Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
над 587 над сованных с существительным формах рода и числа) [Жали жито ще надзелень (Сл. Г р.)]. надземний 1) надземный [Вітер обірвав надземний дріт (Смол.)\ Летя * ь пташки шляхом надземним (Рил )]; 2) перен. неземной; не- бёепый ІМов зачарована слухаю голос надземний (Л. Укр.); Я зір підняв — і глянь: в надземній красоті Стояла женщина (Фр.)]. надзижчати, -чу, -чйш нажужжать [Стільки зробив, як комар надзижчав (приказка)]. надзиратель, -теля уст. надзиратель [ — Розійдіться! Гей — розійдіться! — метушиться поміж натовпом спітнілий надзиратель {Вас.)]. надзирати, -раю, -раєш разг. наблюдать (за кем, за чем); следить (за кем, за чем) [Спитайтесь баби, що ви надо мною надзирати настановили (Мирн.)]. надзиск, -ку эк. сверхприбыль [Імперіалізм початку XX століття докінчив поділ світу жменькою держав, з яких кожна експлуатує тепер (в розумінні добування надзиску) трохи меншу частину «всього світу», ніж Англія в 1858 році.. (Ленін)]. падзорець, -рця обл. см. наглядач1. надзоряний поэз. надзвёздный [Я не літав в надзоряні країни, А все державсь бездольної землі (Граб.)]. надзьобувати, -бую, -буєіп, надзьобати, -баю, -баєш и надзюбуватн, -бую, -буєш, надзю- бати, -дзюбаю, -дзюбаєш наклёвывать, наклевать надибати, -баю, -баєш и (реже) надибувати, -бую, -буєш, надибати, -баю, -баєш (когб, що и на кого, на що) разг. встречать, встретить (кого, что); разг. нападать, напасть (на когб, на что); (только соверги.) разг. повстречать (кого), набрести (на кого, на что); (реже) находить, найти (что) [Іде козак дорогою, Дівку надибає (Руд.); Чудові були пущі Тепер таких і не надибаєш, бо таких вже нема (Вовч.); Вони надибали степову криничку, джерело (Коцюб.); Лихая доля і під землею надибає (Ном.)]. надивлятися, -ляюся, -ляєшся, надивитися, -дивлюся, -дивишся 1) (на кого, на що) насматриваться (редк.), насмотреться, (только совгріи.) наглядеться; (наслаждаясь — ещё) любоваться (кем, чем), налюбоваться (кем, чем и на кого, на что); (только соверш.— удовлетворить любопытство — ещё) наглазеться (разг.) [Убралась [Оленка|, пов'язала стьожкою червоною голову, на хату надивлятися давай (Тесл.)\ Прості, одверті обличчя... Однак дивишся на них і надивитись н^ можеш .. (Гонч.); Надивившись вдосталь на бійку кріпаків, [Грицько] трохи змерз та й поплівся додому (Мирн.)]; 2) (чого) (только соверш. — много увидеть) насмотреться, наглядеться; разг. навидаться ІЙсього надивився — і щастя і горя (Гл.)]. надивуватися, -дивуюся, -дивуєшся (кому, чим у, з кого, з чого и ким, чим) надивиться (кому, чему и на кого, на что) [Вже й надивувався, вже й намилувався (Чуб.); Та но бери її весною В свій рай небесний, не бори А дай твоєю красотою Надивуватись вн аемлі (Шевч.)]. надимання надувание. надимати см. надувати 1. надиматися, -маюся, -маєшся, надутися, -дмуся, -дмешся 1) см. надуватися; 2) (под- ниматься) вздуваться, вздуться [Вже засинаючи, бачив Марко, як надималася річка, лускався крижаний покрив (Риб.); Прийшла весна. Не сьогодні — завтра., і Дніпро посиніє, надметься (Донч.)]; 3) (силиться) разг. напрягаться, напрячься; разг. натуживаться, тужиться, натужиться, (только несоверш.) жилиться (разг.) [Кров кинулась до лиця Оверкові, так надимався, виспівував він (Горд.)]. надимити, -млю, -мйш надымить. надир, -ра астр, надир. надирати, -раю, -раєш, надерти и надрати, -деру, -дереш надирать, надрать [Хома послав Луку в свій ліс надрати лика (Боров.); Надери лиш лика (Руд.); Незабаром Грицько вернувся з повною пазухою горобенят. — А я, діду, ось скільки горобенят надрав!— хвалиться (Мирн.)]; вдрати чуба (наказать) разг. надрать уши [А для Зайця річ нелюба, Що надрав учитель чуба? Ніби нас не драли всіх? (Фр,)]. надити, -джу, -диш 1) манить, влечь [[Лу- каш] шукаючи світляків, завважає вогники.. Ганяється то за одним, то за другим, вони непомітно надять його до драговини (Л. Укр.)]; ^ти зір F ч і) привлекать взор [Цвіла у серці квітка, й надив очі знайомий погляд (Коцюб.)]; 2) (о рыбе) обл. удйть [Не надь, Рибалко молоденький, На зрад ний гак ні щуки, ні лина! (Г.-Арт.)]. надитися, -джуся, -дшпея 1) (на що) льститься (на что), прельщаться (чем) [Син Яця- коваля, Іван рудоволосий, Рибалка і мудрець, поет і каменяр, Не надився на блиск (Рил.)]\ 2) (до кого, до чбго) разг. льнуть (к кому); тянуть (безл. — кого к кому, к чему); (бывать) зачастить (к кому) (неточно) [Панас до неї надиться та йнадиться (Барв.)]. надихати см надихувати1. надихати, -дихаю, -дих&єш и ^реже) надихувати, -дйхую, -дйхуєш, натхнути и надихнути, -ну, -пені вдохновлять, вдохновить; воодушевлять, воодушевить, одушевлять, одушевить; рит. одухотворять, одухотворить [Кожна зустріч з Горьким, кожне його слово, порада, побажання, сповнене великої щирості і мудрості, надихало нас, запалювало творчою пристрастю (Корн.); Життєвий подвиг Павла Корчагіна надихав тисячі й тисячі молодих людей на героїчні діла в боях і труді (Літ. газ.у 1951, VI); Якпма надихувала надія чинів, надія вислужитись, вийти в люди (Н.-Лев.); Видатні художні якості музики, драматичної дії, тексту [опери «Богдан Хмельницький»] натхнули чудесних акторів провідного оперного театру Радянської України (Бажан); Ідуть брати твої на бій—не тисячі, а міліони... Ти надихнути їх зумій, Створи пісень залізні тони! (Тич.)]. надихатися см. надихуватися1. надихатися, -дпхаюея, -дих/їг.шся и (реже) па- дйхуватпся, -дйхуюся, -дйхуєшся, натхнутися и надихнутися, -нуся, -нёшея вдохновляться, вдохновиться; воодушевляться, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)