Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пак 612 нак укрывать, укрыть [Поцілував [Гонта] мертвих в очі, Хрестить, накриває Червоною китайкою Голови козачі (Шевч.); Три дуби шатром накрили хату ліспикові (Пере.)]] 2) (точно обстреливать цель) воен. накрывать, накрыть [Ми були сміливі од того, що не знали, де ходить небезпека і як вона виглядає. Навіть снаряд, який накрив КП і, на щастя, виявився випадковим, ..не сподобався нам лише тим, що оглушив (Янов.)]; 3) (перен.: захватывать врасплох) разг. па- крывйть, накрыть [Дід: Ні, ми через тин поговоримо тихенько; а то ще там твоя теща накриє (Стар.); Мовчи, так ми їх всіх накриємо (Панч)]; 4) (только соверги.) этн. уст. покрыть гблову (кому) [Пішов москаль в Туреччину; Катрусю накрили. Незчулася, та й байдуже, Що коса покрита (Шевч.)]; 0 '-фйти мокрим ряд- п б м (к о г 6) а) наброситься с упрёками (на когб) [Мокрина знову пізно вернулась додому, батько знов накрив її мокрим рядном (Н.-Лев.)]; б) (удивить) огорошить (когб); гепати [на] стіл накрывать [на] стол, собирать на стол [Накривай на стіл, Христе (Мирн.)]; зйзим оком ^вати / СМ. ЗГЇЗИІІ. накриватися, -в&юся, -ваєшся, накритися, -ріїюся, -риєшся накрываться, накрыться, покрываться, покрыться; укрываться, укрыться [Накрився, мов лисиця хвостом! (приказка); Григорій раптовим рухом натягнув ковдру, накрився з головою (В. Васи- левська—переклад)]. Ср, пакривати 1. накривка покрышка; (крыша на столбах или иной опоре для защиты от непогоды и - солнца) навёс; (кусок ткани) накрывало [Над головами пасажирів висіла брезентова накривка (Трубл.)]. накришиш нокрбвный; ~пё скло покровное стекло. накриво нар. разг. 1) нербвно; в стброну; разе, накриво; 2) перен. наперекор [Ніколи цього не буде, щоб хто сказав тобі й слово накриво (Мирн.)]; говорити ~во разг. противоречить; разг. перечить. накрйкувати, -кую, -куєш редк. напирать [—Я замерзла, я, я! —та так уже на те я накрикує! (Вовч.)]. накрити см. накривати. накритий 1) накрытый; покрытый; укрытый [Гарячі очі мацали боки цистерни, готові втягнути в себе, висушить повну посуду, міцну, недоступну, накриту вогнем (Коцюб.)]; 2) накрытый; 3) накрытый; 4) покрытый Ср. пакривати 1—4; О ^тніі стіл накрытый стол [Накритий стіл стояв посередині великої кімнати (Собко)]. накритися см. пакриватися. накриття прикрытие; (сооружение — ещё) навес; (у дома и т. п.) крбвля; (из ткани) накрывало [Ю д а: ..Налинув дощ і перервав промову, Я сів під накриття і думу думав (Л. Укр.); Вийшли з-нід накриття, і Козаков став крутити цигарку (Гонч.); За час німецько-фашистської окупації в МТС зруйновані і пошкоджені майже всі майстерні і накриття для сільськогосподарських машин (Рад. Укр., 1946, IV)]. накричати, -чу, -чйш накричить; разг. наорать [Настя накричала на нього, шоб він не встрявав у бабську роботу та йшов собі геть із хати (Коцюб.); Вдоволивши свою гордовитість, Оникій вернувся додому та ще й накричав вуха своїй бабі лайкою (Н.-Лев.)]. накричатися, -чуся, -чишсяразг. накричаться; наораться [Нічого не вдіяли ні становий, ні посередник,—тільки дарма накричалися, та з тим і поїхали (Мирн.)]. Ср. пакричатп. пакрйшувати, -шую, -шуєш (редк.), накришити, -ригау, -рйпшш крошить, накрошить [За обідом нехай тільки хто накришить хлібом на столі або розіллє борщ з ложки, — Василько так і гукне..: «А нащо так накришувати та наляпувати!» (Вас); Мати загадала їй зібрати з глечика сметану та накришити сала (Н.-Лев.)]. пакроїти см. накроювати. накрохмалити см. накрохмалювати. накрохмалювання накрахмаливание. накрохмалювати, -люю, -люєш, накрохмалити, -лю, -лиш накрахмаливать, накрахмалить. накроювати, -роюю, -роюєш, накроїти, -рою, -роїш накраивать, накроить. пакрутйти см. накручувати. накрутитися см. накручуватися. накручений 1) накрученный; навёрнутый; наверченный; навитый; 2) заведённый [Капітан якийсь час ішов просто перед себе, машинально, без свідомості, мов накручений автомат (Фр.)]. Ср. накручувати 1—2. накручування 1) накручивание; навёртывание; спец. навёртка; наверчивание; спец. навппка; 2) завбд; разг. заводка. Ср. накручувати 1Т2. пакручувати, -чую, -чуєш, накрутити, -ручу, -рутнш 1) накручивать, накрутить; (навинчивать — еще) навёртывать, навернуть; (изготовлять верчением — ещё) наверчивать, навертеть; (изготовлять витьём — ещё) напивать, навить [Нахмуривсь Остап та накручує вуса (А вуса в Остапа добрячі були)... (Ґл )]; 2) (приводить в действие механизм) заводить, завести [До старовинного годинника пройшов він І взявсь накручувать (перекл. Рильського); Шелемеха урочисто накрутив грамофон (Трубл.)]; ~тити себе взвинтить себя; О ~тйти вуха разг. надрать уши, выдрать за уши.* накручуватися, -чується, накрутитися, -ру- тпться 1) накручиваться, накрутиться; навёртываться, навернуться; ср. пакручувати 1; 2) страд, з. (несоверш.) накручиваться; навёртываться; наверчиваться; навиваться; заводиться; ср. пакручувати 1—2. накрюкатп, -каю, -каєш и накрякати, -каю, -касш этн., перен. разг. накаркать. нактоуз мор. нактбуз. пакувати1 см. наковувати. накувати2, -кую, -куёш и иакукув&ти, -кукую, -кукуєш накуковать [Ой "зозуле, зозуленько, Нащо ти кувала? Нащо ти їй довгі літа, Сто літ накувала? (Шевч.); Купувала перша зозуля, і Василько зразу порахував, скільки йому иакукуе (Турч.)]. накульгування прихрамывание. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)