Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пап 632 пап розчиняється у слабких органічних кислотах (Коле, вироби, енциклї)]. напівсальний с.-х. полу сальный, ~->па відгодівля свиней полусальный от- кбрм свиней; ~на кондиція полу- сальная кондйция. напівсахарний спец. полусахарный. напівсвідомий полусознательный. напівсвідомо нар. полусознательно. напівсерйозний полусерьёзный. напівсерйозно нар. полусерьёзно [Увечері, проводжаючи, спитав Тарас напівжартівливо, напівсерйозно..: — Тодосю, підеш за ^¦'мене, коли сватів зашлю? (Іван.)]. напівсивий полуседбй. напівсидіти, -джу, -диш полусидеть. напівситий полусытый; (при полнозначных глаголах) вполсыта (разг.). напівсліпий полуслепой. напівсонний полусонный [Йому, мабуть крізь сон, причулося, що хтось скочив через перелаз. Напівсонний, підвів він голову догори: тихо всюди, місяць світить (Фр.)]. напівспілий полузрелый. напівстиглий полузрелый. напівстійкий полу стойкий, полуустбйчивый. напівсухий полусухой [Конструкторське бюро міністерства проектує верстат для виготовлення керамічних труб з напівсухої маси (Рад. Укр., 1953, Х1І)]\ ^хё протруювання с.-х. полусухое протравливание. напівтвердокрилі, -лих сущ. энт. полужесткокрылые. напівтемний полутёмный [За думками він не помітив, як з очей зник напівтемний вагон (Панч)]. напівтемно предик, редк. полутьме, полумрак; (реже) полусвет [Напівтемно у хаті. На узорчастих вікнах тремтять блищики зірок (Ст.); В хаті було напівтемно (Коп.)). напівтемрява полутьма, полумрак [Напівтемрява. Блимають зорі вгорі (Тесл.); Напівтемрява й тиша панували у морі (Трубл.)]. напівтонкий полутбнкий; ^ка в б в н а по- лутбнкая шерсть [Найважливішим завданням радгоспів є збільшення товарності, в першу чергу пшениці, тонкої і напівтонкої вовни, м'яса (Звіт ЦК КП(б)У XVII а.)]. папівтруп полутруп. напівтрухлий полусгнивший [Старий любовно і ніжно погладив шершавий бік човна, немов це було не напівтрухле дерево, а жива істота 0бан.)]. паиівтьма редк. полутьма, полумрак [Теплі зорі, тепле небо, Надвечірня напівтьма. Може, все сказати треба? Може, знаєш все сама? (Мур.)]. напівучепий, -ного сущ. ирон. полуучёный. напівфабрикат, -ту полуфабрикат. ^ напівфеодальний полуфеодальный [Черни- шевський був соціалістом-утопістом, який мріяв про перехід до соціалізму через стару, напівфеодальну, селянську общину.. (Ленін)]. напівхворий полубольной. _ напівцукровий спец. полусахарный. напівшерстяний полушерстяной. напівшкіряний полукбжаный; ^па оправа (палітурка) полукбжаный переплёт. напівшовковий полушёлковый. напів'ява полуявь. напідпитку нар. разг. подвыпивший, выпивши, навеселе, под хмелем, под хмельком, фам. под мухой; (в значении сказуемого — ещё) подвыпить, подгулять; (в значении второстепенного члена — ещё) вполпьяна, в подпитии [Грицько Митрофанович був уже трохи напідпитку (Ільч.); Мати сина силою женила, Напідпитку невістку судила (Чуб.)]. на підскоки нар. редк. вприпрыжку [Захвилює на всі боки полум'я — і пішли [тіні] навприсядки, напідскоки, вихиляються, руками вимахують — усі разом, як одно (Вас.)]. напій, -пою напйток; питьё [Може, то відьма- гарячка спогади й мрії зібрала, з них на вогні мого палу дивний зварила напій (Л. Укр.)]; спиртні ~ноі спиртные напйтки. напікати, -каю, -каєш, напекти, -печу, -печеш напекать, напечь [А де ж ти діла паляницю? ..Чи, може, ще й не напекла? (Шевч.)\ Сонце голову напекло, пухирі схоплюються (Янов.)]\ ~»гй раків см. рак. напікатися, -каюся, -каєшся, напектися, -печуся, -печешся 1) напечься (только со- верш.)\ (на солнце — ещё) нажариваться, нажариться [Лице напеклося біля печі (Н.-Лев.)]\ 2) страд, а. (несовериі.) наие- каться; ср. напікати. напільний1 (обращенный к полю) архл. напольный [Городища роменського типу розташовувались, як правило, на мисах э стрімкими схилами З напільного боку вони укріплювалися ровами та валами (Архл., 1953, VIII)]. напільний3 (в помещении) разг.: ~на стіни стена в хате, к которой примыкают нары — «піл»; ^не вікнб окно в описанной выше стене [Вікно од дороги затулене; в напільному, од степу — кружалками одта- вали замуровані шибки (Вас.)', Прокинувсь І уже, коли сонце снопом било в напільне вікно (Головко)]. напінити, -ню, -ниш напенить. папір, -пору 1) техн. и пр. напбр [Потужність гідростанції залежить від величини напору й витрати води (Коле, вироби. ещикл.)\ І Ліберальні збори перетворюються [у грудні 1905 р.], під напором робітників і радикальної молоді, у відкриті народні збори й вуличні демонстрації (Ленін)]', 2) (в колесе) обл ступйца. напірний техн. напбрный. напірник (нижняя) наволока, (нижняя) наволочка; обл. насыпка [Замість пуху на. пірник можна соломою або сінцем набити — і на соломі щасливому добре сниться (Мирн.); Онися зняла з жердки великий полотняний напірник (Десн.)]. напічний: ^не віконце небольшое окошечко в стене хаты над печью [Крізь напічне віконце, ще замережане морозом, Каховку можна було бачити якою завгодно І (Гонч.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)