Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нал 616 нал палнвальпик спец. наливалыцик. наливальниця спец. наливалыцица. наливаний прил. редк. налитбй; (в народной поэзии) наливнбй [Хоч на виставку—наливані жита' (Мур.)\ — Ягідко моя! наливаная!.. — Він припав до неї, до її теплого лона (Мирн.)]. наливання 1) наливание, наливка; спец, налив [Розмова стихла, чутно було тільки, як працювали молоді щелепи та булькало вино при наливанні у склянки (Коцюб.)]; 2) (о плодах) налив. наливати, -ваю, -ваєш, палити, -ллю, -ллєш и редк. налляти (налляю, палляєш, обычно наллю, наллєш) 1) наливать, налить; (переч.— преим. о чувствах — ещё) наполнять, наполнить [Хто п'є, тому наливайте, а хто не п'є, тому не давайте (народна пісня); І наливає вересень сади Густим, багряним, повнокровним цвітом (Герас); Гей, то ж не вітри буйнії дуби нагинали, На Дніпрі-Сла- вуті хвилі-гори підіймали, — То хвиля народного гніву здіймалась, Серця гартувала, Помстою наливала! (дума); Він допив першу шклянку і налив другу (Смол.); Густа, медова теплота Високі налила жита (Рил.); Пані Наталя тремтячими руками налляла склянку чаю (Коцюб.); Тепла ласка налляла очі материні (Головко)]; 2) (о плодах, зерне) разг. наливаться, налиться [В народі кажуть: два тижні жито колоситься, два наливає і два — дозріває (Рад. Укр., 1946, VI)]. наливатися, -ваЬся, -вбєшся, палитися, -ллюся, -ллєшся и редк. наллятися (на- лляюся, палляєшся, обычно наллюся, па- ллєшся) 1) наливаться, налиться; (перен.— * преим. о чувствах — ещё) наполняться, наполниться [Лице її мінилося: раз наливалося кров'ю, мов буряк, то знов блідло, мов полотно (Фр.); Враження було таке, що судно вже налилося водою і потопає (Смол); Рука її тремтіла й палала, а очі вже налилися слізьми (Ле)\ Лице в неї наллялось кров'ю, очі спалахнули (Коцюб.)]; 2) (о плодах, зерне) наливаться, налиться [Молоком наливались жита і вівси (Баман); Там на родючім чистім полі Жита наллються (Граб.)]. наливка наливка. наливковий наливочный. наливний 1) (о плодах) наливнбй [Жінка в мене була, як наливне яблуко (Скляр.)]; 2) спец, наливнбй; ^не судно наливное судно; ^*нё к б л е с о наливи бе коле сб. палйвчатий наливнбй [Личко твоє — як яблучко наливчате, очі — як зірочки у небі (Мирн.); Йому ввижалися дівчата, немов зозулі голосні, краса наливчата. пісні (Мал.)]. налиганий1 со связанными верёвкой рогами [За горбами пленталися налигані корови, окремо чорним клубком котилася отара овець (Панч)]. Ср. налигувати. налиганий3 пьяный, напившийся; вулы. нахлеставшийся, наклюкавшийся, нализавшийся, назюзюкавшийся. Ср. налигатися 1. налигати см. налигувати. палигатпся, -гаюся, -гаєшся вульг. 1) (напиться) надуться; (допьяна) нахлестаться, наклюкаться, нализаться, назюзюкаться [Буржуа, налигавшись рому та портеру, .підняли такий гвалт, неначе в хаті стало пекло (Н.-Лев.)]; ~тися по саме нікуди напиться до положения риз (гиутл.), напиться до чёртиков (фам.); 2) (наесться) нажраться (вульг.); (жидкой пищи—ещё) нахлебаться [І от Гордій все лиг та лиг. ї тільки добре налигався — Вже до Тетяни засміявся (Руд.)]. налигач верёвка, связывающая рога волу или корове; обл. налыгач [Тронько оперіщив лозиною корів і потяг за налигач геть (Ряб.); Налигачем скрутили руки, Об землю вдарили — нема, Нема ні слова (Шевч.); Минулися нашим ворогам їх розкоші, увірвала свята воля того налигача, що в'язав нас (Мирн.)]. палйгувати, -гую, -гуєш, налигати, -гаю, -гаєш надевать верёвку на рога волу или корове [Христя вдоволена, з слізьми на очах, налигувала телицю (Горд.); Було й вола налигать не достану, а ще й по ріллі спотикаюсь,—оремо... (Тесл.); Час не віл— його не па лигаєш! (приказка)], па лизатися, -лижуся, -лижешся 1) разг. нализаться; 2) (напиться) фам. пализаться [На заручинах Максим так нализався, що трохи-трохи не побив свого нареченого тестя (Мирн.)]; см. ещё надудлитися. палйиути, -не 1) налететь [Налинули голуби із чужої сторони (Чуб.)]; 2) перен. нахлынуть [На бульвар налинула публіка (Н.-Лев.); Спогади налинули разом, як весняні каламутні потоки (Донч.)]; ^пув дощ хлынул дождь. налипати, -пае, налипнути, -не налипать, налипнуть; (о чём-нибудь вязком — еще) навязать, навязпуть, [Вогкий сніг зразу налипає па чоботи, а тоді спадає (Коп.); Земля пудами глею Налипла їй на чоботи нові (Мур.)]. налиплий налипший; навязший [Нюська лукаво подивилась на Петра, мовчки сколупнула з сапки налиплу землю (перекл. а ЇІо- повкіна)]. Ср. налипати. палйпнути см. палипатп. налисник кул. налистник. налити см. наливати. налитий, редк. паллятий 1) на*литый, налитбй; (о сосуде и перен.— ещё) напблненный [На столі стояли глибокі тарілки, по вінця налиті сметаною, пахучим медом (Куч.); По вінця налитий радістю, надіями, Леонід тихою ходою описував прощальний круг навколо села (Ст.); Важкі сиві хвилі, наче налляті оливом, котились морем до самого об]зію (Трубл.); Ківш життя, поверх наллятий, Випив він у повній мірі (Шер.); Професор Буйко вийшов із клініки, наллятий свіжою юнацькою снагою (Баш)]; 2) (только налитий — о плодах) налитбй, налившийся [Неначе в глибокій задумі, хилився налитий колос (Сміл.)]; О ~ті крбц'ю б ч і налившиеся кровью глаза* [Налитими кров'ю очима стежить за його рухами Микола (Риб.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)