка. падв'язування надвязывание, надвязка. надв'язувати, -зую, -зуєш, надв'язати ^ -в'яжу, -в'яжеш надвязывать, надвязать. падв'язуватися, -зується надвязываться. надґанковий надкрылечный. надгинати, -наю, -п&єш, падігнути, -нуг -нёш надгибать, надогнуть. надглотковий анат. надглбточный. падглядати, -даю, -д&єш (когб, що) обл. следить (за кем, за чем), подглядывать (за кем, за чем) [Трохим надглядав їх довго, і щось у нього у животі тьохнуло, чуючи щось- недобре (Квітка)]. надгнивати, -ває, надгнити, -ниб надгнивать, надгнить. надгнйлий надгнивший. надгпйти см. пад гни вати. падголодь нар. впроголодь; (не наедаясь досыта — обычно) вполсыта (разг.) [Велика, кривда віками панувала тут [в Китаї]. Той, хто плекав, хто вдень і вночі обробляв цю- землю,— багатостраждальний китайський селянин — раніше завжди жив надголодь* (Гонч.)\ Усе бувало старий їсть небагато, надголодь, щоб ще їсти хотілось (Лебед. у.-~ Сл. Гр.)]. надгопити, -шо, -ниш, надігнати (паджепу,. надженеш) подгонять, подогнать [Погнав* він уже сам козу, пас увесь день, а ввечері погнав додому і тільки надігнав на дорогу, а сам навпростець пішов (народна казка)].. надгорати, -раю,--раєш см. надгоряти. надгоріти см. надгоряти. над гор ода обл. награда [Це тобі надгорода- (Коцюб.); Варті ми за се від Польщі над- городи, а не кар... (Фр.% надгороджати, -джаю, -джаєш, над город йти,, -джу, -дйш обл. награждать, наградить; венчать, увенчать [А цариця Веляміна Хоч надгороджала, А все-таки великої Волі не давала (Руд.)\ За мої заслуги князь надгородив мене землями й лісами в Ту- хольщині (Фр.)\ Пряха: Щось довго- вже не йде принцеса наша. Ткаля: Ще, значить, не скінчилися турніри, принцеса ж мусить бути до кінця, щоб наигіднішого- надгородити своїм вінцем (Л. Укр.)]. Ср. нагороджувати1. надгортанний анат. надгортанный. надгортанник анат. надгортанник. надгоряти, -ряю, -риєш, надгоріти, -рю, -ринг надгорать, надгорёть. надгризати, -заю, -з&єш, надгризти, -зу^ -зеш надгрызать, надгрызть. надгробний надгрббный; (поставленный нш могиле — ещё) намогильный [7 серпня на» |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)