Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
наж 597 наз щі результати дало комбінування ламп | нажарювання і ламп денного світла. При такому способі розсада помідорів вирощується в небувало короткі строки — до 20 днів (Рад. Укр., 1954, І)]. нажарювати, -ргою, -рюєш, нажарити, -рю, -ршп нажаривать, нажарить [Сонце нажарило бетонний парапет набережної (перекл. а Беляева)]. нажарюватися, -рююся, -рюсшся, нажаритися, -рюся, -ршпся нажариваться, нажариться. нажатії см. нажинати. нажаханий напуганный; настращённый [Нажахана ще з дому, Галина нервово сприймала найменше пепорозуміння в нашому бездомному житті (Ле)]. Ср. нажахати. нажахати, -жахаю, -жахаєш разг. напугать; разг. настращать [Я, щоо більше його нажахати, ще н погпався за ним... (Шиян)]. нажахатися, -жахаюся, -жахаєшся разе. напугаться; натерпеться страху. наждак, -ку наждак. наждаковий, наждачний наждбчпьтй. нажебрати, -раю, -раєш насобирать (побираясь). нажерти см. пажирати. нажертися см. нажиратися, нажив, -ву, нажива1 рыб., охотн. нажива (спец.), пажйвка (спец.)\ приманка ІЯ поправляю нажив, — і спадають із удлища краплі (Рил.)\ Смагляве личко сяяло від щастя, Округлими ставали оченята, Коли хапав наживу окунець Чи лящик хитрий (Рил.)}. нажива2 (выгода) нажива; разг. пожива [..торгівля приваблювала до Афін дуже багато чужоземців, які оселялися тут заради легкої наживи.. (Енгельс); У нашому селі є нажива старшині (Волч. у. — Сл. Гр.)у наживати, -ваю, -вбєш, нажити, -живу, -живеш наживать, нажить [Здоров'ячко — трудами паживають; А лежпі — й під млпном згнивають (Боров.); — А нам пора додому, — нагадую, — щоб часом не нажити нам собі лишенька! (Вовч.)]; <^жйти крутійством (крутнею, шах- рбиством) см. крутійство. наживатися, -ваюся, -ваєшся, пажйтися, •живуся, -жпвешся 1) наживиться, нажиться, обогащаться, обогатиться [Нажилися [багаті] з нашої праці, та й панують... (Мирн.)]; 2) (только соверш. — пожить долго или хорошо) разг. нажиться [Хоч ненастанно стяг мій з вітром бився, та не високо плив в руці слабій, і хоч я жив, то все ж я не нажився (Фр.)]. наживити см. наживляти. наживка пажйвка, нажива; иримбнка [Риба почула наближення теилих днів. Вона паче здуріла з радощів і краще почала хапати наживку (Донч )]. Ср. нажив. наживлювати см. наживляти. наживлюватися см. наживлятися. наживляти, -ляю, -ляєш и наживлювати, -люю, -люєш, наживити, -живлю, -живиш рыб., охотн. наживлять, наживить [Дитинство Сашкове проходило на березі — біля рибальської снасті та на артільній фелюзі: І вибирати невід, смолити днище, наживлювати перемет (Смол.); Він наживив шматочок рачка на гачок, поплював на нього і закинув льосу (Донч.)]. наживлятися, -ллється и наживлюватися, -люється рыб., охотн. наживляться. наживний1 1) наживнбй [Г а йда й: ..Знання діла, вміння воювати — справа наживна (Корп.)]; 2) (купленный на личные средства) разг. нажитбй, нажитый, благоприобретенный [У його земля наживна, а не батьківщина або дідівщина (Волч. у. — Сл. />.)]. наживний2 рыб., охотн. наживнбй. иажйп, -пу {количество сжатого хлеба) с.-х. нажин. 1 нажинати, -паю, -паелл, нажати, -жну, •жнёт нажинать, нажать [Ось вона нажала сніп і крутить перевесло... (Коцюб.)]. (ПажпраЧп, -раю, -р&єш, нажерти, -жеру, -жереш вульг. нажирать, нажрать. нажиратися, -раюся, -раешея, нажбртися, -жеруся, -жерешся вульг. нажираться, нажраться; (соверш. — ещё) налбпаться [Ніяк не нажереться (Н.-Вол. у. — Сл. Г р.)]. нажируватися, -руюся, -руєшся 1) (о живот^ ных) пажироваться; 2) (о людях) разг. нажироваться, пожировбть; (пожить в роскоши — ещё) пороскбшничать, иороскб- шествовать [І отак тиждень-другии побенкетують, нажируються вволю та й як вітром здмухне їх (Головко)]; 3) (раэвле- каясь) надурачиться, нашалиться; нажироваться. пажити см. наживати. нажитий нажитбй, на"житый; (купленный на I личные средства — ещё) благоприобретенный. нажитися см. наживатися. І нажитний редк. наживнбй [То все нажитне, ізнов розживемося (Барв.)]. нажужмити, -млю, -миш накбмкать. назавжди, разг. паза вс іди, обл.. пазавсігдй нар. навсегда' [Кошовий: Беру я булаву із рук твоїх, Богдане, щоб передати на великій раді її тобі назавжди (Корн.); Невже я їх мушу забути, повинна їх покинути назавсіди? (Н.-Лев.)]; разі ^ди раз и навсегда^ [Здавалось, лейтенант щб- ино прибув оце десь із південних сонячних країв, густо; раз і назавжди засмалений тамошнім сонцем (Гонч.)]. І назавтра нар. назавтра (разг.), па следующий день [Назавтра, як тільки Телесик устав, І почали його вчити читати (Тич.)]. І назавше нар. обл. навсегда* [Сади розкриваємо навстіж для молодості і краси, Во Київ наш людському щастю належить назавше й навіки (Бажан)]. І назад нар. назад; (при глаголах движения І и глаголах со значениелі брать, отдавать — ещё) обратно, уст. вспять (только\при глаголах движения) [А коли боятись іти вперед, це значить іти назад.. (Ленін); Хай потужна хвиля ллється, Не вертаючись назад, Хай уся земля назветься: Молода Країна Рад (Рил.); Старі поїхали назад, а молоді зостались на своїм господарстві (Мирн.)]; і д о р б г а ~д см. дорога; н і ~»і и і |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)