Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

наж
597
наз
щі результати дало комбінування ламп
| нажарювання і ламп денного світла. При
такому способі розсада помідорів
вирощується в небувало короткі строки — до
20 днів (Рад. Укр., 1954, І)].
нажарювати, -ргою, -рюєш, нажарити, -рю,
-ршп нажаривать, нажарить [Сонце
нажарило бетонний парапет набережної (перекл.
а Беляева)].
нажарюватися, -рююся, -рюсшся,
нажаритися, -рюся, -ршпся нажариваться,
нажариться.
нажатії см. нажинати.
нажаханий напуганный; настращённый
[Нажахана ще з дому, Галина нервово
сприймала найменше пепорозуміння в нашому
бездомному житті (Ле)]. Ср. нажахати.
нажахати, -жахаю, -жахаєш разг. напугать;
разг. настращать [Я, щоо більше його
нажахати, ще н погпався за ним... (Шиян)].
нажахатися, -жахаюся, -жахаєшся разе.
напугаться; натерпеться страху.
наждак, -ку наждак.
наждаковий, наждачний наждбчпьтй.
нажебрати, -раю, -раєш насобирать
(побираясь).
нажерти см. пажирати.
нажертися см. нажиратися,
нажив, -ву, нажива1 рыб., охотн. нажива
(спец.), пажйвка (спец.)\ приманка ІЯ
поправляю нажив, — і спадають із удлища
краплі (Рил.)\ Смагляве личко сяяло від
щастя, Округлими ставали оченята, Коли
хапав наживу окунець Чи лящик хитрий
(Рил.)}.
нажива2 (выгода) нажива; разг. пожива
[..торгівля приваблювала до Афін дуже багато
чужоземців, які оселялися тут заради
легкої наживи.. (Енгельс); У нашому селі
є нажива старшині (Волч. у. — Сл. Гр.)у
наживати, -ваю, -вбєш, нажити, -живу,
-живеш наживать, нажить [Здоров'ячко —
трудами паживають; А лежпі — й під
млпном згнивають (Боров.); — А нам пора
додому, — нагадую, — щоб часом не
нажити нам собі лишенька! (Вовч.)]; <^жйти
крутійством (крутнею, шах-
рбиством) см. крутійство.
наживатися, -ваюся, -ваєшся, пажйтися,
•живуся, -жпвешся 1) наживиться,
нажиться, обогащаться, обогатиться
[Нажилися [багаті] з нашої праці, та й
панують... (Мирн.)]; 2) (только соверш. —
пожить долго или хорошо) разг. нажиться
[Хоч ненастанно стяг мій з вітром бився, та
не високо плив в руці слабій, і хоч я жив,
то все ж я не нажився (Фр.)].
наживити см. наживляти.
наживка пажйвка, нажива; иримбнка [Риба
почула наближення теилих днів. Вона
паче здуріла з радощів і краще почала
хапати наживку (Донч )]. Ср. нажив.
наживлювати см. наживляти.
наживлюватися см. наживлятися.
наживляти, -ляю, -ляєш и наживлювати,
-люю, -люєш, наживити, -живлю, -живиш
рыб., охотн. наживлять, наживить
[Дитинство Сашкове проходило на березі — біля
рибальської снасті та на артільній фелюзі:
І вибирати невід, смолити днище,
наживлювати перемет (Смол.); Він наживив
шматочок рачка на гачок, поплював на нього
і закинув льосу (Донч.)].
наживлятися, -ллється и наживлюватися,
-люється рыб., охотн. наживляться.
наживний1 1) наживнбй [Г а йда й:
..Знання діла, вміння воювати — справа наживна
(Корп.)]; 2) (купленный на личные
средства) разг. нажитбй, нажитый,
благоприобретенный [У його земля наживна, а не
батьківщина або дідівщина (Волч. у. —
Сл. />.)].
наживний2 рыб., охотн. наживнбй.
иажйп, -пу {количество сжатого хлеба) с.-х.
нажин.
1 нажинати, -паю, -паелл, нажати, -жну,
•жнёт нажинать, нажать [Ось вона нажала
сніп і крутить перевесло... (Коцюб.)].
(ПажпраЧп, -раю, -р&єш, нажерти, -жеру,
-жереш вульг. нажирать, нажрать.
нажиратися, -раюся, -раешея, нажбртися,
-жеруся, -жерешся вульг. нажираться,
нажраться; (соверш. — ещё) налбпаться [Ніяк
не нажереться (Н.-Вол. у. — Сл. Г р.)].
нажируватися, -руюся, -руєшся 1) (о живот^
ных) пажироваться; 2) (о людях) разг.
нажироваться, пожировбть; (пожить в
роскоши — ещё) пороскбшничать, иороскб-
шествовать [І отак тиждень-другии
побенкетують, нажируються вволю та й як
вітром здмухне їх (Головко)]; 3) (раэвле-
каясь) надурачиться, нашалиться;
нажироваться.
пажити см. наживати.
нажитий нажитбй, на"житый; (купленный на
I личные средства — ещё)
благоприобретенный.
нажитися см. наживатися.
І нажитний редк. наживнбй [То все нажитне,
ізнов розживемося (Барв.)].
нажужмити, -млю, -миш накбмкать.
назавжди, разг. паза вс іди, обл.. пазавсігдй
нар. навсегда' [Кошовий: Беру я
булаву із рук твоїх, Богдане, щоб передати
на великій раді її тобі назавжди (Корн.);
Невже я їх мушу забути, повинна їх
покинути назавсіди? (Н.-Лев.)]; разі ^ди
раз и навсегда^ [Здавалось, лейтенант щб-
ино прибув оце десь із південних сонячних
країв, густо; раз і назавжди засмалений
тамошнім сонцем (Гонч.)].
І назавтра нар. назавтра (разг.), па следующий
день [Назавтра, як тільки Телесик устав,
І почали його вчити читати (Тич.)].
І назавше нар. обл. навсегда* [Сади
розкриваємо навстіж для молодості і краси, Во
Київ наш людському щастю належить
назавше й навіки (Бажан)].
І назад нар. назад; (при глаголах движения
І и глаголах со значениелі брать, отдавать —
ещё) обратно, уст. вспять (только\при
глаголах движения) [А коли боятись іти вперед,
це значить іти назад.. (Ленін); Хай потужна
хвиля ллється, Не вертаючись назад, Хай
уся земля назветься: Молода Країна Рад
(Рил.); Старі поїхали назад, а молоді
зостались на своїм господарстві (Мирн.)];
і д о р б г а ~д см. дорога; н і ~»і и і

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)