пан 630 нап написалися, -пишуся, -пишешся 1) разг. написаться; 2) безл. написаться [Багато напишеться про цей безсмертний день — Свято Перемоги (Яков.)]. напитати см. напитувати. пашіти см. напинати. напйтий разг. 1) напбенный [ — Кажеш, Кузьмо, не пропадемо? — Ніколи в світі! — весело одгукнувся Кузьма.— Ситі-напиті будемо і ніс у табаці (Головко)]] 2) (от водки) пьяный [Ти тверезий — я напита (Грин.— Сл. />.)]. напитися см. напиватися. ііапитлюв&ти, -люю, -лювіп спец, напеклевать [Тобі муки намелю Й йому на питлюю! (Руд.)]. паїшток, -тку напиток [Купував я твоїй дочці солодкі напитки, Були в мене два жупани — тепер нема її свитки (Чуб.)]; спиртні ~»ки спиртные напитки. напитувати, -питую, -пйтуєш, папит&ти, -питаю, -питаєш разе, искать, найти, поды 4 скивать, подыскать; разузнавать, разузнать [Він ніколи не просив волів у батька, а напитував супряжичів між чужими людьми (Н.-Лев.)\ Я., напитую собі ночівлю й зупиняюся в козака Корсуна (Янов.); Мулярської роботи тепер і так трудно напитати (Фр.)\ Зиму переховувався [Гайчура] по хуторах, а навесні напитав дорогу до лісу (Панч)]; ^іати лиха (лихо, біди, біду) разг. нажить беду [Коли б ще лиха собі не напитав, бо на кордоні не вільно стріляти (Коцюб.)]; ~татн к л б п о т у разг. нажить хлопбт. напихати, -пихаю, -пихаєш, напхати, -пхаю, -пхаєш разг. 1) (накладывать) напихивать, - напихать, напхать (разг.); (реже) насовывать, насовать, наталкивать, натолкать [Лисичка., за пиріг та з хати.. Виїла мачок з середини, а туди напхала сміттячка (Рудч.)]; 2) (наполнять) набивать, набить; . (заставлять есть, пить сверх меры) пичкать, напичкать [Цілий вік свій напихав я чужу пельку. Ще як була фабрика, жив якось, а як згоріла.. (Коцюб.)]. напихатися, -пихаюся, -пихаешся, напхатися, -пхаюся, -пхаєшся 1) разг. фам. набивать брюхо, набить брюхо; (соверги.—ещё) напичкаться [У тісто прибрався, Чимсь ; смачним напхався, В окропі купавсь (Гл.)]; І 2) страд, з. (несоверш.) напихиваться; на- / сбвываться, наталкиваться; набиваться; пичкаться; ср. напихати 1—2. напівавтомат полуавтомат. напівавтоматйчпин полуавтоматический [Молодий вчений одержав форму, казанок, речовий мішок і напівавтоматичну гвинтівку (перекл. з Полевого)] напівбілий антр. полубёлып. напівболотний, (реже) напівболотяний с.-х. полуболбтный. напівоуржуазнин полубуржуйзный напіввідірваний полуотбрванный. ианшвідкрйтпґі полуоткрытый, приоткрытый, полуотворенный [Дверцята топки лишились наніввідкритими (Донч.)]. Ср. папів- відчйненнй. папіьвідтулеїшй полуоткрытый. папіввідчй пений полуоткрытый, приоткрытый, полуотворенный [Дійсно, у натііввідчи- нені двері побачив Каленик стражників (Іван.)]. напіввійськовий полувоенный (Біля дверей, що вели до телеграфу, стояв невисокий, широкоплечий чоловік у напіввійськовому костюмі (Козач.)]. напіввогнестійкйй полуогнестбйкий. напівгнилий полугнилбй. напівголий полуголый, полунагбй; (реже) полуобнажённый. напівголодний полуголодный. напівголосно, редк напівголоса нар. вполголоса [Намагаючись не привертати на себе уваги, козаки розмовляли напівголосно (Панч); Через кілька хвилин він з'явився, і повів ївгу до літака Щось напівголоса сказав льотчику познайомив його з ївгою (Риб.)). напівграмотний полуграмотный. напівгр) бововияпии, напівгрубошерстий гю- лугрубошёрстный. напівдержава полугосударство [Буржуазна держава не «відмирає», за Енгельсом, а«з«ц- щуетьс л» пролетаріатом в революції. Відмирає після цієї революції пролетарська держава або напівдержава (Ленін)]. напівдикий полудикий [В кожному русі Карпа чулась невироблена сила, зла, напівдика завзятість (Ст.)]. напівдикун, -па полудикарь. напівдитячий полудетский [Хороша напівдитяча усмішка зробила привабливішим його довгасте, по-степовому замкнуте обличчя (Ст.)]. напівдостиглий полузрелый. напівдрімота полудремота [Хлопчика вже з півгодини як поклали в постіль. Він лежав у напівдрімоті (перекл. з Короленка)]. напівжартівливий полушутливый. напівжартівливо нар полушутливо, полушутя [Скиба повернув голову до Левченка, примружив око і теж напівжартівливо подивився на того (Головко)]. папі вжартлй вин полушутливый. напівжартлйво нар. полушутливо, полушутя" [Наказ Яшкові збори прийняли буйно. І сам Яшко — хоч і теж напівжартлйво, але з щирим захопленням дає врочисту обіцянку (Головко)]. напівжартом, напівжартома нар. полушутя, полушутливо [Він «відводить» дим руками в іншу сторону, напівжартом, говорячи: «Туди баба діти водила, туди!» (Черемха); Андрій напівжартома мріяв уголос (Бойч.)]. напівжебрацький полунищейский. напівживий полуживой напівжирний тип. полужирный. напівзабутий полузабытый^ [Очі в Маланки стали налякані, круглі Щось промайнуло на мить перед ними, давнє, напівзабуте (Коцюб.)]. панівзабуття полузабытьё [Через хвилину він лежав у напівзабутті на м'якій подушці в кабіні моторки (Собко)]. напшзаводськйй полузаводскбй. иапівзакрйтий полузакрытый; наполовину закрытый.
|