Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ащ 590 надлетіти см. надлітати. надливати, -паю, -навш, надлити (наділлю, наділлєш) отливать, отлить. надлишковий избыточный. надлишок, -шку излишек, избыток, уст. преизбыток; (о производстве — ещё) перепроизводство [Своєрідний «воєнний комунізм» полягав у тому, що ми фактично брали від селян всі надлишки і навіть іноді не надлишки, а частину необхідного для селянина продовольства, брали для покриття витрат на армію і на утримання робітників (Ленін)]: з вінком с избытком [Порівняння потреби і надходження кормів показує, який вид їх виробляється з надлишком і яких кормів не вистачає (Колг. вироби, енцикл.)]. надліктьовий надлокотный. надлітати, -літаю, -літаєш, надлетіти, -лечу, -лстйіп разг. прилетать, прилететь; (только о птицах — ещё) подлетать, подлететь [ Надлетіли гуси з броду, Сколотили з піском воду (Чуб.)\ Із-за лісу надлетіла біла хмара снігу (Коб.)]. надлобковий анат. надлобкбвый. надлобний надлобный. надлоб'я надлобье. падлом, -му надлбм. надломити см. надломлювати. надломитися см. надломлюватися. надломлений надломленный [Придивляюсь до його,— лишенько моє!.. Воно й молоде, та вже надломлене!.. (Бовч.)]. надломленість, -пості надломленность. надломлювати, -люю, -люєгн, надломити, -ломлю, -ломиш надламывать, надломить [Надломиш у садку вишню, то за чуприну . посмиче (Вовч.)]. надломлюватися, -лююся, -люєгася, падло- мйтися, -ломлюся, -ломишся надламываться, надломиться [Одна молодиця кинулась було на город, але жандарм прицілився — і вона, змахнувши руками, як крилами, надломилась і скорчилась у бадиллі (Баш)]\ з д о р б в'я ^милося здоровье надломилось. надлопатковий анат. надлопаточный. надлубати, -баю, -баєш разг. наковырять. надлупити см. надлуплювати. надлупитися см. надлуплюватися. надлуплювати, -люю, -люєіп, надлупити, -луплю, -лупиш надлупливать, надлупить. надлуплюватися, -люоться, надлупитися, -лупиться надлупливаться, надлупиться. надлюдина сверхчеловек. надлюдський сверхчеловеческий [Завзяті герої Джека Лондона ваблять своєю надлюдською силою характерів (Коп.)]. падмагістраль, -лі ж.-д. сверхмагистраль. надмір, -ру 1) излишек, избыток, уст. преизбыток; (о выработке, выпуске чего-нибудь — ещё) перепроизводство [Повіки самі злипаються, і надмір сльозової води між ними випливає назовні і затримується у вигляді двох прозорих кульок у кутках очей (Біль- де)]\ 2) (полнота, обилие) избыток; уст. преизбыток [Вона зиркала на всіх своїми чималими веселими та ясними карими очима, неначе на всіх бризкала з очей надміром свогощастя-долі (Н.-Лев.)]\ від ~ру почуттів от избытка чувств; ~р сил избыток сил [Надмір^ сил у кожнім русі, Кров жива в ударі* кожнім (Рил.)]\ ~р темпераменту излишек темперамента. надмір см. надміру. надмірний 1) чрезмерный, книжн. сверхмерный, (значительно превышающий норму — ещё) непомерный; (лишённый чувства меры— ещё) неумеренный; (ненужный — еще) из^ лишний; (очень сильный — при словах, обозначающих состояние> чувства — ещё) крайний [Жінки у диких і варварських народів обтяжені надмірною роботою.. (Енгельс); Коли Саня, з надмірною обережністю ступаючи навшпиньки, повернулась до кімнати, Лара вже спала (Шовк.)\ За чверть години надмірних зусиль ноги Цимбпла торкнулись слизького каменистого дна (Борз.)\ «Костя» був сміливий, ініціативний юнак, але він хворів на надмірне честолюбство і самовпевненість (перекл. зі. Козлова)] М а р ц і я: Жінки на сході, може, й не погані, але, на жаль, вони збавляють вроду надмірним малюванням (Л. Укр.)\\ ~не вживання чого излишество (в чём); невоздержание (в чём); ~па вільність см. вільність 2; ~на докладність (о речи, письме) чрезмерная (излишняя) подробность, пространность; ~пе змёв- шування (зменшення) преуменьшение; ~па розв'язність чрезмерная (излишняя) развязность; разг. разухабистость; ~на чутливість чрезмерная (крайняя) чувствительность, сверхчувствительность; 2) (являющийся избытком) избыточный. надмірність, -пості 1) чрезмерность; непомерность; неумеренность; излишество, край» ность [Боротьба з надмірностями, марнотратством, за економію і бережливість у колгоспах має велике народногосподарське значення (Рад. Укр., 1961, VIII)]; 2) избыточность. Ср. надмірний 1—2. надмірно нар. чрезмерно; непомерно; неумеренно; излишне; крайне. Ср. надмірний 1. надміру, редк. надмір нар. чрезмерно, сверх меры [Юра ніколи не пив надміру, навіть загалом рідко вживав горілки (Фр.)\ X у с а..: Щасливий надмір, що тебе вітаю! (Л. Укр.)\ Він побачив людей трохи запізно, надмір захоплений своєю їздою (Ри6.)\. надмогильний надмогильный (позз.), надгробный [Тихо вітер шумить в надмогильній траві (Сос.)]. надмокати, -кає, надмокнути, -не надмокать, надмокнуть. надморський приморский [Доволі з мене і наших херсонських прерій та надморських наших городів (Н.-Лев.); Була надморська зима (Янов.)]. надмор'я приморье. надмочувати, -чую, -чуєш, надмочити, -мочу, -мочиш надмачивать, надмочить. наднапруження техн. сверхнапряжение. наднирковий анат. надпочечный; ~кова за» лоза анат. надпбчечник. надо см. над. надобіддя обл. предобеденное врбмя. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)