пад 584 над вив перед начальником шахтоуправління ^ питання про надання Голубареві ширших можливостей виявити свої здібності (Ле)\ Дужче й дужче полотніючи, він прочитав Указ Президії Верховної Ради СРСР про надання йому звання Героя Радянського Союзу (Борз.)]; ^ня чину дерев. чинопроизводство; 2) придача, придание; сообщение; облечение; ^ия нових властивостей тілу сообщение нбвых свойств телу; *^ня закбнної сили юр. придание закбнной силы; 3) приведение. Ср. падавати2 1—3. падаремне см. надаремно. надаремний обл. напрасный; (не дающий пользы — ещё) бесполезный; (не достигший цели — ещё) безуспешный; книжн. тщетный. надаремно, надаремне, (реже) надармо нар. обл. напрасно; разг. понапрасну, впустую; бесполезно; безуспешно; тщетно [Надаремно намагавсь я розважити себе в гостях на забаві (Коцюб.); — Ні, не клич мене, весно,— казала я їй, — Не чаруй і не ваб надаремне (Л. Укр.); Лазь і лазь., по , тих проклятих вертепах, і все надармо (Фр.); Він буде надармо його вижидати (Коб.)\. Ср. надаремний. падарйти см. надаряти. надармо см. падаремно. надарувати, -рую, -руєш разг. надарить [От двісті рублів, що пані мені надарувала (Квітка)]. надаряти, -ряю, -ряєш, надарити, -дарю, -дариш уст. одарять, одарить; наделять, наделить [Сидить иоруч із нею і на даря її . тим щастям (Н.-Лев.)\ Дарами надарити (Метл.)\ Балабуха не спромігся дати за Настею приданого ні мідного шага й тільки надарив своїм благословенням на дорогу (Н.-Лев.)]. падати1 см. надавати*. надати2, -д&м, -даси (удовлетворить) разг. надавать [Та усе ж то дай, усе дай! А в тебе, синочку, одні руки, не надаси (Квітка)]. надбавити см. надбавляти. надбавка надбавка [За здачу колгоспами по * '^обов'язкових поставках сортового зерна., виплачуються надбавки за сортність зверх ціни на рядове зерно (Колг. вироби, енцикл.)]. надбавляти, -ляю, -ляєш, надбавити, -влю, -виш надбавлять, надбавить. надбавний, надбавочний набавочный, накбп- - ленный; надбавочный. надбаний приобретённый; сббранный; накопленный; нажитый, нажитой. Ср. надбати. надбання 1) приобретение; (корыстолюбивая нажива) стяжание; (собственность)достояние [Надбаннями хвались, Здобутими учора, Та йди щодня вперед, не зупиняй ходи! (Ус); Настав час, коли книги Панаса Мирного пішли широко в світ і стали надбанням мільйонів (Корн.)]; 2) разг. имущество [Вона мусіла спродать усе своє надбання (Н.-Лев.)]. надбати, -баю, -баєш приобрести; (постепенно—ещё) собрать, (реже) накопить; (за долгое время — ещё) нажить (что) [За два роки Марина надбала повну скриню всякого доб- I ра (Мирн.); Придбали хутір, став і млин, Садок у гаї розвели І пасіку чималу — Всього надбали (Шевч.)]. надбережжя побережье, прибрежье (книжн.)у берег; (моря — егцё) взморье [Гроші вони заробляли на лиманному надбережжі (Смол.); Зелений ряст вкривав усе надбережжя, ліз на кр^чі (Донч.)]. надбережний прибрежный [Річка, вийшовши з берегів, залила луки, сіножаті й надбережні сади (Шиян)]. надбивання надбивание; спец. • надбйвка. надбивати, -ваю, -ваєш, падбйти (надіб'ю, надіб'єш) надбивать, надбить. надбиватися, -вається, надбитися (надіб'ється) надбиваться, надбиться. падбйвка спец, надбйвка. надбирати, -раю, -раєш, надібрати (надберу, падбереш) разг. надбирать, надобрать. падбиратися, -рається надбираться. надбити см. надбивати. надбитий надбитый [Сторож Юхим із якимось сусідом у зеленому поясі сидять за столом, читають до кухонної гаснички Із завжди надбитим склом (Вас.)]. надбитися см. надбиватися. надбігати, -гаю, -гаєш, надбігти, -біжу, -біжиш 1) прибегать, прибежать, подбегать, подбежать [Павло надбігає. — Люди! люди! громадо! — гукнув ще оддалік (Вовч.); За хвилину надбігла Марійка (Коцюб.)]; 2) (о волнах и т. п.) набегать, набежать [3 моря надбігла прибійна івиля і залила Тико (Трубл.)]. надбрівний анат. надбровный. надбрів'я анат. надбровье [Приклав долоню руки до надбрів'я Сіромаха, дивився услід козакам (Риб.)]. надбудова 1) надстройка [І надбудови кораб- лів 3 щитів умілі склали руки За новіш методом науки (Заб.)]; 2)филос. надстройка [Із зміною економічної основи більш чи менш швидко відбувається переворот в усій величезній надбудові (Маркс)]. надбудований надстрбенный. надбудовний надстроечный. надбудовування надстраивание, надстрбйка. надбудовувати, -дбвую, -дбвуєш, падбуду. вати, -дую, -дуєш надстраивать, надстроить, надбудовуватися, -довуеться надстраиваться, надбудувати см. надбудовувати. надвартість, -тості эк. сверхстоимость. пад везти см. пад возити. надвереджати, -джаю, -джбєш, надверсдитв, -джу, -дйш разг. надрывать, надорвать [Нещодавно до лісу їздив, з возом у дряго- вину попав, надвередив коня — здох (м> рекл. з Панфьорова)]. падвереджатися, -джаюся, -джаєшся, надве- редйтися, -джуся, -диіпся разг. надрываться, надорваться. над веред й ти см. надвереджати. над веред йтися см. падвереджатися. пад вести см. надводити. надвечір нар. пбд вечер, перед вечером, к в? черу; уст. ввечері [Надвечір в парку дихалось чудово (Мур.); Надвечір хворому погіршало (Куч.)]; ~р вітер затії І (ущух) к вечеру ветер утих.
|