Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
над 588 над воодушевиться, одушевляться, одушевиться; одухотворяться, одухотвориться [Західноукраїнські трудящі у своїй боротьбі надихалися зростом революційної боротьби ; в Росії та на Україні (Важан)]. Ср. надихати. надихуючий вдохновляющий; уст. вдохновительный [Для наших поетів надихаючим прикладом є творчість В. Маяковського (Рад. Укр., 1953, III)]. надихнути см. надихати. надихнутися см. надихатися. надихувати1, -дйхую, -дйхуєш, падйхати (надихаю, надихаєш и надйшу, на дишеш) 1) надышать (соверш., но им переводится также и несоверш.); 2) (соверш. только надйшу, надйшеш) перен. навевать, навеять^ (только соверш.) вдохнуть [Привіт тобі, мій друже вірний, гаю, повірнику моїх найкращих дум! Все чисте, ясне, що лиш в серці маю, надихав свіжий запах твій і шум (Фр.)]. надихувати2 см. надихати. надихуватися1, -дйхуюся, -дйхуешся, надихатися (падйхаюся, надихаєшся и надишуся, надишешся) вдыхать, стараться надышаться, надышаться [Борис сидів, впивався тим чудовим видом, надихувався якимсь дивним, чистим супокоєм (Фр.)\ Усе село наче в розкішних алеях.. Дивишся й не надивишся, дишеш і не надишешся тим чистим, гарячим та пахучим повітрям (II.-Лев.); Надихався чаду, а тепер голова болить (Сл. Гр.)]. надихуватися2 см. надихатися. наді. см. над. -надібок, -бка обл. 1) кусок дерева или железа, годный в дело [Взимку надолужував, корчовані надібки стягав геть (Ле)]; 2) хозяйственная вещь. надібрати см. падбирати. надіваний разе, надёванный. надівання надевание; напяливание [Обидва 1 боки мав до надівання пас: Ясний для празника, а темний — в будній час (перекл. Рильського)]. Ср. надівати. надівати, -ваю, -ваєш, надіти, -діну, -дінеш надевать, надеть; (с трудом или что-нибудь неподходящее фам.— еще) напяливать, напялить [«Що це за дівчина? Де вона взялася в нашому селі?» — думав молодий Джеря, надіваючи шапку і перекидаючи свитку через плече (II.-Лев.)]; <^діти шбнку набакир см. набакир. надіватися, -в&ється, надітися, -дінеться 1) падевбться, надеться; 2) страд, з. (несоверш.) надеваться; напяливаться; ср. надівати. надівуватися, -дівуюся, -дівуєшся нагуляться [девушкой]; (долго не выходить замуж) насидеться в девушках, насидеться в девицах [Я.., татусю, погуляю в тебе; надівуюсь і накрасуюсь (Барв.)]. надігнати см. надгопнти. надігпути см. падгипати. надій, -дбю с.-х. надбй [Тваринники радгоспу борються 8а надій на фуражну корову в середньому по 3 тисячі кілограмів молока (Рад. Укр., 1954, /)]. надійніш надёжный, верный; (проверенный на деле — ещё) испытанный [І за^аз в дні труда і свята, В час всенародний торжества Міцну й надійну руку брата Народам подає Москва (Криж.)\; ~ний союзник надёжный (верный; прочный) союзник [Більшовики твердили і твердять, що саме в епоху буржуазно-демократичної революції надійним і серйозним союзником пролетаріату (аж до перемоги цієї революції) може бути тільки селянство (Ленін)]. надійність, -пості надёжность, верность; ис- пытанность. Ср. надійний. надійно нар. надёжно [Радянська Армія надійно захищає інтереси великої соціалістичної держави (Рад. Укр., 1949, III); І якось аж надійніше стало: шинель на ключці й шапка — дома вже буде (Головко)], надійсь см. надісь. паді йти см. надходити. наділ, -лу 1) надел [Пилип: Написано, щоб з кожного наділу по скількось там ховрахів ловили та приставляли до волості.., • (Крон.)]; 2) (участь) уст. удел; (отплати) награда [Ти пустила мене сиротою у світ, Та дала ще мені три недолі в наділ (Фр.)\ Нехай буде ласкавий привіт щирого серця наділом моїй праці (Ііолт. у.— Сл. Гр.)\. наділений наделённый; оделённый; обделённый; одарённый; награждённый; пожалованный; облечённый [Природний партизан, наділений безмежною хоробрістю і силою, він завжди просився іти у найнебезпечніші місця (Ст.); Агітатор говорить з масою від імені партії. Він — наділена великим довір'ям людина (Рад. Укр., 1946, І)]; ~ипіг здорбвим рбзумом наделённый (одарённый) здравым смыслом. Ср. наді* лятп. наділення наделение; награждение; пожалование; облечение. Ср. наділяти. наділити см. наділяти. наділяння наделение; одаривание; награждё- ние; жалование; облечение. Ср. иаділяти. наділяти, -ляю, -ляєш, наділити, -ділю, -ді« лиш наделять, наделить; (раздавая — еще) оделять, оделить, разг. обделять, обделить; (о подарках; книжн.— о качествах — еще) одаривать, одарять (книжн.), одарить; (давать^ ^ награду — ещё) награждать, наградить, (уст.—о правах и т. п.) жало» вать, пожаловать; (властью, доверием « т. п.) облекать, облечь [Тимчасом почали наділять селян землею. Пан забрав собі кращі землі по долині (II.-Лев.); Ковпак наділяв людей автоматними патронами (Верш.); Чорнобривка гордувала, Гарбузами [сватів] наділяла, Соромила всіх (Лі.); Він чоловік добрий, хоч і пан: наділяв нас не раз то сим, то тим (Мирн.); Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (II.-Лев.); Вона було пиріжком наділить (Вовч.); Хустками й рушниками наділила мене бабуся (Барв.)]. наділятися, -ляюся, -ллєшся наделяться; оделяться; обделяться; одариваться; одаряться; награждаться; жаловаться; облекаться. Ср. наділяти. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)