Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нам 620 наш намарно, памарне нар. разг. напрасно; пона- * прбсну; пбпусту [Артюхов дуже хвилювався, и перші постріли в нього пішли намарно (Пере.); Намарне птиці Зайти в розмову хочуть із старим, Свистанням розливаючись гучним (Рил.)]; см. ещё марно, марне. намарудитися, -джуся, -диіпся разг. намаяться. намаслепий намасленный; (реже) масленный. намаслювати, -люю, -люєш, па маслити, -лю, -лиш намасливать, намаслить. намастити см. намащувати. намаститися см. памащуватися. намахатися, -мах&юся, -махаєшся разг. намахаться [Намахавшись ціпом за цілий день над панським житом, він щойно прийшов до хати, упав на піл і заснув (Панч)]. памадати см. памацувати. пам&цуванпя нащупывание. намацувати, -цую, -цуєш, намацати, -цаю, -цаєш нащупывать, нащупать [Хтось шарив по сінях, намацуючи руками клямку хатніх дверей (Кач.); Клава намацала ручку крана машиніста і злегка повернула її (Донч.); Вислана вперед розвідка намацала ворога в селі Петрівці (іїанч)]. памацуватися, -цується нащупываться. намащений 1) намазанный; намасленный; 2) смбзапный; намазанный; 3) намащённый, умащённый. Ср. намащувати 1—3. намащування намазывание. намащувати, -мащую, -мащуєш, намастити, -мащу, -мастиш 1) (о чём-нибудь съедобном) намазывать, намазать; (маслом — ещё) намасливать, намаслить [Набирає [Данилої прозорого тягучого меду, намащує скибку і поволі жує (козач.)]\ 2) (о машинах и других предметах) смазывать, смазать; редк. намазывать, намазать [Валерик почав швидко збиратись. Дістав у комірчині лижі, намастив їх мастилом, перевірив кріплення (Збан.)]] ^тйти брови разг. намазать брови [Ой, дівчино милостива, Чим ти брови намастила? (Чуб.)]; ^стйти п'яти перен. разг. навострить лыжи; 3) (душистыми веществами) уст. намащивать, намастить, умащать, умастить. намащуватися, -мащуюся, -мащуєгпся, па- мастйтися, -мащуся, -мастишся 1) намазываться, намазаться [Сашко: Діду, комарі уже кусають. Треба дьогтем намаститись (Корн.)]; 2) (пропитываться маслом) намасливаться, намаслиться [Не намастилися млинці (Сл. Гр.)]; 3) страд, з. (несо- верш.) намазываться; намасливаться; смазываться; намазываться; намащиваться, умащаться; ср. намащувати 1—3. намёл, -лу намол. намелений намблотый. намелювати, -люю, -люєш, намолоти, -мелю, -мелеш 1) намалывать, намолоть [Намолов муки цапок Повний'кадуб і мішок (Ст.)]\ 2) (только соверш.— наговорить) фам. намолоть, наболтать; вульг. натрепать (языком). намелюватися, -люється намалываться. наменути, -ну, -нёш обл. намекнуть; разг. заикнуться [Він розказав, де його хата стоїть, пойменував сусід своїх — не на- менув тільки про Галю (Вовч.)]. памепутпся, -пуся, -пёшся обл. заикнуться [Мені слова промовити не вільно при батьку: тільки наменусь, усі моргають і кивають, що треба мені за язик вкуситися! (Вовч.)]. памерз, -зу обл. иней, изморозь. намерзати, -заю, -заєш, памёрзпути и намерзти, -зну, -знеш 1) (на чём) намерзать, намёрзнуть [Ось і будинок. Темні сходи, затоптані снігом, на дверях намерзла крпга (Я нов.)]] 2) (только соверш. —о частях тела) разг. намёрзнуть; (реже) назябнуть. памерзлпй 1) намёрзший [Аж не терпиться людям: тиспулись в сіни і зазирали в намерзлі шибки (Головко)]; 2) намёрзший; назябший [Холодний туман пробирається під одежу, судомить намерзле тіло (Куч.)]. Ср. памерзатп 1—2. памёрзпути см. намерзати, памёрзнутися и памерзтися, -зпуся, -зпешся разг. намёрзнуться, назябнуться [Стомився дуже [Артем]. Намерзся. Від самої Полтави на даху вагона їхав, а мороз надворі який! (Головко)]. намерзти см. намерзати, памерзтися см. намерзнутися, намертво нар. 1) разг. замертво; насмерть, наповал [Зайця торік восени зняв, так усі здивувались. Я стріляв так просто, щоб наполохати, а він намертво (Вишня)]) 2) (наглухо) спец, намертво [Георгій, не поспішаючи, приладнав клин між стояком і покрівлею, одним ударом загнав його намертво (перекл. з Волошина)]. намести см. намітати. намёт, -ту 1) палатка, шатёр; арх. намёг; (в виде крыши) навес, тент (только полотняный) [Предки Джамбула., колись заходили в похідний намет до Тараса Шевченка і слухали пісень його (Тич.); Під небесним золотим наметом Із тобою побратались ми (Мал.); — їх би [коней] можна поставить на ніч під намет коло стайні,— обізвався Антоша (Коцюб.); Забезпечити в колгоспах і радгоспах будівпицтво зерносушарок, критих токів і наметів (Рад. Укр., 1947, II)]; 2) (куча) сугроб (только о снеге); нанос; обл. намёт [3 наметів чорніли димарі хат та поодинокі тополі (Шер.); Між деревами, в наметах рудого листу, щось пахло непевне (Коцюб.)]; 3) (аллюр лошади) намёт; 4) (в геральдике) спец. намёт. наметании намётанный. наметати1 (наметаю, наметаєш и намечу, намёчеш) 1) набросать; 2) (произвести потомство — о животных) наметать. наметати2 см. наметувати, наметений наметённый [І хотілось, щоб тут при мені Ще небачені квіти розквітли, ..Щоб від теплої, щирої пісні Взимку танув наметений сніг (Мур.)]. наметний, наметовий палаточный, шатрбвый. памётування портн. намётка. наметувати, -мётую, -метуєш, паметати, -метаю, -метаєш портн. намётывать, наметать. памётуватися, -метується намётываться. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)