Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нап 633 пап пшлавати, -ваю, -ваєш мор. наплавать. наплаватися, -ваюся, -васшся разг. .наплаваться [Гиля, гиля, та сірії гуси, Та вже ж ви наплавались (Чуб.)]. наплавнії и строит, и пр. наплавной [Лід лежав між промоїнами смугою від одного берега до другого, як наплавний міст (Ковпак)]. наплаканий наплаканный; <-^пі 6 ч і заплаканные (наплаканные) глаза [Ридала наймичка Христя, утираючи наплакані очі рукавом брудної,^ як ганчірка, кофточки (Вас.)]. Ср. наплакати. наплакати, -лачу, -лачега разг. наплакать [Нехай же мати божа прощає мене, грішну, що я свойому рідному братіку лихо наплакала! (Вовч.)]; як кіт ^кав см. кіт; ^ти 6 ч і наплакать глаза. наплакуватися, -куюся, -куєшся (редк.), наплакатися, -лачуся, -лачешся мнбго плакать, соверги. наплакаться [Хто сиротою не бував, той не наплакувався (прислів'я)] Наплакався [кобзар]. Струни рвані Три перебирає (Шевч )]. напластовувати, -стоиую, -стбвуєш, напластувати, -стую, -стуєш напластовывать, напластовать. напластовуватися, -стовується, напластуватися, -стується напластбвываться, напластоваться. напластування геол., перен. напластование [Володя зрозумів, що це було неясне народження пісні про тяжку, але все перемагаючу працю цих людей глибоко під землею, під гнітючим склепінням напластувань породи й вугілля (Донч.)]. напластувати см. напластовувати. напластуватися см. напластовуватися. наплескати см. напліскувати. наплести см. наплітати. на плин, -ву 1) наплыв; (скопление — ещё) стечение [Влітку наплив курортників і туристів збільшується вдесятеро. Готелі переповнено (Трубл.)]; ~в народу стечение (наплыв; реже прилив) народа; 2) бот. наплыв; 3) мед. натёк; 4) кип.' наплыв. напливати, -ваю, -ваєш, наплисти, -ливу, -ливеш и напливти и редк. наплинути, -не наплывать, наплыть; (о жидкости) натекать, натечь [Ми мовчали, і сльози розлуки напливали на вії твої (Сос.)\ І мріялись мені росисті луки Волині рідної, ген-ген чорніє ліс зубчастим муром, а туман на нього безгучним тихим морем напливає (Л Укр.)\ Напливав Ъ далини пісня (Ст.); Крячки стрілами падали на воду й хапали рибу: то був знак, що риби напливло до берега доволі (Н.-Лев.); Чорна хмара, як ніч, наплила, сліпучі спалахи залили небо, що гурчало і спалахувало безнастанно (Горд.); Ледве на місяць наплине прозорая хмара, Коло на ній засіяє, мов одсвіт далекий веселки (Л. Укр.); Він не турбується нічим. Ось-ось кип'ячка наплине, всій біді кінець буде! (Фр.)]. наплившій 1) геол. наплывнбй; 2) мед* натёчный. напливти см. напливати. наплигатися, -гаюся, -гаєшся разг. напрыгаться. наплинути, -пе 1) см. папливати; 2) (стремительно набежать в большом количестве) нахлынуть [Здавалося — в темпу камеру наплинуло багато весняної неспокійної води (Вас.)]. наплисти см. напливати. напліскувати, -кую, -куєш, наплескати (па- плескаю, паплескаєш и наплещу, наплещет) 1) наплёскивать, наплескать; 2) (только соверги. и только наплещу, наплещет — наговорить) разг. наболтать, нагородить, намолбть; (на кого) насплетничать [Такого наплескала, що й матінко! (Сл. Гр.)]. наплітати, -літаю, -літаєш, наплести, -лету, -летёш 1) наплетать, наплести; (чулок, сетей и т. п.— обычно) навязывать, навязать; 2) перен. разг. навирать, наврать; (преим. с сущ. чушь, вздор и т. п. соверги. — ещё) нагородить, напороть, наворотить; насказывать, насказать, (на кого) насплетничать [Маруся: Хто тобі наплів таке? (Мирн.); Моя жінка не сповна розуму, то вона чого й на світі нема — наплете! (народна казка)]. паплітатися, -літається наплетаться; навязываться. Ср. наплітати 1. наплічний наплечный. наплічник ист. и пр. наплечник [Батько ви- тягся в струнку, оддавав комусь честь, а його біла у рукавичці рука з зігнутим ліктем немов тремтіла. Виразно жовтіли наплічники в когось з обох боків безвусого виду, і два рядки ґудзиків зливались в жовті доріжки (Коцюб.)]. наплодити, -лоджу, -лодига разг. вывести (только о птицах и животных); наплодить ( о птицах и животных; вулъг. о людях) [Нігде мені гнізда звити, нігде мені діток наплодити (Метл.)]. наплодитися, -лодиться разг. наплодиться [У неї як пішли діти, так істинно'як сарани наплодилось (Барв.); А у нас тії погані віршомазів стільки наплодилось (Г.-Арт.); І наплодилось в тім болоті чортяк до врага (Рудч.)\. наплутувати, -лутую, -лутуєш, наплутати, -лутаю, -лутаєш напутывать, напутать [На- нлутала ниток та й пішла, а мені треба розплутувати (Харьк.— Сл. Гр.); Диспетчер був людина ділова, досі він нічого ще не наплутав (Янов.); Щось казав, казав, наплутав, я й не розібрала (Сл. Гр.)]. паплювательський, наплювацький разг. наплевательский [Радянська ідеологія не- сумісна з аполітичністю, байдужим, наплювацьким ставленням' до громадсько-політичного життя народу (Рао. Укр., 1946, IX)]. наплювати, -люю, -люёш наплевать [Казав [Рустемі людям, щоб всі зробились гяурами, наплювали на Магомета та їли свинину (Коцюб.); Він не дасть хобі в кашу наплювати (приказка)]. наплювацький см. паплювательський. наплюскувати, -кую, -куєш, наплюскати, -каю, -каєга наплёскивать, наплескать |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)