Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
над 594 над дорваться; разг. надсаживаться, надсадиться; обл. надседаться, надсёсться [Не надсівшися, не вмерти (Ном.)]. падсікаппя надсечка. надсікати, -кат, -каєш, надсікти, -січу, -січеш 1) надсекать, надсечь; 2) (о лошади) сбивать, сбить [Кінь надсік собі ногу (С*. />.)]• надсікатися, -кається надсекаться. надсікти см. надсікати. надсісти см. надсідати. надсістися см. надсідатися. нблсїчка1 (надсечённое место) надсечка. надсічка2 (действие) надсечка. надскладний техн. сверхслбжный. надслухувати, -лухую, -лухуєиі и надслухати, -лух&іо, -лухаєіп обл. прислушиваться [Всі йшла озираючись і надслухували пильно (Фр.)\ Юсип став надслухувати і нарешті пізнав голос свойого синка (Черемш.)]. надсохнути см. надсихати. надставити см. надставляти. надставка надставка. надставляти, -ляю, -ляєіп, надставити, -влю, -виш надставлять, надставить, наставлять, наступить; 0 ~ти в у і а (уші) обл. см. наставляти1. надставний надставнбй; ^па" труби муз., лингв, надставная труби. надстроковий воен. сверхсрбчный [Бармаш був" к надстроковим сержантам однієї з червоно- армійських частин (Козач.)]; ~ков& служ- б а воен. сверхсрочная служба. надстроковик, -ка воєн, сверхербчник. надстругувати, -гуіо, -гуєпі, падстругатп (пад- стружу, надстружені и надстругаю, надстругаєш) надстрагивать, надстрогать, над- струї аЧь. надстругуватися, -гується надстрогиваться. надтвердий гпец. сверхтвёрдый. надтерміновий сверхсрбчный; ~ве з а в д а п н я сверхербчиое задание. падтесбти см. надтісувати. надтинати, -н?ю, -пасли, надтяти (падітпу, надітнеш) надрубать, надрубить; (ножом и т. п.) надрезывать, надрезать, надрезать. надтиск, -ку, надтиснення фиа. сверхдавлё- ние. иадтих&ти, -тихбю, -тихавга, надтйхпути, -ну, -неш разг. утихДть(иемнбго), утихнуть , (немпбго), приутихать, приутихнуть [Може падтихне трохи вітер (Камен. у. — Сл. Гп.)]. падтісувати, -сую, -суєш, надтесати, -тешу, -тешет надтёсывать, надтесать. надтісуватися, -сується надтёсываться. надто нар. 1) слишком, чересчур (разг.), (реже) не в меру, сверх меры; (при прил. и нар. — ещё) крайне, излишне, разг. больно; (при некоторых глаголах для обозначения количества — ещё) слишком мнбго, чересчур много (разг.); (при иных глаголах для обозначения интенсивности — ещё) слишком сильно, разг. чересчур сильно [Андрій Васильович стомився за цей день. Надто багато подій, надто багато переживань (Собко); Це була надто марудна й обтяжлива ноша (Ваш); Один матрос надто сильно вагріб#^і весло зламалося (Трубл.); Іден надто має, а другий нічого {Камен. у,— Сл. Гр.)\ Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло (Шевч.)]; а ж ~то а) (очень) чересчур; крайне; в высшей степени; б) (много) сверх меры; разг. хоть отбавляй [Є ще Андрій Птаха. Утого відваги аж надто (перекл. з М. Островського)]; не ~то (не очень) не ахти; не больно; 2) (в присоединительной функции) особенно, особенно же, в оеббенности [Чи правду Гапка казала, чи видумувала, — ніхто не скаже. Людям, а надто горничним, ротів не позав'язуєш! (Мирн.)]; а ж ~то в особенности же, осббенно; уст. особливо. надточити1 см. надточувати. надточити2, -точу, -точиш (налить) нацедйть (немнбго). надточувати, -чую, -чуєш, падточйтн, -точу, -точиш (удлинять) натачивать, натачать [Сорочечка куца — треба робити, щоб надточити (Ном.)\. падтріснутий разг. надтреснутый [На пожар- ній каланчі вдарили в надтріснутий дзвін (перекл. з Мальцева); Голос у Пахола був надтріснутий, але в ньому бриніли якісь страшні нотки — зухвальства (Смол.)]. падтяти см. надтинати. надубасити, -башу, -ба>иш разг. отдубасить. надубити, -дублю, -дубиш спец, вадубйть, надувальний спец. надувательный. надувальник спец. надувальщик. надувальниця спец, надувальщица. надувания надувание; спец. надувка. надумати, -ваю, -ваєш и надимати, -маю, -маєш, надути (надую, надуєш и надму, падмеш) 1) надувать, надуть [Вітер падував їх [вітрила], і вони виривалися з рук, як великі білі птахи (Коцюб.); Довкола на гальці сиділи хлопці й надували тюленячі мішки через маленьку дірку (перекл. і Сьомушкіна); Ти, вітре, міцній; надимай паруси, з багатим уловом наш човен неси1 (Заб.)\ — Про голос, як і про зброю, треба дбати, — повчав він далі, грыно надимаючи свої повні, виголені до блиску щоки (Гонч.)\ Багатирки надимали презирливо губи, а Мартоха думала: «заз- дростять!» (Л. Укр.); Пустого міха не надуть, коли пораз дірки йдуть (ІІ<ш.)\ Сидить Абдул, Губи надув І гадку гадає (Г.-Арт.)]; 2) (несоверш. толь ко над упати, соверш. только надую, надуєш — нашить) надувать, надуть [Вітер так кричить, та дме, та надув таку хмару, що господи1 (Чуб.)]; 3) (только несоверш. надувати-бя дополнения) редк. дуть [Сипле сніг — як 8 рукава; Крутить завірюха; В полі вітер завива, Надуває фуга... (Боров.)]. падуватися, -ваюся, -ваєтея и надиматися, -маюся, -маєшся, падутися (надуюся, на дуєшся и падмуся, надмешся) 1) ваду. ваться, надаться; (только несоверш,- важничать разг. — ещё) топорщиться, пыжиться [Кидалась [молодиця] в танець так прудко, що синій плащ її надувався в лопотів на вітрі (Коцюб.); Брезентові фартухи надималися, мов паруси (Баші Позуючи, повнощокий, булькатий Хщ надимався ще більше, «аби бути страшні' |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)