Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
над 592 над надписувати, -сую, -суєш, падписати, -пишу, -пйшеш надписывать, надписать [Кожний підручник Юрко акуратно загорнув у білий папір і надписав своє ім'я и прізвище (Донч.)], надписуватися, -суеться надписываться. надпити см. надпивати. надпитий отпитый [Перед кождим стояла склянка пива, до половини надпита (Фр.)]. надплановий сверхплановый [Цього року я виплавив сотні тонн надпланової сталі (Літ. газ.у 1960, IX)]. надплести см. надплітати. надплетення надвязка. надпливати, -ваю, -ваєш, падплисти (надпливу, надпливеш) и падплпвтй разг. подплывать, подплыть [Тим ясним шляхом звільна барка надпливає (Фр.): Коли [да- раба] надплила ближче, Євгеній міг розпізнати те товариство, яке плило на дарабі (Фр-I ^надплітання надвязка. надплітати, -літаю, -літбєш, надплести, -лету, -летеш надплетуть, надплести; (крючком, спицами — ещё) надвязывать, надвязать. над плі тятися, -літ&ється надплететься; над- вйзываться. Ср. надплітати. надпліччя анат. надплёчье. надпороти см. падпорювати. надпоротися см. надпорюватися. надпорювати, -рюю, -рюєш, надпороти, -порю, -пореш надпарывать, надпороть. падпбрюватися, -рюється, надпоротися, -пореться надпарываться, надпорбться. .падпотужний техн. сверхмбщный [Схеми спорудження каналу з застосуванням надпотужних вітчизняних екскаваторів і землесосів розробив Інститут гірничої справи Академії наук УРСР (Літ. гав., 1951, VII)]. надприбуток, -тку вк. сверхприбыль [Ленін розкрив зв'язок опортунізму з імперіалізмом, показавши, що капіталісти за рахунок надприбутків, одержуваних від грабування колоній і залежних країн, підкупають і розбещують верхівку робітників, привертають їх на свій бік (Біогр. Леніна)]. падприрбдшш сверхъестественный [В давнину вбачали в гієні щось надприродне та надавали їй сили чарівної чудодійності (пе- рекл. з Салтикова-Щедріна)]. падприрбдність, -ності сверхъестественность. надпровідність, -ності физ. сверхпроводимость. надпрограмний сверхпрогрбммный. -н?дра (род. надр) недра [До XVII сесії Міжнародного геологічного конгресу, яка відбулася в СРСР, було зроблено новий підрахунок геологічних запасів вугілля в надрах Донецького басейну (Геол. ж., 1954, XIV, 4); Післявоєнні роки в нашій країні характеризуються новим бурхливим розквітом талантів, які виростають в надрах обдарованого радянського народу (Рад. Укр., 1954, І)]. надраїти см. падраювати. надранній 1) поэз. предутренний [І в морозяних полях, У надранній тиші, Заєць, вийшовши гулять, Стежку-слід залишить (Шпак)]', 2) с.-х. сверхранний [Скоро сходи в полях дасть надрання колгоспна сівба (Дор.)]. надрати см. надирати. надраювати, -раюю, -раюєш, надраїти, -р&о, -раїш мор. надрбивать, надраить. падрегеператор, -ра радио сверхрегенерйтор. падресирувати, -рую, -руєш надрессировать. надрив, -ву надрыв [3 надривом і хрипом у голосі переконував Бубир, що її [Ганну Дмитрівну] не розуміють (Коп.)]. пад рішати, -вбю, -вбєш, надірвати, -дїрву, -дїрвеш надрывать, надорвать; (о внутренних органах, о голосе разг. — ещё) надсаживать, надсадить [Я розплітав йому личаки, непомітно розкручував і надривав волоки (перекл. з Горького)', А Соловей аж горло надриває І на всі заставки співає (Гл.); Це ти, як заграєш, Серця надриваєш. Чому ти, сопілко, Так тужно співаєш? (Шпак)]. надриватися, -вбюся, -ваєшся, надірватися, -дірвуся, -д Грвешся надрываться, надорваться; надсаживаться, надсадиться [З страху серце надривалось (Руд.)\ І щось наче надірвалось всередині від того погляду (Ст.)]\ ~рив&тися від (з) сміху (від реготу, з рёготу) надрываться со смеху, помирать сб смеху [[Павло Павлович] і не намагався смішити, а дехто в залі аж надривався від реготу (Минко)]. Ср. надривати. падрйвистий надрывистый. надрйвпий надрывный; (причиняющий ши выражающий страдание — часто о крим, вопле — ещё) раздирающий, раздирательный [Офіцер притулив до грудей кашкета і тихо, з якоюсь надривною ніжністю промовив: — Де Даша? (перекл. в 0. Толстого)) І раптом Васин надривний крик припинився (Собко)]. надрйвпо нар. надривно; ^аздир?юще [Кричав хтось з берега довго и надривно (Ри6.)\, Ср. надривний. надрібнити, -ню, -нйш надробить. надріз, -зу надрез [Спритними рухами хірург протер спиртом шкіру й зробив блискавичний надріз (Ле і Левада)]. надрізати, падріз&тіі см. надрізувати. надрізатися см. надрізуватися. падрізування надрёзывание. надрізувати, -зую, -зуєш и падрізати, -з&о, -заєш, падрізати, -ріжу, -ріжеш надрезывать, надрезать, надрезать [Лукаш ш надрізати ножем березу, щоб сточити сік, Мавка кидається і хапає його за руку (Л.Укр.)]. надрізуватися, дується и падрізатися, -зається надрезываться, надрезаться. падрічковйй, надрічний приречный [Тепер він [водоспад] був оточений сліпучим над річковим повітрям (Ст.); Хлопець крихітку здригнувся, коли його обвіяв свіжий надрічний вітерець (Фр.)]. надріччя приречье. надро редк. 1) недра; книжн. лбно [Не прі І ймеш кісточок моїх у рідне надро, де до. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)