Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
над 591 над надовба, надовбень, -бня воен. и пр. надолба [Попереду стриміли дротяні загорожі й надовби (Кач.)\ По дну міжгір'я, між тисячотонними камінними надовбнями, крізь колючий чагарник продиралися бійці (Гонч.)\. надовбати см. надовбувати. надовбень см. надовба. надовбувати, -бую, -буєш, надовбати, -баю, -баєш 1) надалбливать, надолбить; 2) {вкладывать) разг. вдалбливать, вдолбить [Не надовбав [Езон] ума Максимові в маслак, Не вкоротив рогів у Сидора на лобі (Боров.)]. надовго нар. надолго [Після закінчення роботи Таня надовго ще залишалась в цеху (Цонч.)]. иадоїда разг. надоеда [Коли б хто відігнав цю надоїду-сороку. Зустріла в ліску і до самого узлісся, мов собака, скрекотом своїм провела (Збан.)]. надоїдати, -даю, -дасш, надоісти, -до'ім, -доїси редк. надоедать, надоесть [— Так. бачу, ти усім тут добре надоїв, — Кіт Вовкові сказав (Гл.)]. ііадоїдліївнії редп. надоедливый; разг. надоед н ый. падоїдлішість редк. надоедливость. надоїдлнво нар. редк. надоедливо, разг. надоедно [Під дверима надоїдливо нявчав кіт. Марія пішла відчинити йому двері (Вільде)]. надоісти см. надоїдати. надоїти см. надоювати. иадоколо нар. обл. вокруг, кругом. надокучання надоедание. надокучати, -чаю, -чаєш, надокучити, -чу, -чині докучать, докучить (редк.), надоедать, надоесть; равг. прискучивать, прискучить; (только соверш.) наскучить, (о много раз виденном) приглядеться, примелькаться; (только несоверш. — мучить, донимать — о мыслщ о чувствах — ещё) преследовать (кого) [Родинна сцена мені вже стала надокучати. Я підвівся, надів кепку (перекл. з Федорова)', Нехай ця байка -мухам буде, Щоб но сказали часом люди, Що надокучив їм (Гл.); Дмитрові надокучило стояти, і він присів на призьбі біля матері (Вільде)]. надокучливий, редк. падокучпйй докучливый, надоедливый; разг. надоедный; (навязчивый) назойливый [Так он яка Гюго Софія. За отими жартами, часом ущипливими, надокучливими, ховалось велике материнське серце (Ст.); Під призьбою лежить замислений собака І вухом одганяє мух кадокучних (Рил.)]. надокучливість, -вості докучливость, надоедливость; назойливость. Ср. надокучливий. надокучливо, редк. надокучно нар. докучливо, надоедливо; надоедно; назойливо [За вік пом моросила мжичка. Надокучливо, в'їд ливо (Скляр.), Як біль зуГіний, марудно її надокучно Спливає день (Рил.)]. Ср. надокучливії іі. падокучпйй см. надокучливий. надокучно см. надокучливо. иадо.ійцу нар. обл. вниз [Невеличкий не злякався, кинув падолнну свою тяжку палицю і пустився в страшну дорогу (фр.)]. па долі нар. обл. внизу [Зала бібліотечна була надолі (Фр.)]. надолобень, -бня 1) см. надовба; 2) перен. разг. болван, дубина [— Це ти? А я думав,, знову той Шульженків надолобень ходить... (Кач.)]. надолужати см. надолужувати. надолуження навёрстывание; возмещение. Ср. надолужувати 1. надолужити см. надолужувати. надолужування навёрстывание; возмещение. Ср. надолужувати 1. І надолужувати, -жую, -жуєш и (реже) надолужати, -жаю, -жаєш, надолужити, -жу, і -жиш 1) (що) навёрстывать, наверстать; разг. нагонять, нагнать; (заменять) возмещать, возместить, искупать, искупить [Та як потреби були в нього все ж більші за можливості, то й мусив надолужувати, як міг (Головко); Не донявши гуком, вона надолужала бігом (Мирн.); Надолужити те, що пробайдикував улітку, — нема чого й думати (Вас); Сонце пригрівало, ніби теплом хотіло надолужити вкорочені осінні дні (Кач.)]; 2) (над чим, що) обл. налегать, налечь (на что) [Усі мовчали, надолужали над сніданням (Мирн.); Він горілку дужо надолужа(Хяръи у.—Сл. Гр.)]; 3) (без дополнения) обл. надоедать, надоесть; (соверш. разг. — ещё) опостылеть [Вернулася б до чоловіка. Так усе надолужило — не повіриш! (Мирн.)]. надолужуватися, -жується навёрстываться; нагоняться; возмещаться, искупаться [Трапилась була затримка з обробітком буряків. Тепер прогаяне надолужується (Рад. Укр.% 1946, IV)]. Ср. надолужувати 1. надорбітальний анат. надглазничный. надосніти, -пїю, -пїєіп обл. подоспеть ІМи надосиіли якраз на кур'єрський поїзд до Відня (Фр.)]. надочним надглазный. надочноямковий анат. надглазничный. надоювати, -дбюю, -дбюєш, надоїти, -дою, -доїш надаивать, надоить [3 бика не надоїш молока (приказка)]. надоюватися, -дбюсться страд, а. надаиваться. надпалубний мор. надпалубный. І надперенісся анат. надпереносье. надпивати, -ваю, -ваєш, надпити, -діп'ю, -діп'єіп отпиват*., отпить [Він надпиває трохи. Тоді вона несе надпитую чарку молодій (Грин.— Сл. Гр.)]; ^пйтн води отпить воды; ~пйтн склянку (чарку и т. п.) отпить из стакана (рюмки и т. п.) [Я тільки надпив свего чарку, Л І серце вже п'яне давно (Рил.)]. надпиватися, -вається отпиваться. іадпйл, -лу спец. надпил. І надпилювання надпилка, надпилбвка, над- I пил. надпилювати, -люю, -люєш, надпиляти, -ляю, -лясін надпиливать, надпилить. надпис, -су надпись. надписати см. надписувати. надписка надписка. І надписний надписной. І надписуваная надписывание, вадпйска. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)