Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нак 613 нал накульгувати, -гую, -гуєш прихрамывать; разг. припадать на ногу; (слегка или изредка) похрамывать [Бригадир ішов, трохи накульгуючи і спираючись на ціпок (Сміл.)]; ~гує на праву ногу прихрамывает (припадает) на правую нбгу [Вона трошки кривенька: на праву ногу накульгує (Чер- ниг. г.— Сл. Гр.)]. накупати см. накуповувати. накупатися, -паюся, -паєіпся разг. накупаться [Син купається, не накупається (Н.-Лев.)]. накупити см. пакупбвувати. накупитися, -куплюся, -купишся разг. накупиться [Чи скоро ви накупитеся? Увесь базар хочете закупити (Богод. у.— Сл. Гр.)]. пакуповувати, -пбвую, -пбвуєіп и накупати, -паю, -паєпт, накупити, -куплю, -купиш и разг. пакуплятп, -ляю, -ляєга пакупать, накупить [Купує мій купець, купує та складає; Всього багато накупив (Гл.); Багато чого накупляли на ярмарку (Черниг. у.г— Сл. Гр.)]. накупчеппя накопление [Накупченпя заліза в рудних покладах Сакса ганського району відбувалось трьома етапами, за допомогою трьох різних генетичних процесів (Геол. жг 1953, ХШУ3)]. накурений накуренный. пакурйтп1 см. накурювати1. накурити2 см. накурювати2. накуритися см. накурюватися. накурювати1, -рюю, -рюєпі, пакурйти, -курю, -куриш 1) накуривать, накурить [Сава Петрович., витяг цигарку, сірники і, вдаючи, що не хоче накурювати в кімнаті, вийшов за двері в коридор (Головко); Накурила [Галочка] ладаном кріпко і заперла хату, щоб пе видихалося (Квітка)]; 2) (добывать перегонкой) нагонять, нагнать; спец. накуривать, накурить. пакурюватп2, -рюю, -рюєш, накурити, -рю, -рипі пылить, напылить, поднимать пыль, поднять пыль. накурюватися, -рююся, -рюєшся, накуритися, -курюся, -куришся разг. накуриваться накуриться. па куса ни и накусанный. пакусати, -саю, -саєпт накусать. накушування накусывание. накущитися, -щиться накустйться [Накущилось жито (Сл. Гр.)]. налагоджепий 1) налаженный; направленный; устрбенный [На нашій свинофермі добре налагоджено водопостачання (Колг. Укр., 1954, 3)]; 2) приготбвленпый [Він упав без сили на призьбу, розсипаючи налагоджену про запас мамалиґу (Коцюб.)]; 3) настроенный; налаженный. Ср. пала- годжуватп 1, 3—4. палагодженість, -ності налаженность. налагодження 1) наложение; техн. наладка; направление; устройство; книжн. устроение [Облік і контроль — ось головне, щб потрібне для «налагодження», для правильного функціонування першої фази комуністичного суспільства (Ленін)]; 2) настройка. Ср. палагоджувати 1, 4. налагоджування 1) налаживание; техн. наладка; направление; устрбйство; книжн. устроёпие; 2) приготовление; 3) настраивание, настрбйка. Ср. палагоджувати 1, 3—4. налагоджувати, -джую, -джуєш, палагодити, -джу, -дині 1) налаживать, па ладить; (хорошо организовывать разг.— ещё) направлять, направить, (о жизни и т. п.) устраивать, устроить [Танин батько виїхав на Урал, де має налагоджувати виробництво танків (Собко); Через річку налагоджували міст .(пе- рекл. з Фурманова); В серпні 1913 року вдалось налагодити вихід в Москві газети під назвою «Наш Путь», в якій Лепіп вмістив ряд статей (Біогр. Леніна); Іноді по хаті пропесеться глибоке зітхання; увірветься нитка й затихне на який час гуркаппя прядки, поки її палагодить Гапп9(Мирн.)], ^тн стосунки наладить отношения [Приїхавши до села, Завгородній пе зустрів теплоти в дівчині, а всі його намагання налагодити з нею кращі стосунки -залишились марними (Скляр.)]; 2) (починить много предметов) иачйнивать, начинить; 3) (для чего-нибудь) разг. приготовлять, приготавливать, прпготбвить; (для еды и еду — ещё) собирать, собрать [Мати тимчасом швиденько налагодила вечеряти (Головко)]; 4) муз. редк. настраивать, настроить; разг. па леживать, наладить [Щоо пісні мої сталп новими, як налагодить струни мої?.. (Сос.)] налагоджуватися, -джуюся, -джуєшся, па- лагодйтися, -джуся, -дшпея 1) налаживаться, наладиться; направляться, направиться; устраиваться, устроиться [Життя агронома Шульжеика потроху налагоджувалося (Кач.); Апарат, лиш па мить знизивши силу прийому, знов налагодився (Ле і Левада); Праця в школі налагодилась (Вас.)]; 2) приготовляться, приготавливаться, приготовиться; собираться, собраться; (только соверш. — принять намерение) расположиться (уст.) [Землянський налагодився йти (Бойч.); Поки там пан налагодиться сплести невода, рибка собі в затишку плодиться (Мирн.)]; 3) страд, з. (несоверш.) налаживаться; направляться; устраиваться; яа- чйниваться; приготовляться, приготавливаться; собираться; настраиваться; налаживаться; ср. палагоджувати 1—4. палагодити см. налагоджувати. палагодптися см. налагоджуватися. паладжепий прич. 1) налаженный; 2) приготовленный; 3) настрбенный; наложенный [Пду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає (Коцюб.)]. Ср. наладити 1—3. наладити, -джу, -дит 1) наладить [Як усе наладила любо та мило, без гуку того, без крицу (Мирн.); Відомості йому [Хмельницькому] майже щодня приносив Лаврін Капуста, який наладив розвідку (Панч)]; 2) (оля чего-нибудь) приготбвить [Іван., роз- ложив огонь у печі і наладив миску бульби, щоби пекти її в грані на вечерю для тата і для себе (Фр.)]; 3) муз. настрбить; разг. наладить [Ввійшов ти, мов доля, В життя моє тихе, дитячо, Гучпим резонансом На слово моє відповів, Дав віру у силу, У |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)