Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
над 595 над шим» (Гонч.); Надувся вітер; як повіє — Нема нічого: скрізь біліє... Та тілько лісом загуло (Шевч.)\; 2) (только соверш.: обидеться) разг. надуться [Айше надулась І доцго стояла в куточку, здивована й ображена (Коцюб.)\ Хома надувся в темноті, як сич (Гонч.)]. надувка спец. надувка. надувний надувной [Надувний човен став поруч каюка (Трубл.)]. падударпий сверхударный [Треба дати надударні темпи. Скупчити всю волю, напружити всі сили! (Донч.)]. надудлитися, -люся, -лишся фам. надуться; (напиться пьяным) насандалиться, насандалить нос, наклюкаться, вульг. насосаться, нализаться, нахлестаться, назюзюкаться. падуживання злоупотребление; излишество. Ср. надуживати. надуживати, -паю, -в?єпт злоупотреблять (чем); (употреблять что-нибудь сверх меры книжн. — ещё) излишествовать (в чём). надужитті редк. злоупотребление; излишество [Комісар: ..Семен Перун має бути арештований за надужиття при поборі податків (Фр.)]. Ср. надуживати. надульшш воен. надульный. надуманий прил. надуманный; книжн. сочинённый. надуманість, -пості надуманность; сочинённость [Писала Нехаєва гарними словами, вони справляли враження надуманості (пе- рекл. з Горького)]. Ср. надуманий. надумано нар. надуманно. надумати см. надумувати. падуматися, -миоея, -маєшся разг. надуматься; надумать; задумать; вздумать; затеять [Вона надумалася попросити бабу, щоб перебралася до неї (Фр.)\ Надумалась [я] іти в Київ (Вовч.); От тільки Олепка надумалась топити піч, Телесик вибіг надвір (Тич.)]. Ср. надумувати 2. надумувати, -мую, -муєш (редк.), падумати, -маю, -маєш і) (много чего-нибудь) надумывать, надумать; 2) (только соверш. — принять решение) надумать, разг. надуматься; (захотеть — еще) задумать; (неожиданно — ещё) вздумать; (предпринять) загёять [Степан: ..Надумав я поїхати з тобою в гостипу до твоїх (Л. Упр.); Гридь такий хлопець, що коли щось надумає, то ніяких перепон для нього немає (Ткач); Учитель навіть посміхнувся. Тепер цілком ясно, що дружина надумала порадувати його (Коп.)]; 3) (только соверш. — найти выход из положения и т. п.) разг. придумать [Сидить вовк сам собі — так їсти хочеться! Обшукав він скрізь, перекинув, що було в санках, — иома піде нічого. Думав, думав і надумав: «З'їм бичка та й утечу!..» (народна казка)]; 4) (только соверш. — о прошлом) разг. вспомнить. надумуватися, -муюся, -муєгася раздумывать [Він скрикнув страшенно і, не надумуючись, кинувся в воду (Фр.)]. іадурйти, -дурю, -дуриш разг. 1) (кого) надуть (раза.), обмануть; 2) (с кого) набрать обманом; обл. нажйлить; (неточно) награбить [Пап наробив нами, надурив з нас... А пам хіба з голоду пропадати? (Мирн.)]; 3): ~ти г 6 лову задурить гблову [За цілий день надурять діти голову (Полт. у. — Сл. Гр.)]. падурїти, -рію, -рівні разг. надурачиться. надурочпий сверхурочный [Комсомольці в надурочний час відремонтували верстати (Войч )]. падурочно нар. сверхурбчно. надути см. надувати. надутий 1) прич. надутый [Величезна біла сигара, надута воднем, здіймалась над аеродромом (Трубл.)]; 2) прил. надутый, надувшийся [Отець Миколай схопився був, та, поглянувши на жінку, що як сич надута сиділа, мерщій собі сів (Мирн.)]. надутися см. падуватися и надиматися. надутість, -тості надутость. падуто нар. надуто. надушений1 1) нажатый; надавленный; 2) надушенный. Ср. падушувати. надушений2 прич., прил. надушенный [Попадя увійшла в гостинну наряджена та надушена (Мирн)]. Ср. надушити8. надушити1 см. падушувати. надушити1, -душу, -душиш (чем-нибудь душистым) надушить. надушитися, -душуся, -душишся надушиться. надушувати, -тую, -шуєга, надушити, -душу, -душиш разг. 1) нажимать, нажать; (реже) надавливать, надавить [Я вийду на поле, туди десь за парк, приставлю рушницю до серця й надушу ногою циигель... (Коцюб.)]; 2) (только соверш. — задавить многих) раз?. надушить. надхвістя (у птиц) падхвбетье. надхмарний заоблачный; (поэз. — ещё) надоблачный |Він [народ] за полярний вийшов круг, Надхмарпі він вершить польоти, Не ступлюється від роботи Його неутоли- мий плуг (Рил.); В таємні світи надхмарні Я на крилах думки лину (Л. Укр.)\; мшй з а" м о к воздушный за"мок. падхмар'я поэз. заоблачное пространство, за- бблачпая высь [Проміння падає багрово В чотирикутпики купе, Здаля, з-за темної діброви, Надхмар'я вабить голубе (Дмитр.)]; в ~р'ї над облаками, за облаками, в за- бблачиом пространстве, в забблачной выси [Есмінці па морі, В надхмар'ї мотори — Усе це твої, комсомоле, труди (Дор.)]. надхбджонпя поступление [У кожному колгоспі треба з можливою точністю встановити надходження кормів з усіх наявних джерел (Колг. вироби, енцикл.), Надходження газів у піч контролюватимуть спеціальні прилади (Рад. Укр., 1946, IV)]. надходити, -джу, -диіп, надійти (надійду, надійдеш) 1) (о чём) приближаться, близиться, приблизиться, (реже) подходить, подойти; (наставать — еще) наступать, наступить, (преим. о временах года) приходить, прийти, (после чего-нибудь — несоверш. — также) следовать; (преим. о событиях и явлениях природы — егці) надвигаться, надвинуться [Надходив день Зосиних іменин (Н.-Лев.)\ Надходить вечір. Рожевіє Зелений обрій (Шпак); Осінь надходить, літо минав |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)